Апеляційний суд міста Києва
Справа № 22-ц/796/7097/2014 Головуючий у 1-й інстанції - Клочко І.В.
Доповідач - Кабанченко О.А.
17 червня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - Кабанченко О.А.
суддів - Іванченка М.М.,
Желепи О.В.
при секретарі - Онищенко О.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 3 квітня 2014 року
в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги,-
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 3 квітня 2014 року частково задоволено позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № МL- 001/023/2007 від 5 квітня 2007 року в розмірі 4 0342,03 доларів США, що еквівалентно 322 453,85 грн. за офіційним курсом НБУ, та пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань в розмірі 322 453, 85 грн.
Стягнуто на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» судовий збір з ОСОБА_3 в розмірі 1 720,50 грн., з ОСОБА_2 - в розмірі 1 720,50 грн.
В апеляційній відповідачі просять скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог. Вважають, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим, не відповідає обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі зазначають те, що суд не взяв до уваги той факт, що позивач відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» скористався своїм правом вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, виконавчий напис знаходиться на стадії виконання, і що квартира, яка була предметом договору іпотеки, може бути реалізована в будь-який час в ході виконавчого провадження.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 5 квітня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № МL-001/023/2007 (а.с.7-11 т. 1).
Відповідно до п.4 Кредитного договору, повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником сума кредиту та нарахованих процентів щомісяця рівними частинами протягом всього строку дії Кредитного договору. Щомісячне погашення кредиту відбувається рівними частинами, погашення процентів - в повному об'ємі нарахованих на залишок заборгованості по кредиту.
Відповідно до п. 1.5.1 умов кредитного договору, повернення відповідної частини кредиту та сплата процентів здійснюється позичальником щомісяця у розмірі платежу та не пізніше дати платежу, шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок, якщо інше не передбачено договором.
Пунктом 1.9.1. Кредитного договору № МL-001/023/2007 передбачено, що банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником своїх боргових та інших зобов'язань за договором. При цьому, виконання боргових зобов'язань повинно бути проведено позичальником протягом 30 календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги.
З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Кредитним договором № МL- 001/023/2007 від 05 квітня 2007 року між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № SR-001/023/2007 від 05 квітня 2007 року.
Згідно п. 1.1 Договору поруки, поручитель зобов'язався відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його боргових зобов'язань перед кредитором за Кредитним договором в повному обсязі таких зобов'язань (а.с. 23 т. 1 )
23 січня 2008 року між ЗАТ "ОТП Банк" та відповідачем ОСОБА_3 був укладений Додатковий договір №1 до Кредитного договору, яким було внесено зміни та доповнення до Кредитного договору № МL-001/023/2007, а саме збільшення суми кредиту на 14 974,00 долари США (а.с.12-16 т. 1).
17 вересня 2009 року між ЗАТ "ОТП Банк" та відповідачем ОСОБА_3 був укладений Додатковий договір №2, яким було внесено зміни та доповнення до Кредитного договору, а саме: дата остаточного повернення кредиту 04 квітня 2014 року (а.с.17-22 т.1).
23 січня 2008 року між ЗАТ "ОТП Банк" та відповідачем ОСОБА_2 був укладений додатковий договір №1 до Договору поруки, відповідно до якого сторони внесли зміни у договір поруки, а саме: дата остаточного повернення кредиту 04 квітня 2014 року (а.с.25 т. 1).
17 вересня 2009 року між ЗАТ "ОТП Банк" та відповідачем ОСОБА_2 був укладений додатковий договір №2, яким було внесено зміни та доповнення до Договору поруки щодо зміни розміру боргових зобов'язань, які забезпечуються в повному обсязі (а.с.26 том 1).
Правонаступником ЗАТ «ОТП Банк» є ПАТ «ОТП Банк».
23 вересня 2011 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ПАТ «ОТП Банк» був укладений договір купівлі-продажу кредитного портфелю, за яким ТОВ «ОТП Факторинг Україна» набуло усі права вимоги за Кредитним договором, включаючи, але не обмежуючись, права вимоги до боржників щодо сплати суми основного боргу; права вимоги до боржників щодо сплати процентів, нарахованих на суму основного боргу; а також права вимоги до боржників щодо сплати штрафних санкцій (а.с.47-54 т. 1).
Відповідач ОСОБА_3 взяті на себе зобов'язання по виплаті кредитних коштів у строки, визначені Кредитним договором не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 06 лютого 2014 року становила 40 342,03 доларів США, що еквівалентно 322 453,85грн., нарахована пеня відповідно до умов договору пеня за прострочення виконання зобов'язань становила 1 176 956,54 грн. (а.с. 184-186 т. 1).
03 липня 2013 року Приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за заявою позивача був вчинений виконавчий напис №4116 на звернення стягнення на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1, яка була передана відповідачем ОСОБА_3 в іпотеку банку з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором за договором іпотеки, посвідченим 5 квітня 2007 року 9 а.с. 15 т. 2).
Відповідно до копії матеріалів виконавчого провадження, відкритого за виконавчим написом №4116 від 03 липня 2013року, будь-які дії щодо звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 державним виконавцем не проводились (а.с.156-179).
З пояснень сторін встановлено, що вчинений виконавчий напис №4116 від 03 липня 2013 року про звернення стягнення на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 оскаржується відповідачами в судовому порядку.
На день ухвалення рішення в даній справі судом першої інстанції виконавчий напис про звернення стягнення на предмет іпотеки державним виконавцем ВДВС Деснянського РУЮ в м. Києві не виконаний.
У червні 2013 року ТОВ "ОТП Факторинг Україна" звернулося до суду з даним позовом, посилаючись в обґрунтування позовних вимог на те, що за кредитним договором ОСОБА_3 отримала у ЗАТ «ОТП Банк» грошові кошти в розмірі 100 000,00 доларів США., зі сплатою фіксованої процентної ставки у розмірі 13,99% річних за належне виконання позичальником зобов'язань за цим Кредитним договором між банком та ОСОБА_2 5 квітня 2007 року був укладений договір поруки. Відповідачем ОСОБА_3 не були виконані зобов'язання, встановлені Кредитним договором, позивач, який на підставі договору купівлі-продажу кредитного портфелю має право вимоги, просив стягнути з відповідачів заборгованість за Кредитним договором, яка становить 47 565,14 доларів США, що еквівалентно 380 188,16 грн., пеню за несвоєчасне виконання боргових зобов'язань 1 309 612,13 грн., що складається з: залишку заборгованості за кредитом у сумі 39 215,36 доларів США, що еквівалентно 313 448,37 грн. за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку заборгованості; суми несплачених відсотків за користування кредитом - 8 349,78 доларів США, що еквівалентно 66 739,79 грн. за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку заборгованості; пені за несвоєчасне виконання боргових зобов'язань 1 309 612,13 грн.
Під час судового розгляду позивач уточнив позовні вимоги, просив стягнути з відповідачів солідарно суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 40 342,03 долари США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку 322 453,85 грн., та пеню за прострочення виконання зобов'язань в розмірі 1176 956,54 грн., а всього суму в розмірі 1 499 410,39 грн.
Відповідачі позов не визнали, просили відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що з вересня 2011 року вони не мали змоги виконувати умови договору, оскільки не мали достовірної інформації про відступлення прав позивачу. Також представник відповідачів зазначав, що позивачем вже використано право на стягнення заборгованості шляхом вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки, а тому не має правових підстав для звернення до суду з позовом про стягнення грошових коштів з відповідачів.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок неналежного виконання відповідачем ОСОБА_3 зобов'язань за договором порушено право позивача, яке підлягає судовому захисту шляхом стягнення в солідарному порядку з відповідача ОСОБА_3 та відповідача ОСОБА_2, як поручителя, заборгованості за кредитним договором.
Доводів щодо невірності розрахунку суми заборгованості та пені апеляційна скарга не містить.
Судова колегія погоджується з таким висновком суду, вважає, що він відповідає обставинам справи та вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивач вже скористався правом позасудового стягнення у позасудовому порядку заборгованості за кредитним договором, звернувшись до нотаріуса, яким вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на предмет іпотеки, отже у позивача відсутнє право звернення в судовому порядку з вимогою про стягнення заборгованості, судова колегія відхиляє, зважаючи на те, що діючим законодавством не передбачено, що вчинення виконавчого напису за невиконання кредитного договору, за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання, припиняє договірні правовідносини сторін та звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання, а кредитора позбавляє права на отримання процентів за користування кредитом і пені, передбачених договором за несвоєчасну сплату кредиту.
Судом першої інстанції досліджене питання про виконання виконавчого напису, встановлено, що виконання на час постановлення рішення не відбулось, у зв'язку з чим спір вирішено на підставі чинного законодавства та умов кредитного договору та договору поруки.
З огляду на наведене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 3 квітня 2014 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: