Провадження: 22-ц/790/1211/14 Справа: № 2034/11090/2012 Категорія: «договірні правовідносини» Головуючий 1 інстанції: Назаренко О.В. Доповідач: Піддубний Р.М.
18 червня 2014 року м. Харків
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого: судді Піддубного Р.М.,
суддів: Тичкової О.Ю., Малінської С.М.,
при секретарі: Новокщоновій І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Харківського районного суду Харківської області від 15 листопада 2013 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, -
встановила:
У вересні 2012 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом, мотивуючи який зазначило, що 02 лютого 2012 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № HAXRF559121516, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 5 560 грн. 88 коп. та зобов'язалась повернути вказану суму у строк до 01 вересня 2013 року, а також сплачувати проценти за користування кредитом із розрахунку 0,12% річних на суму залишку заборгованості. Посилаючись на те, що відповідачка взятих на себе за кредитним договором зобов'язань не виконала, позивач просив стягнути ОСОБА_2 заборгованість в сумі 6 405 грн. 83 коп., яка станом на 02 серпня 2012 року складається з: 5 560 грн. 88 коп. заборгованості за кредитом, 32 коп. заборгованості за процентами, 63 грн. 40 коп. заборгованості за комісією, а також штрафів: 500,00 грн. - фіксована частина. та 281 грн. 23 коп. - процентна складова.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 15 листопада 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким заявлений позов задовольнити.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги.
Ухвалюючи рішення, що оскаржується, суд першої інстанції виходив із того, що у зв'язку зі смертю боржника ОСОБА_2 її цивільна правоздатність припинилась, що є підставою для відмови у задоволенні заявленого до неї позову.
Проте повністю погодитись з такими висновками не можна з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено, 02 лютого 2012 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № HAXRF559121516, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 5 560 грн. 88 коп. та зобов'язалась повернути вказану суму у строк до 01 вересня 2013 року, а також сплачувати проценти за користування кредитом із розрахунку 0,12% річних на суму залишку заборгованості.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК).
Згідно зі ст. 1049 ЦК позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Нормами ст. ст. 610 - 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають передбачені законом або договором наслідки.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч.2 ст. 1050 ЦК).
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1.
Згідно з ч. 1 ст. 608 ЦК зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Відповідно до вимог ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За змістом ст. 1218 ЦК до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1282 ЦК встановлено, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 ЦПК України в разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.
Оскільки спірні правовідносини допускають правонаступництво ухвалою суду від 26 березня 2014 року до участі у справі в якості відповідача, як правонаступника померлої ОСОБА_2, було залучено її батька - ОСОБА_1
Судовим розглядом встановлено, що після смерті ОСОБА_2 до державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини та про відмову від спадщини ніхто не звертався, свідоцтво про право на спадщину не видавалося.
Право власності на будь-яке нерухоме майно та транспортні засоби за ОСОБА_2 не зареєстровано.
Оскільки законом передбачений обов'язок спадкоємців померлої особи задовольнити вимоги кредитора лише за рахунок та в межах вартості майна, одержаного в спадщину, а судовим розглядом будь-яке майно, яке б входило до складу спадщини після смерті ОСОБА_2 не встановлено, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову ПАТ КБ «ПриватБанк».
Разом з тим, не можна вважати законним рішення суду, яке ухвалене щодо особи, позбавленої в силу ст. ст. 28 ЦПК цивільної процесуальної правоздатності.
За таких обставин, апеляційна скарга ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції - скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити частково.
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 15 листопада 2013 року скасувати, ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту відмовити.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий
Судді