25 червня 2014 року Справа № 22/6пн
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Сибіги О.М., - головуючого,
Костенко Т. Ф.,
Ходаківської І.П.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4
на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 02.04.2014
у справіГосподарського суду Донецької області
за позовомВугледарської міської ради
до1. Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 2. Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_6
треті особи1. Вугледарський міський відділ земельних ресурсів 2. Комунальне підприємство "Бюро технічної інвентразиції"
прозвільнення земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Вугледар, вул. 30-річчя Перемоги, 4а, шляхом знесення самовільно зведених будівель та споруд
ВстановиВ:
Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.
Згідно із вимогами ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати судового збору.
Розмір та порядок сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011р.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Із касаційних скарг на рішення суду, сплачується 70% ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50% ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. Ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.
В той же час, у даній справі заявлено такі вимоги немайнового характеру, а саме: зобов'язання СПД ОСОБА_4 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0221 га, розташовану по АДРЕСА_1, від частини будівлі кафе 50/50, що належить відповідачу 1 на підставі договору купівлі-продажу від 02.09.1997р., шляхом її зносу та вивозу; зобов'язання СПД ОСОБА_6 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0221 га, розташовану по АДРЕСА_1, від частини будівлі кафе 50/50, що належить відповідачу 2 на підставі договору купівлі-продажу від 26.11.1996р., шляхом її зносу та вивозу; зобов'язання відповідачів знести самовільно зведені внаслідок реконструкції будівлі та споруди. Таким чином, до кожного з відповідачів заявлено по дві вимоги немайнового характеру.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
Скаржник у касаційній скарзі просить рішення Господарського суду Донецької області від 29.10.2013р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.04.2014 р. скасувати в частині задоволення вимог про зобов'язання СПД ОСОБА_4 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0221 га, розташовану по АДРЕСА_1, від частини будівлі кафе 50/50, що належить відповідачу 1 на підставі договору купівлі-продажу від 26.11.1996р., шляхом її зносу та вивозу та задоволення вимоги про зобов'язання СПД ОСОБА_4 та СПД ОСОБА_6 знести самовільно зведені внаслідок реконструкції будівлі та споруди, тобто скаржник оспорює три немайнові вимоги.
Таким чином, надана скаржником квитанція, якою сплачено судовий збір у розмірі 1 705,20 грн., не може вважатись належним доказом сплати судового збору у встановленому законом розмірі у зв'язку з оспоренням скаржником трьох вимог немайнового характеру.
Вимоги, що пред'являються до форми і змісту касаційної скарги, визначені ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, п. 4 вказаної норми передбачено, що касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.11 № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України", якщо в касаційній скарзі не зазначено, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального і/або процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, то касаційна скарга до розгляду не приймається і підлягає поверненню судом.
Зміст касаційної скарги зводиться до аналізу фактичних обставин справи, посилання на норми матеріального та процесуального права і намагання скаржника витлумачити останні.
При цьому в касаційній скарзі не вказано суті допущеного порушення або неправильного застосування норм матеріального права судовими інстанціями, натомість акцентується увага на встановлених судом фактах, та неповно досліджених доказах та обставинах справи.
Відповідно до ст. 23 ГПК України, позов може бути подано кількома позивачами чи до кількох відповідачів, де кожний з позивачів або відповідачів щодо іншої сторони виступає в судовому процесі самостійно.
Разом з тим, з касаційної скарги вбачається, що скаржник просить скасувати рішення та постанову судів попередніх інстанцій в частині задоволення вимоги про зобов'язання СПД ОСОБА_6 знести самовільно зведені внаслідок реконструкції будівлі та споруди, однак документ на представлення інтересів СПД ОСОБА_6 скаржником не подано, тобто скаржником заявлено вимогу в інтересах іншої особи, що суперечить наведеній вище нормі.
Після усунення обставин, що зумовили повернення касаційної скарги, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу.
Керуючись ст. 86, п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.04.2014 у справі № 22/6пн повернути скаржнику.
Головуючий: Сибіга О.М.
Судді: Костенко Т.Ф.
Ходаківська І.П.