Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
04 червня 2014 року Справа №1170/2а-2153/12
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до відповідача: Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася з позовом до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:
- №0000121710 від 07.05.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 29 115,00 грн., у тому числі 23 225,00 грн. основного платежу та 5 890,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів);
- №0000131710 від 07.05.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 4 714,88 грн.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.04.2014 р. допущено заміну відповідача - Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби на її правонаступника - Світловодську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (а.с.142, Т.1).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ФОП ОСОБА_1 впродовж 2010 та 2011 років знаходилася на спрощеній системі оподаткування і сплачувала єдиний внесок, а тому не може бути одночасно платником податку на доходи фізичних осіб за цей період та платником податку на додану вартість, таким чином, донарахування оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та податку на додану вартість є безпідставним.
Також позивач вказує, що перевіркою встановлено заниження отриманого валового доходу в розмірі 41 910,00 грн., при цьому такий висновок зроблено відповідачем без будь-яких доказів цього факту, оскільки не зазначено, по яким саме підприємствам-контрагентам, за якими фінансово-господарськими операціями та за який період визначено таке заниження, а отже таке твердження є припущенням. Позивач зазначає, що при визначенні чистого оподатковуваного доходу відповідачем не надано інформації щодо того, чи була виключена з суми заниження доходу в розмірі 41 910,00 грн. сума ПДВ, яка входить до складу цієї суми, з врахуванням подальшого аналізу п.2.5 Акта, згідно з яким ФОП ОСОБА_1 донараховано податок на додану вартість у зв'язку з перевищенням нею граничного розміру виручки 500 000,00 грн. Позивач зауважує, що з огляду на зміст акта встановлено, що збільшення суми валового доходу відбулося за рахунок коштів, отриманих позивачем від ПП «Вітрум Пак», ТОВ «АВ «Ампер», ТОВ «Компанія «Промсантехніка-1», ЗАТ «РМЗ», Відділу освіти Онуфріївської РДА, ДП «Новомосковський військовий лісгосп», ТОВ «Ломбер-Україна», натомість за період з 08.10.2010 року (дата виникнення перевищення граничного розміру виручки 500 000,00 грн.) по 31.12.2010 року від зазначених контрагентів на рахунок позивача надійшло 11 467,00 грн., а саме: від ТОВ «Ломбер-Україна» - 9 320,00 грн. та від ТОВ «Компанія «Промсантехніка-1» - 2 147,00 грн., що підтверджується виписками банка про рух коштів на розрахунковому рахунку позивача, а тому на думку позивача, сума чистого доходу для нарахування ПДФО за період з 08.10.2010 р. по 31.12.2010 р. становить 7 166,87 грн.
Окрім того, позивач зазначає, що відповідачем зроблено нарахування податку на додану вартість починаючи з дати фактичного перевищення граничного розміру виручки 500 000,00 грн., тобто з жовтня 2010 року по вересень 2011 року без врахування того, що позивач в даному випадку мав перейти на загальну систему оподаткування лише з наступного звітного періоду, тобто з 01.01.2011 року і лише після набрання обсягу постачання товарів 300 000,00 грн.
Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки за результатами позапланової невиїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 та з урахуванням даних попередньої документальної перевірки (акт №1/1710/НОМЕР_1 від 27.01.2012 р.) встановлено, що ФОП ОСОБА_1 досягнуто граничний розмір виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) в сумі 500 000,00 грн. 30.09.2010 року, а тому позивачка повинна була подавати до Онуфріївського відділення Світловодської ОДПІ податкові декларації з ПДВ починаючи з жовтня 2010 року.
У судове засідання представники позивача та відповідача не з'явилися, до суду надійшли клопотання про розгляд справи без їх участі (а.с.11, 12, Т.2).
Відповідно до ухвали від 04.06.2014 р. розгляд справи проведено в порядку письмового провадження (а.с.14, Т.2).
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
У період з 18.04.2012 р. по 20.04.2012 р. посадовими особами ДПС у Кіровоградській області відповідно до наказу №172 від 18.04.2012 р. (а.с.63, Т.1) проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 16.01.2012 р., за результатами якої складено акт №6/1710/НОМЕР_1 від 23.04.2012 р., висновками якого, зокрема, є порушення ФОП ОСОБА_1, на думку відповідача:
- ст.1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва від 03.07.1998 р. №727/98, у зв'язку з чим занижено обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) за 2010 рік на суму 41 910,00 грн.;
- ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 р. та п.13 Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затвердженої наказом Державної податкової інспекції України від 21.04.1993 р. №12, у зв'язку з чим занижено оподатковуваний дохід на суму 31 432,50 грн. за період з 08.10.2010 р. по 31.12.2010 р. та донараховано податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності за 2010 рік у розмірі 4 717,88 грн.;
- пп.2.3.1 п.2.3 ст.2, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7, ч.2 п.9, пп.«а» п.9.6 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.187.1 ст.187, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 23 225,00 грн., у тому числі. за жовтень-листопад 2010 року - 7 918,00 грн., за грудень 2010 року - 464,00 грн., за січень 2011 року - 1 365,00 грн., за лютий 2011 року - 2 334,00 грн., за березень 2011 року - 3 006,00 грн., за квітень 2011 року - 526,00 грн., за травень 2011 року - 393,00 грн., за червень 2011 року - 475,00 грн.. за липень 2011 року - 2 053,00 грн.. за серпень 2011 року - 3 180,00 грн., за вересень 2011 року - 2 111,00 грн. (а.с.6-25, Т.1).
На підставі акта перевірки Світловодською ОДПІ Кіровоградської області ДПС винесено податкові повідомлення-рішення:
- №0000121710 від 07.05.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 29 115,00 грн., у тому числі 23 225,00 грн. основного платежу та 5 890,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с.26, Т.1);
- №0000131710 від 07.05.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 4 714,88 грн. (а.с.27, Т.1).
Як встановлено судом, у 2010 та 2011 роках ФОП ОСОБА_1 перебувала на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, що підтверджується свідоцтвами платника єдиного податку Серії НОМЕР_2 від 01.01.2010 р. (вид діяльності - лісництво та лісозаготівля; надання послуг у лісовому господарстві, оптова торгівля лісоматеріалами) (а.с.128, Т.1) та серії НОМЕР_3 (а.с.129, Т.1) (вид діяльності - лісництво та лісозаготівля).
Виїзною позаплановою документальною перевіркою ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 16.01.2012 р., проведеної посадовими особами ДПА у Кіровоградській області у перод з 16.01.2012 р. по 20.01.2012 р., за результатами якої складено акт №1/1710/НОМЕР_1 від 27.01.2012 р., виявлено, зокрема, що ФОП ОСОБА_1 08.10.2010 р. досягнуто та перевищено граничний обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) 500 000,00 грн., що дозволяє перебувати на спрощеній системі оподаткування, чим порушено вимоги ст.1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» №727/98 від 03.07.1998 р. (а.с.200-246, Т.1).
Зазначені обставини встановлено постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.10.2012 р. у справі №1170/2а-841/12 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової служби у Кіровоградській області, Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень-рішень, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2013 р. (а.с.105-111, 112-116, Т.1).
Судом встановлено, що з огляду на дані виїзної позапланової документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 відображені в акті №1/1710/НОМЕР_1 від 27.01.2012 р. та матеріали за результатами зустрічних звірок контрагентів ФОП ОСОБА_1 - ТОВ «Компанія Промсантехніка-1», ТОВ «АВМ «Ампер», ПП «Вітрум Пак» (а.с.72-74, 75-76, 81-82, Т.1), відповідачем встановлено, що ФОП ОСОБА_1 не включено до складу виручки за 2010 рік також суму в розмірі 41 910,00 грн., у тому числі:
- за І квартал 2010 року 2 000,00 грн. за господарськими операціями з ПП «Вітрум Пак»;
- за ІІІ квартал 2010 року 30 590,00 грн., у тому числі 11 090,00 грн. за господарськими операціями з ТОВ «Компанія Промсантехніка-1», 19 500,00 грн. за господарськими операціями з ТОВ «АВМ «Ампер»;
- за ІV квартал 2010 року 9 320,00 грн. за господарськими операціями з ТОВ «Компанія Промсантехніка-1» (а.с.191, Т.1).
З огляду на встановлені обставини податковий орган дійшов висновку, що ФОП ОСОБА_1 досягнуто граничний розмір виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) в сумі 500 000,00 грн. 30.09.2010 року.
Статтею 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 р. №727/98, чинного на час виникнення спірних правовідносин, установлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується. зокрема, для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.
Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Згідно зі ст.5 зазначеного Указу у разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу). Суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.
Таки чином, Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» встановлено спеціальний режим оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва, водночас зазначений Указ не містить положень, які б регулювали питання оподаткування сум, які перевищують граничний обсяг виручки встановлений ст.1 такого Указу.
Відтак, оподаткування доходів, отриманих платником єдиного податку з порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування повинно здійснюватися із застосуванням правил загальної системи оподаткування, визначених нормативно-правовими актами чинними на час виникнення відповідного обов'язку, зокрема, у відповідності до норм Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. №889-IV, з урахуванням загальних принципівоподаткування, закріплених Конституцією України, а також Законом України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 р. №1251-ХІІ.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного суду України викладеною, зокрема, у постановах від 11.04.2011 р. (справа №21-18а11), від 15.05.2012 р. (справа №21-95а12).
З огляду на викладене, сума виручки одержаної платником податків у звітному періоді, яка перевищує 500 тис. гривень, підлягає оподаткуванню відповідно до норм чинного податкового законодавства.
У відповідності до змісту ч.1, 2 ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 р. №13-92, чинного на час виникнення спірних правовідносин, оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.
Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.
Згідно з п.9.12 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. №889-ІV, чинного на час виникнення спірних правовідносин, оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту. Якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, отримує інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності.
Відповідно до абз.3, 4 п.13 Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затвердженого наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.1993 р. №12, чинної на час виникнення спірних правовідносин, загальним оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами у відсотках до валового доходу, наведеними в додатку №6 до цієї Інструкції.
До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать документально підтверджені витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».
За результатами перевірки податковим органом встановлено факт заниження позивачем валового доходу у розмірі 41 910,00 грн. та, заважаючи на ненадання ФОП ОСОБА_1 первинних документів на підтвердження понесених витрат, відповідачем обраховані валові витрати позивача згідно з додатком 6 Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.1993 р. №12 у розмірі 25% від розміру валового доходу ФОП ОСОБА_1 за відповідний період, тобто у розмірі 10 477,50 грн. (41 910,00 грн. х 25%).
Таким чином, оподатковуваний чистий дохід обрахований податковим органом за результатами перевірки (акт №6/1710/НОМЕР_1 від 23.04.2012 р.) становить 31 432,50 грн. (41 910,00 грн. - 10 477,50 грн.), а сума донарахованого податку з доходів фізичних осіб складає - 4 714,88 грн. (31 432,50 грн. х 15%).
У судовому засіданні представник позивача не заперечував факт господарських операцій ФОП ОСОБА_1 з ТОВ «Компанія Промсантехніка-1», ТОВ «АВМ «Ампер», ПП «Вітрум Пак» та сум доходів, отриманих за результатами таких операцій.
Водночас представник позивача наголошував на тому, що суми доходів за відповідними господарськими операціями включені позивачем до складу обсягу виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) у розмірі 475 000,00 грн. відображеної в звіті суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку за ІV квартал 2010 року (а.с.133, Т.1).
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з п.8 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.10.1999 р. №599, чинного на час виникнення спірних правовідносин, для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат згідно із додатком №10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.93 №12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.93 за N 64. При цьому обов'язковому заповненню підлягають лише графи «період обліку», «витрати на виробництво продукції», «сума виручки (доходу)», «чистий доход».
Відтак відомості про обсяг виручки фізичної особи-підприємця від реалізації товарів (робіт, послуг) включаються платником податків до відповідного Звіту на підставі даних Книги обліку доходів і витрат, які відображаються у відповідності до первинних документів, а відтак обов'язок з підтвердження сум віднесених до обсягу виручки, у тому числі в розрізі контрагентів та господарських операцій, покладається на платника податків.
Позивачем не надано до суду Книги обліку доходів і витрат за відповідний період, первинних документів щодо господарських операцій позивача за 2010 рік відповідно до яких ФОП ОСОБА_1 обраховано обсяг виручки в сумі 475 000,00 грн., а також обгрунтований розрахунок (у розрізі контрагентів та господарських операцій) обсягу виручки відображеного в у звіті суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку за ІV квартал 2010 року. При цьому представник позивача пояснив, що на час розгляду справи у позивача відсутні Книги обліку доходів і витрат та первинні документи за 2010 рік.
Окрім того, судом встановлено, що Книга обліку доходів і витрат та первинні документи за перевіряємий період не надавалися ФОП ОСОБА_1 ні податковому органу при проведенні перевірок, за результатами яких складено акти №1/1710/НОМЕР_1 від 27.01.2012 р., №6/1710/НОМЕР_1 від 23.04.2012 р., ні суду під час розгляду справи №1170/2а-841/12.
Відповідно до п.1, 6 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат. затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. книга обліку доходів і витрат ведеться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), а також особами, які мають пільговий торговий патент для продажу товарів (крім підакцизних) (надання послуг) відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі особи не є платниками податку на додану вартість згідно із законодавством. Книга зберігається у суб'єкта підприємницької діяльності протягом 3 років після виконання останнього запису.
У відповідності до абз.11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-ХIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно з ч.1 ст.9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
З огляду на зміст п.315 Переліку типових докуменів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування. інших підприємств, установ та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.1998 р. первинні документи і додатки до них, що фіксують факт виконання господарських операцій і є підставою для записів у реєстрах бухгалтерського обліку та податкових записах (касові, банківські документи, повідомлення банків і переказні вимоги, виписки банків, наряди на роботу, табелі, акти про приймання, здавання і списання майна й матеріалів, квитанції і накладні з обліку товарно-матеріальних цінностей, авансові звіти, та ін.) підлягають зберіганню протягом трьох років за умови завершення перевірки державними податковими органами з питань дотримання податкового законодавства, а у разі виникнення суперечок, спорів, слідчих і судових справ - зберігаються до ухвалення остаточного рішення.
Таким чином, на платника податків покладено обов'язок зі збереження первинних бухгалтерських документів та Книги обліку доходів і витрат.
Водночас, суд враховує, що з наданих позивачем копій виписок по рахунку ФОП ОСОБА_1 за 2010 рік (а.с.158-178) не можна в повному обсязі встановити обсяг виручки позивача за такий період, оскільки розрахунки з ФОП ОСОБА_1 здійснювалися контрагентами як у безготівковому, так і в готівковому порядку, що підтверджено в судовому засіданні представником позивача.
З огляду на викладене, враховуючи ненадання позивачем документального підтвердження отриманих доходів та понесених витрат, зважаючи на те, що висновки податкового органу грунтуються на відомостях отриманих від контрагентів ФОП ОСОБА_1 - ТОВ «Компанія Промсантехніка-1», ТОВ «АВМ «Ампер», ПП «Вітрум Пак», суд дійшов висновку, що відповідачем доведено факт не включення ФОП ОСОБА_1 до складу виручки за 2010 рік 41 910,00 грн., а також заниження оподатковуваного доходу на суму 31 432,50 грн., у зв'язку з чим їй правомірно донараховано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 4 714,88 грн.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000131710 від 07.05.2012 р. задоволенню не підлягають.
Відповідно до пп.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, чинного на час виникнення спірних правовідносин, особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).
Згідно з абз.1 п.9.3 ст.9 зазначеного Закону особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання).
У відповідності до абз.2, 4 п.9.3 ст.9 вказаного Закону, якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, не більше ніж у два рази, така особа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом двадцяти календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом. Особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
На підставі пп.«а» п.9.6 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» з урахуванням положень пункту 9.5 цієї статті заява про реєстрацію має бути подана (надіслана) податковому органу особами, що підлягають реєстрації згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, не пізніше двадцятого календарного дня з моменту досягнення суми оподатковуваних операцій, визначеної зазначеним пунктом.
Оскільки перевіркою, за результатами якої складено акт №6/1710/НОМЕР_1 від 23.04.2012 р., встановлено, що ФОП ОСОБА_1 досягнуто обсяг виручки у розмірі 500 000,00 грн. саме 30.09.2010 р., що знайшло підтвердження в судовому засіданні, то з жовтня 2010 року у позивачки виник обов'язок зареєструватися платником податку на додану вартість та сплачувати податкове зобов'язання з податку на додану вартість.
У відповідності до п.1.6 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», пп.14.1.179 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.
Згідно з п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість», п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.
З огляду на зміст п.6.1 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість», п.193.1 ст.193 Податкового кодексу України ставка податку на додану вартість становить 20 відсотків.
Відповідно до пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Оскаржуваним податковим повідомленням рішенням №0000121710 від 07.05.2012 р. на підставі пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 визначено грошове зобов'язання з ПДВ у розмірі 23 225,00 грн. та відповідно до ч.1 п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 5 890 грн.
Відповідно до ч.1 п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Зважаючи на зміст ч.1 п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України при визначенні податковим органом позивачу грошового зобов'язання у розмірі 23 225,00 грн., розмір застосованих відносно платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) повинен становити 5 806,25 грн.
За таких обставин, податкове повідомлення-рішення №0000121710 від 07.05.2012 р. в частині застосованої штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у розмірі 83,75 грн. (5 890 грн. - 5 806,25 грн.) є протиправним та підлягає скасуванню.
Як встановлено судом, позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ за 2010 рік у розмірі 8 382,00 грн. (41 910,00 грн. х 20%), у тому силі:
- 400,00 грн. за господарськими операціями з ПП «Вітрум Пак», оплата за які проведена у січні 2010 року;
- 4 082,00 грн. за господарськими операціями з ТОВ «Компанія Промсантехніка-1», водночас господарські операції в частині суми ПДВ у розмірі 2 218,00 грн. відбувалися у липні та вересні 2010 року, а в частині суми ПДВ 1 864,00 грн. у жовтні і грудні 2010 року;
- 3 900,00 грн. за господарськими операціями з ТОВ «АВМ «Ампер», які відбувалися у липні та серпні 2010 року (а.с.12-14, 20, Т.1).
Окрім того, відповідачем донараховано позивачу грошове зобов'язання з податку на додану вартість за 2011 рік у загальному розмірі 14 843,00 грн. за господарськими операціями з ЗАТ «Ремонтно-механічний завод», ТОВ «Компанія Промсантехніка-1», ТОВ «Ломбер Україна» та з Відділом освіти Онуфріївської РДА (а.с.12-14, 20, Т.1).
З огляду на викладене, господарські операції ФОП ОСОБА_1 з ПП «Вітрум Пак», ТОВ «Компанія Промсантехніка-1», ТОВ «АВМ «Ампер» у частині сум ПДВ у розмірі 6 518,00 грн. (400,00 грн. + 2 218,00 грн. + 3 900,00 грн.) мали місце до жовтня 2010 року, а тому не є об'єктом оподаткування в розумінні п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість». За таких обставин податковим органом безпідставно донараховано позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 6 518,00 грн. та застосовано штрафні фінансові санкції (штраф) у розмірі 1 629,50 грн. (6 518,00 грн. х 25%), а тому в цій частині податкове повідомлення-рішення №0000121710 від 07.05.2012 р. також є протиправним та підлягає скасуванню.
Натомість у судовому засіданні підтверджено правомірність збільшення ФОП ОСОБА_1 грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 16 707,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 4 176,75 грн., а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
У відповідності до ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Позивачем заявлено позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень на загальну суму 33 829,88 грн., з яких судом задоволено вимоги про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень на суму 8 231,25 грн., що становить 24,33% від суми заявлених позовних вимог (8 231,25 грн. х 100 : 33 829,88 грн.).
Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3674-VI, у редакції чинній на час звернення позивача до суду, ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становить 1 відсоток розміру майнових вимог. але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати (107,30 грн.) та не більше 2 розмірів заробітних плат (2 146,00 грн.). Тобто при подачы позовноъ заяви позивачу належало сплатити судовий збыр у розмыры 338,30 грн.
З огляду на викладене, підлягає присудженню з Державного бюджету України на користь фізичный особы-підприємцю ОСОБА_1 сплачений позивачем судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 82,31 грн. (338,30 грн. х 24,33%).
Керуючись ст.ст.86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000121710 від 07 травня 2012 року, винесене Світловодською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 29 115,00 грн., у тому числі 23 225,00 грн. основного платежу та 5 890,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), у частині 6 518,00 грн. основного зобов'язання та 1 713,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).
3. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Присудити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, ід. номер НОМЕР_1 (АДРЕСА_1) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 82,31 грн. (вісімдесят дві грн. 31 коп.).
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.М. Момонт