Справа № 680/601/14-к
2014 р.
26.06.2014м. смт. Нова Ушиця
Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
представника потерпілого ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12014240190000115 від 20 квітня 2014 року за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта вища, не працюючого, неодруженого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,
встановив:
20 квітня 2014 року, близько 18 години ОСОБА_6 , проїжджаючи автомобілем «Фольксваген Кадді», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул.Центральній в с.Комунар Новоушицького району, зупинився біля автомобіля «Мерседес Віто», державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 , жителю м.Хмельницький, в якому були при відкриті двері зі сторони водія та заважали руху його автомобіля. Після чого, ОСОБА_6 зупинився та підійшовши до автомобіля ОСОБА_4 , використовуючи нікчемний привід, затіяв із ним суперечку, в ході якої умисно наніс останньому декілька ударів в область голови, витягнув його із автомобіля та кинув на проїжджу частину дороги, внаслідок чого ОСОБА_4 втратив свідомість, та заподіявши останньому тілесні ушкодження, які по ступені тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в інкримінованому злочині визнав частково, обставини вчинення злочину підтвердив, надав показання, що спровокував його на такі дії ОСОБА_4 відкривши двері автомобіля, в якому знаходився, що перешкоджало безпечному роз'їзду та нецензурною лайкою в його сторону, у вчиненому каявся.
Крім визнання вини частково обвинуваченим, суд вважає, що вина ОСОБА_6 є доведеною та підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
Потерпілий ОСОБА_4 надав показання, що 20 квітня 2014 року, близько 18 години ОСОБА_6 , проїжджаючи власним автомобілем зупинився біля його автомобіля. Після чого, підійшовши до нього затіяв із ним суперечку, в ході якої умисно наніс декілька ударів в область голови, витягнув його із автомобіля та кинув на проїжджу частину дороги, при цьому він втратив свідомість.
Свідок ОСОБА_8 надала показання, що вечором 20 квітня 2014 року їдучи разом із ОСОБА_6 вулицею помітили як у припаркованому автомобілі відкриваються та закриваються двері перешкоджаючи їхньому проїзду. Після об'їзду цього автомобіля ОСОБА_6 зупинився та підійшов нього. Звідтіля вийшов ОСОБА_4 та почав розмахувати руками до ОСОБА_6 , після чого останній відмахнувся рукою і ОСОБА_4 впав на землю.
Свідок ОСОБА_9 надала показання, що почула на вулиці крики про допомогу, вибігши на вулицю побачила на землі в крові ОСОБА_4 який був без свідомості.
Аналогічні показання надали свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та малолітній свідок ОСОБА_12 .
Крім показань потерпілого, свідків, винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення стверджується висновком судово-медичної експертизи №421 від 23 квітня 2014 року, згідно із яким у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, перелому кісток носу, крововиливів м'яких тканин спинки носу, нижньої повіки лівого ока, крововилив оболонки слизової верхньої губи зліва, поверхневої рани слизової оболонки правої щоки; саден шкіри правої гомілки, лівого суглобу, лобної ділянки голови справа, правої скроневої ділянки голови, правої надбрівної дуги, правої виличної ділянки обличчя, які по ступені тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Також, винність ОСОБА_6 доводиться дослідженими в судовому засіданні протоколами слідчих експериментів за участю свідка ОСОБА_9 від 25 квітня 2014 року, за участю свідка ОСОБА_11 від 8 травня 2014 року та потерпілого ОСОБА_4 від 25 квітня 2014 року.
Проаналізувавши досліджені докази у сукупності суд вважає, що дії ОСОБА_6 правильно кваліфіковані за ч.2 ст.125 КК України, як умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд відповідно до вимог ст.ст.65, 66, 67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
В якості обставини, яка пом'якшує покарання обвинуваченого суд враховує його щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання не встановлено.
Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує межі санкцій ч.2 ст.125 КК України, що цей злочин відноситься до категорії невеликої тяжкості, особу винного, який по місцю проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, не працює, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, допомагає утримувати неповнолітню дитину цивільної дружини, не працює, має постійне місце проживання.
Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку про необхідність засудження ОСОБА_6 до покарання у виді штрафу. Саме таке покарання, на погляд суду, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Щодо вирішення цивільного позову в частині стягнення матеріальної шкоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Потерпілий просив стягнути з обвинуваченого 5853 грн матеріальної шкоди, разом з тим, на підтвердження доказів такої, документально підтверджено витрати на проведення комп'ютерної томографії в сумі 500 грн, на придбання ліків у сумі 219,31 грн та на придбання дизельного палива в сумі 1049,60 гривень, що складає разом 1768,60 гривень. Враховуючи визнання обвинуваченим частково позову про відшкодування вартості пошкодженого одягу в сумі 400 грн, загалом підлягає стягненню 2168,60 гривень матеріальної шкоди.
Щодо вирішення цивільного позову в частині стягнення втраченого доходу, суд виходить з такого.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що в частині відшкодування втраченого заробітку потерпілий ОСОБА_4 обґрунтував свої позовні вимоги, посилаючись на положення ст.1195 ЦК України, відповідно до яких фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати.
У відповідності до вимог ст.1198 ЦК України розмір доходу фізичної особи - підприємця, втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, що підлягає відшкодуванню, визначається на підставі даних органу доходів і зборів з її річного доходу, одержаного в попередньому господарському році, поділеного на дванадцять.
Тобто доказів, які б доводили розмір доходу, отриманого ОСОБА_4 до ушкодження його здоров'я, в матеріалах кримінальної справи немає та на розгляд суду ані потерпілим, ані його представником надано не було, а розрахунок самостійно визначений потерпілим та його представником, згідно з приписами ст.1198 ЦК України, не є даними для визначення заробітку (доходу), втраченого ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а відтак і не є доказом, який підтверджує розмір завданої злочином матеріальної шкоди в цій частині і не підлягають задоволенню.
Щодо вирішення цивільного позову в частині стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого моральної шкоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.2 цієї статті.
Відповідно до п.3 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31 березня 1995 р. під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я,…у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відповідно до п.9 даної Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Суд вважає, що даним злочином потерпілому заподіяно моральну шкоду і при визначенні її розміру враховує, що вчинення злочину призвело до його фізичних та душевних страждань. Щодо характеру та обсягу страждань, яких зазнав потерпілий, суд враховує що він частково (на 22 дні втратив працездатність), що вчасно не зміг виконати зобов'язання по роботі.
За таких обставин суд вважає, що в цій частині позов підлягає частковому задоволенню в сумі 5000 грн стягнення моральної шкоди.
Щодо вирішення цивільного позову в частині стягнення витрат на правову допомогу, суд виходить з такого.
Згідно з п.1 ч.1ст.118 КПК України процесуальні витрати складаються із витрат на правову допомогу.
За умовами ч.2 ст.120 КПК України витрати пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач.
Відповідно до ч.1 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійсненні ним документально підтверджені процесуальні витрати. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Повноваження представника потерпілого адвоката ОСОБА_5 підтверджені відповідним свідоцтвом на право зайняття адвокатською діяльністю №278 від 05 червня 2003 року, витягом з Єдиного реєстру адвокатів та договором про надання правової допомоги від 04 червня 2014 року.
Питання оплати правових послуг, які він надав потерпілому регламентовано п.1.3 цього договору.
Сплату 5000 гривень на надання правової допомоги підтверджено квитанцією до прибуткового касового ордера №117 від 25 квітня 2014 року та поданим до позовної заяви розрахунком витрат.
З огляду на викладене, вимоги потерпілого про стягнення із обвинуваченого на його користь 5000 гривень понесених витрат на правову допомогу підлягають задоволенню.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Процесуальних витрат та речових доказів по справі немає.
Керуючись ст.ст. 368-370, 373, 374, 376 КПК України, суд,
ухвалив:
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, призначивши покарання у виді штрафу розміром 80 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 1360 (одна тисяча триста шістдесят) гривень.
Цивільний позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 2168 (дві тисячі сто шістдесят вісім) 60 копійок, моральну шкоду в сумі 5000 (п'ять тисяч) гривень та витрати на правову допомогу в сумі 5000 (п'ять тисяч) гривень.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Запобіжний захід не застосовувався.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Новоушицький районний суд Хмельницької області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1