Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченої ОСОБА_6 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні 29 травня 2014 року апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Подільського районного суду м. Києва від 03 березня 2014 року, -
Цією постановою кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 190 КК України направлена прокурору Подільського району м. Києва для організації проведення додаткового розслідування.
Як указано в постанові, органом досудового слідства ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні нею 20, 21 та 24 лютого 2012 року умисних дій по заволодінню шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) грошовими коштами ОСОБА_7 на суму 100.000 гривень, що завдало значної шкоди потерпілому.
Дії ОСОБА_6 органом досудового слідства кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України.
Направляючи кримінальну справу для проведення додаткового розслідування, суд в постанові вказав, що органом досудового слідства допущена така неповнота та неправильність досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні.
При цьому, суд, намагаючись усунути цю неправильність та неповноту, вжив всіх наданих йому законом заходів, у тому числі і в порядку ст. 315-1 КПК України 1960 року, для забезпечення явки свідка ОСОБА_8 в судове засідання, які належних результатів не дали.
Оскільки показання вказаного свідка мають суттєве значення для правильного вирішення справи, суд, при поверненні справи на додаткове розслідування, запропонував органу досудового слідства вжити повний комплекс оперативно-розшукових заходів та слідчих дій, направлених на встановлення реального місця перебування свідка ОСОБА_8 з метою забезпечення у подальшому його безпосереднього допиту в судовому засіданні стосовно обставин, інкримінованих ОСОБА_6 , а також встановлення причин та мотивів подачі ним 24 лютого 2012 року заяви про втрату печатки та документів ТОВ “Артпласт Трейд”, надання до Вишгородської РДА документів щодо проведення зміни керівництва товариства, перевірки показань ОСОБА_6 про можливий факт використання печатки ОСОБА_8 у власних цілях з метою заволодіння грошовими коштами ТОВ “Артпласт Трейд”.
Не погоджуючись із постановою суду, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, в апеляції просить постанову скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суддів.
При цьому прокурор вважає, що рішення суду про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування є передчасним, необґрунтованим та винесеним без достатніх для того підстав, бо, на його думку, всі дії, які зазначив суд в постанові, можуть бути виконані під час судового розгляду справи та не потребують проведення слідчих дій та оперативно-розшукових заходів.
Також, прокурор звертає увагу, що вказівка суду в постанові про необхідність встановлення причин та мотивів подачі ОСОБА_8 заяви щодо втрати ним документів та печатки ТОВ “Артпласт Трейд”, не належить до меж обвинувачення, яке пред'явлене ОСОБА_6 та розслідується в окремому провадженні.
Захисник ОСОБА_5 на апеляцію прокурора подав заперечення, в яких вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.
Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення прокурора, який підтримав доводи апеляції про скасування постанови та повернення справи на новий судовий розгляд, пояснення захисника та обвинуваченої ОСОБА_6 , які заперечували проти задоволення апеляції прокурора, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Постанова Подільського районного суду м. Києва від 03 березня 2014 року про направлення справи по обвинуваченню ОСОБА_6 прокурору Подільського району м. Києва для організації проведення додаткового розслідування розглядається судом апеляційної інстанції 29 червня 2014 року, після набрання чинності 20 листопада 2012 року Кримінального процесуального кодексу України від 13 квітня 2012 року (КПК України).
Відповідно до п.п. 11, 15 Розділу ХІ “Перехідні положення” КПК України, кримінальні справи, які до набрання чинності цим Кодексом надійшли до суду від прокурорів з обвинувальним висновком розглядаються судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій і Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Кодексом.
Апеляційні скарги у кримінальних справах, розгляд яких не завершено з набранням чинності цим Кодексом, подаються і розглядаються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
Цей порядок був визначений Кримінально-процесуальним кодексом України 1960 року зі змінами ( КПК України 1960 року).
Згідно зі ст. 281 КПК України 1960 року, повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Відповідно до вимог ст. 64 КПК України 1960 року, при провадженні досудового слідства, поміж іншого, підлягає доказуванню подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Згідно зі ст. 65 КПК України 1960 року, доказами у кримінальній справі є всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Такі дані встановлюються, у тому числі, і показаннями свідка.
Вказані вимоги кримінально-процесуального закону органом досудового слідства не дотримані, у зв'язку з чим суд першої інстанції ґрунтовно повернув справу прокурору для проведення додаткового розслідування.
А саме, як убачається з протоколу судового засідання, ОСОБА_6 свою винуватість у пред'явленому їй органом досудового слідства обвинуваченні не визнала, вказуючи про те, що фактичним власником-засновником ТОВ “Артпласт Трейд” була не вона, а ОСОБА_8 - директор вказано ТОВ, що мав довіреність на розпорядження даним ТОВ.
У ОСОБА_8 були фінансові проблеми з ОСОБА_9 .
Останній, в свою чергу, в лютому 2012 року, коли у неї було втрачено зв'язок з ОСОБА_8 , запропонував їй вийти з числа засновників ТОВ, обіцяючи залишити її в ТОВ юристом, роботу фактично якого вона в цьому ТОВ і виконувала. Вона- ОСОБА_6 на пропозицію ОСОБА_9 погодилася і підписала пакет документів на зміну директора та засновника даного ТОВ. Документи оформлювалися на ОСОБА_10 , а потім - на ОСОБА_7 .
Після події підписання нею документів до неї додому приїхав ОСОБА_8 , на вмовляння та погрози якого вона передала адвокату ОСОБА_11 заяву і доручення, а потім і оформила заяву у нотаріуса про те, що вона відкликає попередньо підписану нею на прохання ОСОБА_9 заяву про зміну керівників ТОВ, повідомивши про це останнього, ОСОБА_10 та ОСОБА_7 .
ОСОБА_6 під час всього провадження по справі категорично наполягала на тому, що під час вказаних подій ніяких грошей вона від ОСОБА_7 не отримувала та взагалі на той час його не бачила.
За вказаних обставин, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про необхідність допиту в судовому засіданні ОСОБА_8 , місцезнаходження якого встановити під час судового провадження по справі не виявилося можливим, в тому числі і шляхом надання судового доручення в порядку ст. 315-1 КПК України 1960 року, а тому і направив справу на додаткове розслідування з метою встановлення органом досудового розслідування його місця перебування та подальшого допиту в судовому засіданні.
Які суд ще міг вжити заходи, надані йому кримінально-процесуальним законом, по встановленню і допиту ОСОБА_8 з апеляції прокурора не вбачається.
Після ж встановлення місця перебування ОСОБА_8 , дані, що будуть отримані в результаті його допиту про обставини перереєстрації ТОВ “Артпласт Трейд” та по обставинах його взаємовідносин з ОСОБА_9 , що потребує дослідження і даних подачі ОСОБА_8 заяви від 24 лютого 2012 року про втрати ним печатки цього ТОВ фактично в день, який інкримінується ОСОБА_6 як засновнику ТОВ по вчиненню нею шахрайських дій відносно ОСОБА_7 , - мають суттєве значення для правильного вирішення справи, у тому числі по дослідженню умислу ОСОБА_6 при вчиненні нею дій по перереєстрації засновників та керівників ТОВ, не встановлення яких позбавляють суд можливість прийняти законне, обґрунтоване і справедливе рішення по справі.
А тому, в силу ст. 370 КПК України 1960 року, вказане є безумовною підставою для направлення справи на додаткове розслідування з означених обставин, після проведення якого, як правильно вказав суд в постанові, органу досудового розслідування необхідно визначитися з точним формулюванням об'єктивної сторони висунутого ним обвинувачення.
Виходячи з наведеного, підстав для задоволення апеляції прокурора не вбачається.
Не може слугувати такою обставиною і не точне викладення в постанові суду найменування процесуального документу - обвинувальний акт замість обвинувальний висновок.
Керуючись п.п. 11, 15 Розділу ХІ “Перехідні положення” КПК України, ст.ст. 365, 366, 382 КПК України 1960 року, колегія суддів, -
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а постанову Подільського районного суду м. Києва від 03 березня 2014 року про направлення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 190 КК України прокурору Подільського району м. Києва для організації проведення додаткового розслідування - без зміни.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3