Апеляційний суд міста Києва
Справа № 22-ц/796/6595/2014 Головуючий у 1-й інстанції - Саадулаєв В.І.
Доповідач - Кабанченко О.А.
17 червня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - Кабанченко О.А.
суддів - Іванченка М.М,
Желепи О.В.
при секретарі - Онищенко О.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 5 лютого 2014 року в справі за заявою про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про визнання права власності.
Заслухавши доповідача, представника третьої особи, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги,-
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 5 лютого 2014 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про визнання права власності.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду, постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву. Посилається на порушення норм процесуального права. Зазначає, що судом неправомірно відмовлено у задоволенні заяви, оскільки квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2, а у ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві відкрито виконавче провадження в рамках якого проводяться заходи, спрямовані на реалізацію даної квартири.
В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_2, ОСОБА_3 не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи, що були направлені для розгляду суду апеляційної інстанції, вбачається, що позивач ОСОБА_2 у вересні 2013 року звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про визнання права власності. Дана позовна заява прийнята судом до розгляду.
ОСОБА_2 31 січня 2014 року була подана заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, а саме: на квартиру АДРЕСА_1, посилаючись нате, що існує реальна загроза відчуження квартири, оскільки на виконанні у ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві перебуває виконавче провадження щодо стягнення коштів з відповідача ОСОБА_3 на користь третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_4
Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову ухвалою від 5 лютого 2014 року, суд першої інстанції виходив з її необґрунтованості.
Судова колегія погоджується з таким висновком суду, вважає, що він відповідає матеріалам справи та положенням процесуального закону, а саме ст. ст. 151, 152 ЦПК України, відповідно до яких позов може бути забезпечений судом за обгрунтованою заявою заінтересованої особи, в тому числі і шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти відповідача. Заходи забезпечення позову, які мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами, вживаються у тому разі, якщо існує загроза невиконання або утруднення виконання рішення суду через невжиття заходів забезпечення позову.
З матеріалів справи та заяви про забезпечення позову не вбачається, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно ОСОБА_3 може утруднити або унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову про визнання права власності, а також позивачем не додано до заяви належних доказів щодо реалізації квартири державним виконавцем.
З урахуванням зазначених обставин, судова колегія відхиляє доводи апеляційної скарги про безпідставну відмову суду у задоволенні заяви про забезпечення позову.
З огляду на наведене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду
Керуючись ст.. ст.. 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 5 лютого 2014 року залишити без змін.
Ухвала не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуючий:
Судді: