АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
24 червня 2014 р. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - Усик Г.І.
суддів - Нежури В.А., Невідомої Т.О.
при секретарі - Меєчко Д.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 04 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на автомобіль,
У жовтні 2013 р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на автомобіль, посилаючись на те, що 12.11.2010 р. між ним та ОСОБА_2 в усній формі був укладений договір купівлі-продажу автомобіля «Lexus», 2007 р. випуску, шасі НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, на підтвердження якого відповідачка видала йому довіреність на право розпорядження автомобілем, а також розписку про отримання ним коштів за автомобіль.
Оскільки строк дії довіреності становить 10 років, він вирішив тимчасово не переоформляти право власності на автомобіль на своє ім'я, але на підтвердження наміру вчинити такі дії в майбутньому отримав в органах ДАІ тимчасовий реєстраційний талон.
26.08.2013 р. автомобіль був вилучений інспектором ДПС УДАІ ГУ МВС України у Львівській області у зв'язку з перебуванням його у розшуку.
На теперішній час йому невідомо де знаходиться автомобіль. Відповідачка ОСОБА_2 з огляду на те, що він не переоформив автомобіль на себе стверджує, що автомобіль юридично належить їй і може бути реалізований органами державної виконавчої служби для виконання її боргових зобов'язань.
Посилаючись на те, що він набув право власності на автомобіль на підставах,що не заборонені законом, що підтвердженням укладення договору купівлі-продажу автомобіля є видана відповідачем розписка, а також довіреність на право розпорядження автомобілем та передача автомобіля в його користування, просив задовольнити позовні вимоги з підстав, передбачених ст.ст. 328, 334, 392 ЦК України.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 04.03.2014 р. позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на автомобіль «Lexus», 2007 р. випуску, шасі НОМЕР_1, д.н.з. НОМЕР_2.
В апеляційній скарзі представник ПАТ «Універсал Банк» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Справа № 754/18494/2013
№ апеляційного провадження:22-ц/796/7910/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Скрипка О.І.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Усик Г.І.
Зазначав, що ПАТ «Універсал Банк» є стягувачем по виконавчому провадженню № 38144136 про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 1 063 151,84 грн., а тому рішення суду про визнання права власності на автомобіль, що належав боржнику, який має значну суму заборгованості ускладнить виконання рішення суду та порушує його права, як стягувача.
Вказував на те, що задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції не урахував Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі, автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 р. №1388, що є обов'язковим для виконання всіма юридичними та фізичними особами, та дійшов помилкового висновку про наявність між сторонами правовідносин з укладення договору купівлі-продажу автомобіля.
Крім того суд не урахував, що за своєю правовою природою договір доручення є договором на представництво, оскільки повірений зобов'язується діяти від імені довірителя. При цьому він не має право укладати угоду від імені особи, яку він представляє, відносно себе.
Вважав, що сукупність наявних у справі доказів свідчить про те, що в установленому порядку договір купівлі-продажу спірного автомобіля не укладався, а посилання суду першої інстанції на доручення та розписку як на підставу набуття права власності на автомобіль є безпідставними.
В судовому засіданні представник ПАТ «Універсал Банк» просив задовольнити апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені.
Надані ОСОБА_2 копії проїзних документів належно не посвідчені, а тому колегія суддів не вважає обставини, наведені в заяві про відкладення розгляду справи, поважними причинами її неявки в судове засідання, а тому відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України вважає можливим розглянути справу за відсутності її та ОСОБА_1
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь в судовому засіданні, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
З матеріалів справи убачається, що 12.11.2010 р. ОСОБА_2 видала на ім'я ОСОБА_1 довіреність на право розпорядження належним їй на праві власності автомобілем «Lexus», 2007 р. випуску, шасі НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, строком на десять років, з правом передоручення повноважень третім особам, виїзду за кордон та правом оформлення тимчасового реєстраційного талону, а також надала розписку про отримання нею від позивача коштів у розмірі 162 000,00 грн., як плату за вищевказаний автомобіль.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що розписка ОСОБА_2 містить усі істотні умови договору купівлі-продажу, а тому фактично 12.11.2010 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір купівлі-продажу автомобіля «Lexus», 2007 р. випуску, шасі НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2.
Суд вважав, що сторони дотримались вимог законодавства щодо письмової форми правочину, а тому вважав, що позивач правомірно набув у власність автомобіль, підтвердженням чого є видний йому 23.11.2010 р. Дрогобицьким МРЕВ тимчасовий реєстраційний талон.
З таким висновком суду погодитись не можна, виходячи з наступного.
В порушення п.8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі, автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 р. №1388 (надалі Порядок), ОСОБА_2 не зняла транспортний засіб з обліку в підрозділі ДАІ.
Крім того, відповідно пункту 42 цього Порядку, якщо транспортний засіб знімається з обліку у зв'язку з його відчуженням, у свідоцтві про реєстрацію (технічному паспорті) робиться відмітка про зняття з обліку транспортного засобу для реалізації в межах України. До вчинення зазначених дій, яким передує подання заяви про зняття автомобіля з обліку та огляд його працівником ДАІ, ОСОБА_2 не мала права відчужувати автомобіль, а позивач його придбавати.
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_2 не зверталася до підрозділу ДАІ з заявою про зняття автомобіля з обліку.
Крім того за своїм правовою природою довіреність є угодою на представництво, оскільки повірений зобов'язується діяти від імені та в інтересах довірителя, і не має права укладати угоду від імені особи яку представляє, в своїх інтересах.
Посилання суду на те, що підтвердженням правомірності набуття позивачем права власності на автомобіль, є виданий ОСОБА_1 тимчасововий реєстраційний талон є безпідставним, оскільки тимчасовий реєстраційний талон відповідно до п.16 Порядку видається підрозділом Державтоінспекції за бажанням власника транспортного засобу, або за бажанням фізичної особи, якій власник передав у встановленому порядку право користування або розпорядження транспортним засобом, на строк зазначений у заяві, або документах, які підтверджують право користування або розпорядження транспортним засобом, і не є підтвердженням права власності на транспортний засіб.
Зазначені обставини свідчать про помилковість висновку суду про укладення між сторонами договору купівлі-продажу автомобіля, а тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 04.03.2014 р. скасувати та ухвалити нове рішення.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на автомобіль, відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: