25 червня 2014 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Саліхова В.В.
суддів: Нежури В.А., Невідомої Т.О.
при секретарі: Штефюк О.А.
за участю представника заявника: Случака О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Т.М.М.» на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 8 травня 2014 року у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Т.М.М.» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 за оплату житлово-комунальних послуг,
У квітні 2014 року ТОВ Фірма «Т.М.М.» звернулося з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 на користь заявника заборгованості за оплату житлово - комунальних послуг у розмірі 4 490,46 грн.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 08.05.2014 року відмовлено у прийнятті вказаної заяви ТОВ Фірма «Т.М.М.».
В апеляційній скарзі ТОВ Фірма «Т.М.М.» просить скасувати зазначену ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права. Зазначав, що оскаржувана ухвала постановлена з порушення норм процесуального права, а саме п.8, 14 ст.110 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь в судовому засіданні, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних обставин.
Відповідно до статті 97 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відмовляючи у прийнятті заяви ТОВ Фірма «Т.М.М.», суд першої інстанції виходив з того, що оскільки з відповіді Адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС ОСОБА_2 зареєстрованою у Києві та Київській області не значиться, є підстави для застосування вимог ч.6 ст.100 ЦПК України.
Справа № 759/6649/14-ц
№ апеляційного провадження:22-ц/796/8795/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Кириленко Т.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Саліхов В.В.
Частиною 6 статті 100 ЦПК України передбачено у разі, якщо боржником у заяві про видачу судового наказу, щодо якої відсутні підстави для її повернення чи відмови у видачі судового наказу, вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника має бути надана протягом трьох днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання (перебування) особи відповідного звернення суду.У разі, якщо за результатами розгляду отриманої судом інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника буде встановлено, що заява про видачу судового наказу не підсудна цьому суду, суд повертає стягувачу заяву про видачу судового наказу. У разі, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу.
З матеріалів справи вбачається, що за відомостями адресно-довідкового підрозділу ГУДМС, УДМС України у м. Києві замість ОСОБА_2 помилково зазначений ОСОБА_5 (а.с.7). Таким чином, в порушення вимог вищезгаданої статті ЦПК України суд першої інстанції фактично не встановив чи зареєстрований боржник у м. Києві або Київській області та передчасно прийняв рішення щодо відмови у прийнятті заяви ТОВ Фірма «Т.М.М.» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за оплату житлово - комунальних послуг.
Відповідно до вимог ч.3 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Враховуючи наведені обставини колегія суддів вважає, що вищезгадана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для з'ясування зазначених питань.
Керуючись ст.ст.303, 307, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Т.М.М.» задовольнити частково.
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 8 травня 2014 року скасувати та передати питання щодо прийняття заяви про видачу судового наказу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий: Судді: