Справа № 571/440/14-к
26 червня 2014 року . смт. Рокитне
Рокитнівський районний суд Рівненської області, в складі:
судді одноособово ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження № 12013190190000932 по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:
31 жовтня 2013 року Рокитнівським районним судом Рівненської області за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України на один рік позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком один рік;
30 грудня 2013 року Рокитнівським районним судом Рівненської області за ч. 3 ст. 185, ч. 1, ч. 4 ст. 70 КК України на три роки шість місяців позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком два роки,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:
13 березня 2013 року Рокитнівським районним судом Рівненської області за ч. 1 ст. 185 КК України на 90 годин громадських робіт,
10 квітня 2014 року апеляційним судом Рівненської області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України на три роки 10 днів позбавлення волі,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:
12 червня 2012 року Рокитнівським районним судом Рівненської області за ч. 2, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України на три роки шість місяців позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком два роки,
30 грудня 2013 року Рокитнівським районним судом Рівненської області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України на три роки вісім місяців позбавлення волі,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України,
сторони кримінального провадження: державний обвинувач (прокурор) - ОСОБА_6 , потерпілий - ОСОБА_7 , обвинувачені - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_8 , суд, -
16 грудня 2013 року близько 22-ї години ОСОБА_3 , спільно та за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , прибули до господарства, що перебуває у користуванні ОСОБА_7 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , де через отвір під вхідними дверми проникли до приміщення гаража, звідки умисно, таємно, повторно намагалися викрасти складові частини до автомобіля марки «УАЗ» (тормозні барабани в кількості 3 шт., вал роздавальної коробки, кардан, піввісь переднього кулака, сошку рульового механізму, рульовий механізм, електромотори склоочисника в кількості 2 шт.), металевий ящик, ручну механічну лебідку, рульові тяги з наконечниками для трактора марки «ЮМЗ» в кількості 4 шт., ступічний ключ на 55 мм та торцевий ключ на 50 мм, ринкова вартість яких відповідно до висновку експерта становить 782,97 гривень, однак розпорядитися викраденим майном на власний розсуд не змогли з причин, що не залежали від їх волі, оскільки були помічені та затримані власником майна ОСОБА_7 на місці події.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням в інше приміщення.
Зазначену кваліфікацію дій обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , суд вважає вірною.
В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , кожен окремо, свою винність у вчиненні інкримінованого злочину визнали повністю.
Обвинувачений ОСОБА_3 дав показання про те, що в той вечір в центрі с. Томашгород Рокитнівського району Рівненської області, неподалік будинку ОСОБА_5 , зустрів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , яким запропонував піти до одного з господарств, щоб щось викрасти. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 погодилися на його пропозицію, пішли до господарства ОСОБА_7 , через отвір під дверима залізли в гараж. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з приміщення гаража подавали йому запчастини, а він складав їх у мішок, який взяв із собою. Які були запчастини не знає, бо було темно. Потім почув, що нібито хтось ходить на подвір'ї господарства. Він забрав мішок з металевими деталями та через подвір'я пішов в сторону дороги, а ОСОБА_4 і ОСОБА_5 пішли городами. Коли виходив з подвір'я, будучи у хвіртці, почув, що хтось шарпнув за мішок. Він продовжував тримати мішка та в той час побачив біля себе якогось чоловіка, який ударив його, він впав на землю, а потім підвівся та побіг додому, залишивши мішок на місці події.
У вчиненому щиро розкаюється.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні дав показання про те, що в той день, 16 грудня 2013 року, біля будинку ОСОБА_5 стояв та розмовляв з ОСОБА_5 . До них підійшов ОСОБА_3 , який запропонував піти та щось викрасти. Пішли до одного з господарств в с. Томашгород, ОСОБА_3 говорив про те, що там є металобрухт. Вони підійшли до гаража, одного з господарств, через отвір під дверима в гараж заліз він, потім ОСОБА_5 , а за ним ОСОБА_3 . Пізніше ОСОБА_3 виліз з гаража, будучи біля гаража тримав мішка та в мішок складав металеві деталі, які він та ОСОБА_5 йому передавали. Коли він з ОСОБА_5 вилізли з гаража, то пішли через городи додому, ОСОБА_3 пішов через подвір'я в сторону дороги. Через деякий час з ОСОБА_3 зустрілися біля будинку ОСОБА_5 , ОСОБА_3 розповів про те, що між ним та ОСОБА_7 була суперечка та він загубив шапку і мобільний телефон. Металобрухт хотіли продати та отримати від продажу гроші.
Обвинувачений ОСОБА_5 своїми показаннями підтвердив показання обвинуваченого ОСОБА_4 щодо часу, місця та обставин вчинення злочину.
Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щиро розкаюються у вчиненому.
Винуватість обвинувачених у вчиненні інкримінованого їм злочину підтверджується, показаннями потерпілого, іншими об'єктивними доказами дослідженими та перевіреними судом.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 дав показання про те, що в той вечір, це було 15, 16 чи 17 грудня 2013 року, о 22-й годині, пішов до господарства батьків своєї дружини, побачив на подвір'ї людину, яка від гаража несла мішок. Коли він гукнув, до цієї людини, то вона кинула мішок і почала втікати. Після цього він забрав мішок та заніс його в будинок і пішов додому. Вранці приїхали працівники міліції, які оглянули запчастини, що були в мішку, та оглянули територію господарства і знайшли шапку, мобільний телефон. Запчастини були не нові та належали йому.
Будь-яких претензій до обвинувачених не має, подавати цивільний позов не буде.
Свідок ОСОБА_9 дала показання про те, що від чоловіка дізналася, що коли він оглядав господарство, яке вона успадкувала після смерті батьків, то побачив якогось чоловіка, який ніс мішка. Зі слів чоловіка їй відомо, що він того незнайомого чоловіка наздогнав, схопив за мішка, після чого незнайомий чоловік втік. Чоловік також говорив, що в мішку були його запчастини.
Показання обвинувачених та потерпілого щодо місця вчинення злочину підтверджуються протоколом огляду місця події від 17 грудня 2013 року із фототаблицею до нього (а.с. ) та протоколом огляду місця події від 10 лютого 2014 року (а.с. ) згідно якого об'єктом огляду є господарство ОСОБА_9 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , де було виявлено та вилучено фрагмент сліду взуття, чоловічу спортивну шапку темно-синього кольору, мобільний телефон марки «Нокіа» чорного кольору, металеві деталі.
Протоколом огляду місця події від 17 грудня 2013 року (а.с. ) згідно якого об'єктом огляду є надані для огляду ОСОБА_3 гумові чоботи.
Доказом встановленим згідно протоколів пред'являння речей для впізнання від 20 лютого 2014 року (а.с. ) згідно яких ОСОБА_3 , у наданих для впізнання речах впізнав та вказав на належний йому мобільний телефон марки «Нокіа» та чоловічу спортивну шапку темно-синього кольору.
Висновком експерта № 1 від 24 січня 2014 року (а.с. ), згідно якого слід низу взуття (зафіксований в гіпсовому зліпку), виявлений в ході огляду місця події 17 грудня 2013 року в господарстві ОСОБА_9 , за адресою: с. Томашгород, вул. Пархоменка, Рокитнівського району Рівненської області, міг бути залишений як взуттям на ліву ногу добровільно наданим для огляду гр. ОСОБА_3 , так і взяттям аналогічного типу та розміру.
Згідно висновку експерта від 10 лютого 2014 року (а.с. ) ринкова вартість складових до автомобіля марки «УАЗ» (тормозні барабани в кількості 3 шт., валу роздавальної коробки, кардана, півосі переднього кулака, сошка рульового механізму, рульового механічну, електромоторів склоочисника в кількості 2 шт.), металевого ящика, ручної механічної лебідки, рульових тяг з наконечниками для трактора марки «ЮМЗ», ступічного ключа на 55 мм, торцового ключа на 50 мм, станом на 16 грудня 2013 року становить 782,97 гривень.
Згідно акту судово-психіатричного експерта № 18/14 від 2 лютого 2014 року ОСОБА_3 на момент вчинення ним злочину - 16 грудня 2013 року, психічним розладом або психічною хворобою, внаслідок якого він не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, не страждав; за станом психічного здоров'я застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує.
За таких обставин, вина обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні злочину доведена дослідженими доказами по кримінальному провадженні.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 суд визнає їх щире каяття.
Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Обставин, які обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , судом не встановлено.
В судовому засіданні не знайшла свого підтвердження (не надано належних доказів) встановлена під час досудового розслідування обтяжуюча покарання обвинувачених ОСОБА_4 і ОСОБА_5 обставина щодо перебування їх на час вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує характер, тяжкість (згідно статті 12 КК України), ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину; обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання; те, що ОСОБА_3 раніше судимий (а.с. ); дані про особу винного, який по місцю проживання характеризується посередньо (а.с. ), є потерпілим від наслідків Чорнобильської катастрофи (а.с. ); думку потерпілого ОСОБА_7 щодо міри та виду покарання та приходить до висновку про призначення покарання необхідного, достатнього для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів у межах передбачених санкцією ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, оскільки з урахуванням особи обвинуваченого його виправлення не можливе без ізоляції від суспільства.
Приймаючи до уваги те, що злочин був вчинений ОСОБА_3 до постановлення попереднього вироку, остаточне покарання ОСОБА_3 суд призначає відповідно до вимог ч. 1, ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує характер, тяжкість (згідно статті 12 КК України), ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину; обставини, що пом'якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання; дані про особу винного, який по місцю проживання характеризується посередньо (а.с. ); думку потерпілого ОСОБА_7 щодо міри та виду покарання; те, що ОСОБА_4 раніше судимий, на шлях виправлення не став, а тому приходить до висновку про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 в межах передбачених санкцією ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.
Остаточне покарання суд призначає ОСОБА_4 відповідно до вимог ч. 1, ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, враховуючи те, що злочин був вчинений ним до постановлення попереднього вироку.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 подав заяву про звільнення його від відбування покарання відповідно до Закону України «Про амністію у 2014 році», однак підстав для звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання, що передбачені ст. 1 вказаного Закону немає.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує характер, тяжкість (згідно статті 12 КК України), ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину; обставини, що пом'якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання; дані про особу винного, який по місцю проживання характеризується посередньо (а.с. ); думку потерпілого ОСОБА_7 щодо міри та виду покарання; те, що ОСОБА_5 раніше судимий, на шлях виправлення не став, а тому приходить до висновку про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_5 в межах передбачених санкцією ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.
Остаточне покарання суд призначає ОСОБА_5 відповідно до вимог ч. 1, ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, враховуючи те, що злочин був вчинений ним до постановлення попереднього вироку.
Під час судового провадження обвинувачений ОСОБА_5 подав до суду заяву в якій просить застосувати відносно нього Закону України «Про амністію у 2014 році» на підставі п. «в» ч. 1 ст. 1 вказаного Закону, однак належних доказів того, що у ОСОБА_5 є на утриманні неповнолітні діти, останній не надав.
Крім того, згідно вимоги про судимість встановлено, що ОСОБА_5 був засуджений 12 червня 2012 року, під час звільнення від відбування покарання відповідно до ст. 75 КК України, вчинив умисний тяжкий злочин та був засуджений 30 грудня 2013 року, що відповідно до п. «в» ст. 8 Закону України «Про амністію у 2014 році» унеможливлює звільнення його від відбування покарання.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 101 КПК України.
Процесуальні витрати (391,20 гривень за проведення судово-трасологічної експертизи) суд стягує із обвинувачених в солідарному порядку, оскільки їх винуватість у вчиненні злочину доведена та понесення таких витрат підтверджено документально (а.с. ).
Керуючись ст.ст. 101, 368-371, 373, 374 КПК України, ст.ст. 15, 70, 185 КК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк три роки вісім місяців.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Рокитнівського районного суду Рівненської області від 30 грудня 2013 року, більш суворим покаранням, призначеним за цим вироком, визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк три роки вісім місяців.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили змінити з домашнього арешту на тримання під вартою.
ОСОБА_3 взяти під варту в залі суду.
Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання ОСОБА_3 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк три роки один місяць.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком апеляційного суду Рівненської області від 10 квітня 2014 року, більш суворим покаранням, призначеним за цим вироком, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк три роки один місяць.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 26 червня 2014 року, зарахувавши в строк відбування, покарання відбуте за вироком апеляційного суду Рівненської області від 10 квітня 2014 року з 30 грудня 2013 року по 25 червня 2014 року.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 застосовувати у виді тримання під вартою.
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк три роки дев'ять місяців.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Рокитнівського районного суду Рівненської області від 30 грудня 2013 року, більш суворим покаранням, призначеним за цим вироком, визначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк три роки дев'ять місяців.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з 26 червня 2014 року, зарахувавши в строк відбування, покарання відбуте за вироком Рокитнівського районного суду Рівненської області від 30 грудня 2013 року з 30 грудня 2013 року по 25 червня 2014 року.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 застосовувати у виді тримання під вартою.
Стягнути солідарно з обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 процесуальні витрати в розмірі 391 (Триста дев'яносто один) гривень 20 копійок.
Речові докази:
- металеві деталі до транспортних засобів вагою 73 кг 300 грам, що знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Рокитнівського РВ УМВС України в Рівненській області, повернути власнику ОСОБА_7
- шапку темно-синього кольору з написом «Adidas», мобільний телефон марки «Nokia» чорного кольору, що знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Рокитнівського РВ УМВС України в Рівненській області, повернути власнику ОСОБА_3 .
На вирок може бути подано апеляційну скаргу через Рокитнівський районний суд Рівненської області до апеляційного суду Рівненської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається із дотриманням вимог ст. 396 КПК України щодо її змісту.
Обвинуваченим та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1 .