І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]
19 червня 2014 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого - Немировської О.В.
суддів - Ящук Т.І., Чобіток А.О.
при секретарі - Лужецькій І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської організації політичної партії «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка», ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 18 лютого 2014 року,
встановила:
у грудні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що відповідачем було поширено недостовірну інформацію про нього, яка має негативний характер, внаслідок чого йому було спричинено моральну шкоду.
Інформація була опублікована у інформаційному бюлетені спецвипуску газети «Удар Віталія Кличка» під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» у ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 18 лютого 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилався на те, що в інформаційному бюлетені спецвипуску Газети «УдарВіталія Кличка», власником якої є Київська обласна організація Політичної партії «Удар Віталія Кличка», у ІНФОРМАЦІЯ_2 року було розміщено інформацію стосовно позивача під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1».
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 18 лютого 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що висловлювання у вказаній статті не містять фактичних даних, а є оціночним судженням, яке не підлягає спростуванню, а відшкодування моральної шкоди є похідною вимогою, яка не може бути задоволена без визнання інформації недостовірною та такою, що принижує честь та гідність позивача.
Такий висновок суду є законним та обґрунтованим, відповідає встановленим по справі обставинам.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в друкованому засобі масової інформації, інформаційному бюлетені спецвипуску газети "Удар Віталія Кличка" в ІНФОРМАЦІЯ_2 року було опубліковано статтю під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_1».
В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що судом не було досліджено питання характеру поширеної інформації та помилково встановлено, що така є оціночним судженням, а не фактичним ствердженням, як встановлено висновком спеціаліста - лінгвіста. Такі доводи апелянта були предметом перевірки при розгляді справи судом першої інстанції, є необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) України» діяльність друкованих засобів масової інформації - це збирання, творення, редагування, підготовка інформації до друку та видання друкованих засобів масової інформації з метою її поширення серед читачів.
Як роз'яснено в п. 15 постанови пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Пунктами 18, 19 цієї постанови визначено, що позивач має довести те, що внаслідок поширеної відповідачем інформації було порушено його особисті немайнові права та вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням або оціночним судженням.
В даному випадку, інформація, поширена в інформаційному бюлетені спецвипуску газети "Удар Віталія Кличка" під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_1» є оціночним судженням, оскільки в статті викладено власну оцінку ОСОБА_4 дій позивача. Вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 жовтня 2012 року визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України ОСОБА_7 та призначено покарання у вигляді трьох років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням - іспитовим строком 2 роки.
За таких обставин, судом першої інстанції було повно та всебічно встановлено обставини справи, перевірено їх доказами, правильно застосовано норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 відхилити, а рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 18 лютого 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/6464/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Шевченко Т.М.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.