копія
20 червня 2014 р. Справа № 804/7071/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОлійника В. М.
при секретаріПрихно К.С.
за участю:
представника позивача представника відповідача Груднистого А.В. Задорожної А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Енерго-Металургійна Компанія" до Дніпропетровської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішень,-
20 травня 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровська Енерго-Металургійна Компанія» звернулася до суду з позовом до Дніпропетровської митниці Міндоходів, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 22 квітня 2014 р. за №110100000/2014/200058/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.04.2014 р. за №110100000/2014/00128 Дніпропетровської митниці Міндоходів.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 10 січня 2013 року між ним та «Dalian Metallurgical Bearing Co., Ltd», KHP було укладено Контракт купівлі-продажу № DYZV-UKR-2013 р. Згідно зі Специфікацією № 8 від 15.01.2014 р. китайська компанія відвантажила на адресу позивача підшипники. Контейнер з товаром надійшов в порт Одеса 28.03.2014 р.
В свою чергу, транспортно-експедиційна компанія ТОВ «Фосдайк Груп» здійснила поставку контейнера NYKU3284194 в м. Дніпропетровськ.
31 березня 2014 року позивачем була надана Дніпропетровській митниці електронна митна декларація № 110100000/2014/207767.
Щоб уникнути штрафних санкцій за несвоєчасне повернення контейнеру з порту Одеса підприємство позивача змушене було відкликати ЕМД ІМ 40 і оформити ЕМД ІМ 74 та розвантажити товар на склад тимчасового зберігання під митним контролем до поміщення його у митний режим.
08 квітня 2014 року до митного органу була подана нова електронна митна декларація ІМ 40 10100000/2014/208620, в якій митна вартість товару визначена за ціною договору.
В своїх повідомленнях декларанту відповідач зазначив недоліки, а саме: відповідно до умов поставки, до ціни угоди не включені витрати на транспортування, страхування; оплата за платіжними дорученнями не відповідає умовам договору; у морському коносаменті від 28.01.2014 р. № DALLEG1401072 інший морський засіб, ніж той, що прибув в порт призначення згідно екологічної декларації № 21145 від 27.03.2014 р.; висновки про якісні та вартісні характеристики товару відсутні.
Митному органу позивачем були надані довідки та пояснення, що вантажно-розвантажувальні роботи, а саме, перевантаження контейнера з одного судна на інше в портах перевалки при непрямому сервісі входять до суми морського фрахту. Транспортні витрати на перевезення вантажу з Dalian (China) до кордону України (м. Одеса) в контейнері NYKU3284194 складають 7548,00 грн. без ПДВ.
На виконання вимог частини 2 статті 53 Митного кодексу України позивачем було надано до митного органу документи, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:
1) митна декларація № 110100000/2014/208620 від 08.04.2014р.;
2) зовнішньоекономічний Контракт № DYZV-UKR-2013 від 10.01.2013р. та Специфікація № 8 від 15.01.2014р.;
3) рахунок-фактура DYZV-201401008 від 15.01.2014р.;
4) коносамент DALLEG 1401072 від 28.01.2014р.;
5) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та свідчать про сплату позивачем попередньої оплати виробнику «Dalian Metallurgical Bearing Co., Ltd» в розмірі 68002,50 доларів США;
6) транспортні (перевізні) документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості - довідки про транспортні витрати до кордону України та доставки з порту Одеса до м. Дніпропетровська, що видані ТОВ "Фосдайк Груп»" № 4677 від 24.03.2014 p., № 4677-2, № 4677-3 від 10.04.2014р.;
7) міжнародна автомобільна накладна (CMR) № 4677 від 28.03.2014р.;
8) довідка про відсутність страхування № 4677-1 від 10.04.2014р.
В свою чергу, відповідачем було запропоновано декларанту надати додаткові документи, котрі підтверджують вартість товарів та містять реквізити необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
На вказану пропозицію позивачем було надано: пакувальний лист NYKU3284194 від 15.01.2014 р.; копія експортної декларації N 000000000932988609 від 23.01.2014 p.; сертифікати походження форма A G14210000F040004 від 20.01.2014 p.; прайс-листи компанії «Dalian Metallurgical Bearing Co., Ltd» від 01.2014 р.; сертифікат якості DYZV-201401008; каталог і технічні характеристики товару; сертифікат дилера; комерційна пропозиція на запит від 10.01.2014р.; висновок експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати № ГО-1665 від 11.04.2014 р. стосовно вартості підшипників.
Однак відповідачем в повідомленні № 112957 від 22.04.2014 р. зазначено, що позивачем занижено рівень митної вартості товарів в порівнянні з попередньо оформленими товарами інших імпортерів: за позицією № 1 з 4,5 доларів США/ кг до 2,6368 доларів США/кг; за позицією № 2 з 4,5 доларів США/ кг до 2,5759 доларів США/кг; за позицією № 3 з 4,5 доларів США/ кг до 3,3778 доларів США/кг; за позицією № 4 з 4,5 доларів США/ кг до 3,8593 доларів США/кг.
Відповідач прийняв письмове рішення № 110100000/2014/200058/1 від 22.04.2014 р. про коригування заявленої позивачем митної вартості товару за ціною договору щодо ідентичних товарів. Водночас позивачу було видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 110100000/2014/00128.
ТОВ «Дніпровська Енерго-Металургійна Компанія» подала нові митні декларації, зазначивши у них митну вартість імпортованого товару визначену митним органом.
Позивач з винесеними рішеннями не згоден, так як вважає, що ним були надані усі необхідні документи для підтвердження митної вартості ввезених товарів, та посилається на ст. 49 Митного кодексу України, відповідно до якої митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Сплата позивачем коштів підтверджується платіжними дорученнями.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, адміністративний позов просив задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог позивача, просив відмовити у їх задоволенні та додатково пояснив, що у зв'язку з тим, що надані позивачем документи викликали підозру у заявлені невірних даних, а деякі документи взагалі не були надані, Дніпропетровська митниця прийняла рішення № 110100000/2014/200058/1 від 22.04.2014 про коригування митної вартості ввезених товарів за резервним методом, що ґрунтується на раніше визнаних органом доходів і зборів митних вартостях.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 31.03.2014 року позивач звернувся до Дніпропетровської митниці Міндоходів для здійснення митного оформлення товару «підшипники кулькові».
Товар надійшов на адресу позивача в рамках зовнішньоекономічного договору від 10.01.2013 № DYZV- UKR-2013 від фірми „Dalian Metallurgical Bearing Co., Ltd" (КНР), шляхом електронного декларування (митна декларація № 110100000/2014/207767).
Митна вартість товару була заявлена позивачем за ціною договору.
Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивачем були надані документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 10.01.2013 № DYZV- UKR-2013; специфікація № 8 від 15.01.2014 р.; рахунок-фактура (інвойс) від 15.01.2014 № DYZV-201401008; коносамент від 28.01.2014 DALEG 1401072; банківський платіжний документ від 21.01.2014 №19, від 12.03.2014 р. №22; транспортні (перевізні) документи; міжнародна автомобільна накладна (CMR) №4677 від 28.03.2014 р.; довідка про відсутність страхування №4677-1 від 10.04.2014.
Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості з точки зору її повноти і правильності.
Відповідно до статті VII Г ATT оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.
Відповідно до ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган, має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному ст. ст. 345 - 354 МК України, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Статтею 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 МК України.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.
Відповідно до ст. 337 МК України, перевірка документів та відомостей, які подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення:
- формато-логічного контролю;
- контролю співставлення;
- контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Формато-логічний контроль - це автоматизована перевірка правильності заповнення даних митних декларацій та повернення результатів перевірки; перевірка митних декларацій та інших документів на достовірність та законність; здійснення статистичного, валютного контролю, контролю нарахованих митних платежів, контролю правильності застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Контроль співставлення - це автоматизоване порівняння даних, які містяться в митних деклараціях або інших документах, поданих для митного контролю або митного оформлення, з даними, які містяться в електронних копіях митних декларацій та інших документах, що надходять з митних та правоохоронних органів суміжних держав; в уніфікованих електронних дозвільних документах, що надходять з інших державних органів, інших електронних документах, пов'язаних з перевіркою достовірності даних, що перевіряються.
Контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
Обсяги митного контролю, передбачені главою 49 розділу XI МК України, визначаються за результатами аналізу ризиків відповідно до положень глави 52 розділу XI МКУ.
Відповідно до ст. 33 МК України, митні органи використовують інформаційні ресурси, що знаходяться у їх віданні, створені, оброблені та накопичені в інформаційних системах та складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах.
За результатами проведеного контролю із застосуванням системи управління ризиками Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР) відповідно до ст. 337 МК України в автоматизованому порядку було виявлено ризик щодо можливого заниження митної вартості та сформовано повідомлення щодо необхідності здійснення перевірки правильності визначення митної вартості, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів.
Якщо за результатами аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадовою особою митного органу встановлено ризик заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість, у тому числі невірне визначення митної вартості, або якщо за результатом розгляду поданих декларантом або уповноваженою ним особою документів, які підтверджують митну вартість товарів, встановлені підстави для запиту документів, перелік яких визначений частинами третьою та/або четвертою статті 53 Митного кодексу України.
Наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012р. № 1011 затверджено Класифікатор митних формальностей, що можуть бути визначені за результатами застосування системи управління ризиками.
Так, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості у Програмно інформаційному комплексі «Інспектор-2006» спрацювала автоматизована система управління ризиками (АСАУР), а саме: Захід 105-2 - «Можливе заниження митної вартості товару». «Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості, звернувши увагу на вартість ідентичних товарів або подібних товарів».
Наказом Державної митної служби України від 13 липня 2012 року № 362 затверджено Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.
Відповідно до п. 2 вищезазначених Методичних рекомендацій, робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється шляхом: вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості; вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування до митного кордону України; перевірки включення/невключення складових митної вартості, в тому числі на підставі наявної у митного органу інформації щодо наявності таких складових митної вартості (результати документальних перевірок, відповіді на запити для встановлення автентичності тощо); порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; перевірки наявності взаємозв'язку продавця та покупця; перевірки інформації, наданої декларантом або уповноваженою особою, при продажу товарів між пов'язаними особами, щодо наближеності митної вартості товарів, визначеної основним методом до однієї з операцій, які наведені у частині вісімнадцятій статті 58 МК України; перевірки особливостей формування вартості окремих видів товарів відповідно до розділу 3 Методичних рекомендацій; перевірки наявності знижок/нарахувань з/до ціни оцінюваних товарів; перевірки наявності продажу оцінюваних товарів на експорт в Україну; перевірки наявності ознак підробки документів, які підтверджують митну вартість товарів; перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів; перевірки наявності прийнятих іншими митними органами рішень про коригування митної вартості товарів, що ввозились на виконання того ж зовнішньоекономічного договору (контракту) або документа, який його замінює, що і оцінювані товари.
Якщо за результатами аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадовою особою митного органу встановлено ризик заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість, у тому числі невірне визначення митної вартості, або якщо за результатом розгляду поданих декларантом або уповноваженою ним особою документів, які підтверджують митну вартість товарів, встановлені підстави для запиту документів, перелік яких визначений частинами третьою та/або четвертою статті 53 Митного кодексу України, при електронному декларуванні посадова особа за допомогою автоматизованої системи митного оформлення створює та надсилає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів відповідно до частин третьої та/або четвертої статті 53 Кодексу для підтвердження митної вартості товарів із складанням їх переліку.
Відповідачем, відповідно до п.4.1. ст. 54 МК України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі використаних при обчисленні митної вартості.
В результаті такого контролю встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності. При проведенні аналізу попередніх митних оформлень за контрактом від 10/01/2013 № DYZV-UKR-2013 було встановлено, що у п.4.1. Розділу 4 вказані інші умови поставки ніж ті, що вказані у контракті за цим же номером та датою, який вказано у гр.44 та надано до митного оформлення зазначеної партії товару у МД від 08.04.2014 р. №110100000/2014/209027; шляхом обчислення встановлено, що оплачені за платіжними дорученням від 21.01.2014 №19, від 12/03/2014 №22 суми не відповідають умовам оплати згідно зовнішньоекономічного договору від 10/01/2013 № DYZV-UKR-2013 та специфікації від 15/01/2014 №8; у морському коносаменті від 28/01/2014 № DALEG 1401072 зазначено інший морський транспортний засіб, ніж той, що прибув в порт призначення згідно екологічної декларації №21145 від 27/03/2014.
У відповідності до Інкотермс 2010 поставка на FOB завершена, коли товар перейшов через поручні судна, тобто всі витрати та ризики, в тому числі по доставці, страхуванню вантажу до порту призначення несе покупець.
Відповідач володів інформацією щодо вартості витрат на доставку вантажу у 20-фунтовому контейнері з країни експорту (Китай), отриманої від державних органів на запит Держмитслужби, та використання якої передбачено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених Наказом ДМСУ від 13.07.12 №362, від 1850 до 2200 дол. США. У наданій справці про транспортні витрати від 24/03/2014 №4677 вартість доставки контейнера складає - 7 548,00 грн., експедиційні послуги - 480,00 грн. Позивач не врахував транспортні витрати, як одні зі складових визначення митної вартості.
Відповідно до вимог другої та третьої частини ст. 53 МК України, під час проведення консультацій 08.04.2014 р. відповідачем направлено електронне повідомлення, яким було зобов'язано декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Позивач надав наступні документи: пакувальний лист NYKU3284194 від 15.01.2014; копія експортної декларації №000000000932988609 від 23.01.2014; сертифікати походження форма AG14210000F040004 від 20.01.2014; прайс-листи від 01.2014; сертифікат якості DYZV-201401008; каталог і технічні характеристики товару; сертифікат дилера; комерційна пропозиція на запит від 10.01.2014; висновок експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати № ГО-1665 від 11.04.2014 стосовно вартості підшипників.
Згідно п.6 ст.53 МК України позивача було повідомлено, що він за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
При проведенні перевірки наданих позивачем додаткових документів було встановлено, що відповідно до довідки про транспортні витрати від 24.03.2014 р. №4677 транспортні витрати на перевезення морського контейнера NYKU3284194 до м. Одеси складають 7 548,00 грн., експедиторська винагорода - 480 грн. За даними рахунку від 24.03.2014 р. №171 експедиторська винагорода - 400 грн. Відповідно до додатково наданого листа транспортно-експедиторської компанії ТОВ „Фосдайк груп" вищезазначений контейнер при транспортуванні з порта Dalian (China) було перевантажено в Port Said (Egypt) с судна X-Press Kailash/146 на судно Mozart/011, в якому прибув до порту Одеси. У довідці про транспортні витрати від 24.03.14 №4677 та рахунку від 24.03.2014р. №171 не вказано витрати на вантажно-розвантажувальні операції по перевезенню контейнера.
Згідно п. 5 ч. 10 ст. 58 МК України до переліку витрат, які мають включатися до митної вартості товарів, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, входять витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 №65, собівартість перевезень (робіт, послуг) - це виражені в грошовій формі поточні витрати транспортних підприємств, безпосередньо пов'язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення.
У п.29.8 Методичних рекомендацій зазначено, що до собівартості перевезень включаються також витрати, пов'язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, оплата послуг транспортно-експедиторських, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду).
Враховуючи викладене, плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих вантажів на умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, в тому числі в разі надання послуги на всьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, нерозділеної до та після перетину митного кордону України, є частина загальних витрат на транспортування, тому в межах вимог законодавства з питань державної митної справи (зокрема, частини четвертої, десятої статті 58 Митного кодексу України), Податкового кодексу України (пункту 190.1 статті 190) є обов'язковою для включення до бази оподаткування таких товарів.
Відповідно до наявної у органу доходів та зборів інформації щодо вартості транспортних витрат з країни експорту, отриманої від державних органів та використання якої передбачено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДМСУ від 13.07.2012р. № 362, розрахована вартість тільки транспортних витрат (одного з 20 контейнерів з Китаю) складає не менш 1 850 дол. США.
Також, вартість страхування вантажів розраховується за формулою: вартість вантажу х 1,1 х 0,0015 (усереднений тариф).
Відповідно до п. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 01.07.2014 № 1955 за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Істотними умовами договору транспортного експедирування є, зокрема, відомості про сторони договору:
для юридичних осіб - резидентів України - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України;
для юридичних осіб-нерезидентів України - найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу; відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили; розмір плати експедитору; порядок розрахунків; пункти відправлення та призначення вантажу; порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта; строк (термін) виконання договору; усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Платою експедитору вважаються кошти сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.
У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.
Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.
Судом встановлено, що між ТОВ «Фосдайк Груп» (експедитор) та позивачем (замовник) укладено договір транспортно-експедиційного обслуговування від 24.07.2014р. № 215.
Згідно п.1.1 цього договору експедитор зобов'язується здійснювати транспортно-експедиторське обслуговування, перевезення вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надавати інші транспортно-експедиторські послуги клієнту за погодженням.
Пунктом 1.2 вищевказаного договору передбачено, що умови перевезення, вид і найменування вантажу, вид транспорту, розмір плати експедиторові, пункти відправлення та призначення, а також інші умови, пов'язані з виконанням цього договору, встановлюються за згодою сторін і оформлюються додатками до цього договору.
Крім того, договором передбачено, що під кожне окреме перевезення клієнт надає експедиторові заявку, в якій обумовлюється найменування і кількість вантажу, маршрут перевезення, тип транспортного засобу, дані про вантажовідправника і вантажоодержувача та іншу необхідну інформацію, що стосується транспортно-експедиційного обслуговування. Заявка подається за 5 робочих днів до початку навантаження і готовності вантажу до перевезення. На підставі такої заявки клієнта сторони протягом 2 робочих днів складають і підписують відповідний додаток до договору.
Згідно п. 4.2.1 договору перелік послуг, що надаються, їх вартість, розмір плати експедитора, встановлюються за згодою сторін, що оформлюються відповідним додатком до договору.
Однак, заявку на надання послуг, та додаток до договору транспортно-експедиційного обслуговування до митниці позивачем надано не було.
Стосовно оплати наданих послуг п.4.2.3 договору передбачені наступні платежі: погоджені платежі, що підлягають сплаті за організацію транспортно-експедиційного обслуговування з перевезення вантажу морським транспортом і супутні витрати, пов'язані з таким перевезенням, протягом 5 банківських днів з моменту отримання клієнтом рахунку-фактури експедитора; погоджені платежі, що підлягають сплаті за організацію транспортно-експедиційного обслуговування з перевезення вантажу автомобільним та/або залізничним транспортом протягом 5 банківських днів з моменту отримання клієнтом рахунку-фактури експедитора; платежі за внутрішньопортове зберігання вантажу; платежі, які належать як плата експедитору протягом 5 банківських днів з моменту отримання клієнтом рахунку-фактури експедитора; платежі, належні експедитору в якості компенсації за оплату додаткових послуг (витрати третіх осіб), які були фактично здійснені експедитором з метою виконання доручення клієнта.
Рахунок-фактуру експедитора, на підставі якого здійснено оплату, а також самі платіжні документи позивач не надав.
Відповідно до п. 4.4 договору клієнт оплачує користування контейнерного та іншого обладнання, відповідно до умов, що встановлені судноплавною лінією, власністю якої таке обладнання являється.
Підтвердження оплати таких послуг не надано.
Експедитор після надання послуг (виконання відповідної заявки) складає акт виконаних робіт і надає його клієнту. Клієнт протягом 5 діб з моменту отримання акту виконаних робіт повинен підписати його, завірити печаткою і відправити експедитору. Після закінчення зазначеного терміну акт виконаних робіт вважається прийнятим, підписаним сторонами і підлягає оплаті без заперечень. Зазначений акт серед поданих документів відсутній.
Окремо вказано на те, що при морському перевезенні вантажу споживачем послуги морського перевезення є клієнт, який самостійно укладає договір морського перевезення вантажу з морським перевізником і надає експедитору коносаменти, як підтвердження наявності договору морського перевезення вантажу між морським перевізником і клієнтом. Експедитор зобов'язується перевести грошові кошти клієнта морському перевізнику за надані ним послуги пов'язані з морським перевезенням вантажу. Експедитор виступає виключно як посередник, тобто, транзитом переводить грошові кошти клієнта. Сума сплачена за морське перевезення вантажу є транзитною і перераховується морському, який безпосередньо виконує перевезення, на підставі договору морського перевезення з клієнтом.
Тобто, саме до обов'язків позивача належить обов'язок укладання договору морського перевезення, а експедитор (ТОВ «Фосдайк Груп») здійснює лише транзитне перерахування коштів.
Позивачем на підтвердження транспортних витрат надано довідку про транспортні витрати від 24.03.2014 № 4677, видану ТОВ «Фосдайк Груп». Однак, за договором транспортного експедирування ТОВ «Фосдайк Груп» не уповноважене на укладання договору морського перевезення. Згідно коносаменту від 28.01.2014 DALLEG 1401072 послуги морського перевезення надано Legend Logistics Co., Ltd.
З огляду на ці обставини, позивач мав підтвердити здійснення транспортних витрат, в тому числі й на послуги надані Legend Logistics Co. Ltd., чого не зробив.
В такому разі ТОВ «Фосдайк Груп» не може надавати довідки щодо транспортних витрат на морському транспорті. Саме тому довідку про транспортні витрати від 24.03.2014 № 4677 не можна вважати належним документом.
Виявлені розбіжності не дали можливості достовірно та об'єктивно обрахувати транспортні витрати позивача, які є невід'ємною складовою митної вартості товару.
Враховуючи зазначене, наявні підстави вважати, що має місце неврахування у повному обсязі транспортної складової до заявленої декларантом митної вартості товару.
Декларантом наданий лист від «Фосдайк Груп» від 10.04.2014, відповідно до якого експедитор інформував, що компанія «Фосдайк Груп» вантаж не страхувала. Як склалося на українському ринку страхових послуг, послуги щодо страхування вантажу може надати суб'єкту ЗЕД будь-яка страхова компанія, з якою укладено страхувальником договір страхування. У відповідача відсутня інформація щодо проведення/не проведення страхування підприємством ТОВ «ДЕМК» вантажу та відповідно суми витрат на проведення страхування.
У поданих до митного оформлення документах відсутні відомості щодо розміру витрат на вантажно-розвантажувальні операції по перевантаженню контейнера.
Висновок ТПП № ГО-1665 від 11.04.2014 містить посилання лише на Інтернет - сайт www.alibaba.com, що є он-лайн платформою для бізнесу, провідним постачальником онлайнових маркетингових послуг для імпортерів та експортерів, дає можливість створювати власні профілі будь-якій компанії та реєструватися будь-якому користувачу. Останнє унеможливлює перевірку ідентифікації компанії та перевірку сфери її діяльності, перевірку цінових даних, розміщених на сайті, що не дозволяє впевнитися у достовірності заявлених даних. Інтернет - сайт www.alibaba.com збирає та оброблює інформацію з різних галузей промисловості, тобто не є офіційною біржовою організацією у відповідності до ст. 53 МК України. Дані, зазначені експертом, не піддаються обчисленню: відсутні коефіцієнти (числове визначення), порядок розрахунку тощо.
19.04.2014 р. сплинув термін, визначений ст. 53 МК України, для подання додаткових документів у підтвердження заявленої митної вартості товарів.
Згідно п. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю у разі, в т.ч., неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
До прийняття оскаржуваного рішення позивач не надав митниці всі документи, що вимагались, а оскільки виявлені розбіжності усунені не були, то відповідач послідовно перейшов до другорядних методів визначення митної вартості.
Відповідно до ст. 59 МК України, у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 МК України, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна виробництва; виробник.
Відсутність інформації про продаж ідентичних товарів унеможливила застосування цього методу для визначення митної вартості товару.
Відповідно до ст. 60 МК України - (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів), у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. ст. 58 і 59 МК України, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються та вважаються комерційно взаємозамінними.
Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари. Відсутність інформації про продаж подібних (аналогічних) товарів унеможливила застосування цього методу для визначення митної вартості товару.
Згідно ст. ст. 62, 63 МК України методи на основі віднімання та додавання вартості повинні ґрунтуватися на даних, які є об'єктивними, підтверджуються документально, піддаються обчисленню та належать до вартості витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів.
Згідно ст. 63 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Аналогічні норми містяться в ст. 7 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Приміткою до статті 7 передбачено, що митні вартості, визначені згідно з положеннями статті 7, повинні настільки, наскільки можливо, ґрунтуватися на раніше визначених митних вартостях. Методи оцінювання, які мають використовуватися згідно зі статтею 6, повинні бути методами, викладеними в статтях 1-6, проте обґрунтована гнучкість у застосуванні таких методів відповідатиме цілям та положенням статті 7.
Одним з прикладів обґрунтованої гнучкості є: ідентичні товари - вимога про те, що ідентичні товари повинні експортуватися в той самий час чи приблизно в той час, як і товари, що оцінюються, може тлумачитися гнучко; ідентичні імпортні товари, вироблені в країні, іншій, ніж країна експорту товарів, що оцінюються, можуть бути основою для митного оцінювання; можуть використовуватися митні вартості ідентичних імпортних товарів, які вже визначені згідно з положеннями статей 5 і 6.
Відповідно до ст. 33 Митного кодексу України органи доходів і зборів використовують інформаційні ресурси, що знаходяться у їх віданні, створені, оброблені та накопичені в інформаційних системах та складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах.
Наявна у органу доходів і зборів інформація: МД 205070000/4/2526 від 27.01.2014(ІМ 40 ДЕ) для товару №1-4,5 дол. США/кг, 807110000/4/991 від 20.02.2014(ІМ 40 ДЕ) для товару №2-4,5 дол. США/кг, 125110000/4/3157 від 13.02.2014(ІМ 40 ДЕ) для товару №3-4,5 дол. США/кг, 500060001/4/9363 від 19.03.2014(ІМ 40 ДЕ) для товару №4-4,5 дол. США/кг. Заявлена митна вартість оцінюваного товару становить відповідно: т. № 1-2,63 дол. США/кг, та .№2-2,57 дол. США/кг, т.№3-3,37 дол. США/кг, т.№4-3,85 дол. США/кг.
З урахуванням викладеного відповідачем було прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару № 110100000/2014/200058/1 від 22.04.2014, відповідно до якого митну вартість скориговано та ґрунтується на раніше визначених органом доходів і зборів митних вартостях.
При цьому, відповідачем у графі 33 рішення про коригування заявленої митної вартості, відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів Україні від 24.05.2012 № 598, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195 зазначено причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Також посадовою особою митниці зазначено про проведення консультацій з декларантом та про здійснення коригування митної вартості товару із застосуванням другорядного методу 2(ґ) відповідно до ст. 60 МК України, з урахуванням наявної у митному органі інформації про вартість аналогічних товарів.
У зв'язку з прийняттям митницею рішення про визначення митної вартості товару, за митною декларацією було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови від 22.04.2014 №110100000/2014/00128.
Відповідно до ст. 256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення відповідача є правомірними, так як винесені Дніпропетровською митницею відповідно до вимог чинного законодавства та в межах наданих повноважень.
У зв'язку з цим суд не вбачає законних підстав для задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
Повний текст постанови складено 25 червня 2014 року.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 25 червня 2014 року. Суддя З оригіналом згідно. Помічник судді В.М. Олійник В.М. Олійник Е.Г. Лоба