І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]
25 червня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді: Прокопчук Н.О.
суддів: Мазурик О.Ф.,Росік Т.В.
при секретарі: Гура А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ДирулЮлії Володимирівни в інтересах Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»
на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 01 квітня 2014 року
в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», ОСОБА_3 про визнання поруки припиненою,-
У грудні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду із даним позовом до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» та ОСОБА_3 Зазначала, що між нею та ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк», в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором, було укладено договір поруки.
Посилаючись на те,що Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» в односторонньому порядку, без погодження з нею, змінило розмір відсоткової ставки за користування кредитними коштами чим збільшило обсяг її відповідальності, просила визнати договір поруки припиненим з підстав ч.1 ст.559 ЦК України.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 01.04.2014 року позов задоволено. Визнано поруку ОСОБА_2 по договору поруки № 002-208-460-Р/1 від 28.02.2008 року за кредитним договором № 002-2008-460 від 28.02.2008 року, який укладений між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_3, припиненою з 15.07.2008 року .
В апеляційній скарзі Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про відмову у задоволенні позову. Апелянт зазначає, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Судом не було ураховано, що існує судове рішення, яке набрало законної сили та перебуває на виконанні, про солідарне стягнення заборгованості з позивачки та боржника, яким було встановлено дійсні зобов'язання сторін та яке має преюдиційне значення для даної справи. Цим рішенням було установлено правомірність поруки та обов'язки за нею поручителя. Процентна ставка не підвищувалася, що підтверджується поданим розрахунком заборгованості. Крім того,суд вийшов за межі заявлених позовних вимог, зазначивши однією з підстав припинення поруки, нібито пропуск Кредитором 6-місячного строку звернення до суду .
В суді апеляційної інстанції представник Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» апеляційну скаргу підтримав з підстав, наведених в ній.
Представник позивачки- ОСОБА_5 вважала,що спір вирішений судом вірно, просила апеляційну скаргу відхилити.
ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася , повідомлена належним чином про що свідчить зворотне поштове повідомлення долучене до справи. Виходячи з положень ч.2 ст.305 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за її відсутності.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в цій частині, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Задовольняючи позов суд виходив з того, що кредитор без згоди поручителя збільшив розмер процентної ставки,що призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителя та є підставою для припинення поруки. Крім того, порука позивачки є припиненою з тих підстав, що кредитор протягом 6 місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явив вимоги до поручителя .
Проте,колегія суддів з такими висновками у повній мірі погодитися не може, оскільки вони не відповідають дійсним обставинам справи та зроблені із порушенням норм матеріального та процессуального права, що є відповідно до ст.309 ЦПК України підставою для скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового.
Як убачається з матеріалів справи та установлено судом 28.02. 2008 року між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 002-2008-460 відповідно до умов якого ОСОБА_3 отримала від ВАТ «Універсал Банк» кредит в сумі 74 100 дол. США зі сплатою 13.45% річних за користування кредитом строком до 10.02.2025 року .
В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 002-208-460-Р/1 від 28.02.2008 року .
Пунктом 4.2 зазначеного договору поруки встановлено ,що порука припиняється із припиненням всіх зобов'язань Боржника за Основним договором,що забезпечуються такою порукою.
ОСОБА_3 своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконувала, в неї виникла заборгованість, яку вона добровільно не погасила, у зв'язку із чим Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося до суду із позовом до неї та поручителів.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 19.12.2013 року частково задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_3,ОСОБА_4,ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість по кредиту в загальній сумі 969 001 грн.22 коп., а саме: 72 410.46 дол. США,що еквівалентно -578 776.81 грн. заборгованості по кредиту; відсотки в розмірі 48820.77 дол. США, що еквівалентно 390 224,42 грн. та вирішено питання щодо судових витрат. Зустрічний позов ОСОБА_4 про визнання договору поруки недійсним - залишено без розгляду.
Рішенням Апеляційного суду м.Києва від 12.03.2014 року вказане рішення в частині стягнення заборгованості скасоване та ухвалене нове про задоволення позовних вимог про солідарне стягнення кредитної заборгованості в сумі 969 001.22 грн. з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 відмовлено. В інший частині рішення суду залишено без змін.
Зазначеними судовими рішеннями встановлено чинність договору поруки укладеного між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» та ОСОБА_2 , обсяг відповідальності останньої і в силу ст.61 ЦПК України таке не потребує додаткового доказування.
Заявляючи позов позивачка обґрунтовувала свої вимоги ч.1 ст.559 ЦК України за положеннями якої порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання , а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя,внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», відповідно до частини першої статті 559 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання. Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим.
Як убачається із п.2.12 Кредитного договору № 002-2008-460 від 28.02.2008 року Кредитор може збільшити процентну ставку,зазначену у п.1.1 Договору ,у разі зміни НБУ чинної облікової ставки або в інших випадках,про що має повідомити боржника.
Ці положення договору кореспондуються з ч.4 ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів ( у редакції,яка була чинною на час укладення спірного договору).
Отже, у даному випадку можливість збільшення процентної ставки встановлена умовами кредитного договору. Кредитор має право в односторонньому порядку змінювати процентну ставку та повинен лише повідомити боржника про таке..
Позивачка, укладаючи договір поруки була ознайомлена з усіма умовами кредитного договору та прийняла на себе зобов'язання відповідати перед банком за всіма зобов'язаннями боржника без виключення ( п.1.3,5.1 ), що свідчить про погодження поручителя на зміну процентної ставки в майбутньому.
За таких обставин не можна вважати,що обсяг відповідальності ОСОБА_2 збільшився.
Виходячи з того, що позивачка не довела, а суд не встановив збільшення обсягу відповідальності поручителя, правовідношення поруки між Публічним акціонерним товариством «Універсал Банк» та ОСОБА_2, як поручителем, не може вважатись припиненим.
Цивільне судочинство базується на принципі диспозитивності судового розгляду. Частиною першої ст.11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб,які беруть участь у справі.
З матеріалів справи не убачається, що позивачка змінювала підстави позову, а тому вирішивши спір з підстав ч.4 ст.559 ЦК України,суд першої інстанції вийшов за межі заявленого позову .До того ж висновок суду про те, що договір поруки є припиненим у зв'язку із пропуском Публічним акціонерним товариством «Універсал Банк» шестимісячного строку від дня настання строку виконання основного зобов'язання є безпідставним, оскільки строк дії основного зобов'язання встановлений кредитним договором та визначений до 10.02.2025 року .
Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 309, 313-314,316,317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Дирул Юлії Володимирівни в інтересах Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» - задовольнити.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 01квітня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту: У задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», ОСОБА_3 про визнання поруки припиненою - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий :
Судді :
Справа № 759/20915/13-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/8068 /2014
Головуючий у суді першої інстанції: Петренко Н.О.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Прокопчук Н.О.