Справа № 452/69/14-ц
Іменем України
"30" січня 2014 р. м.Самбір
Самбірський міськрайонний суд
Львівської області
в складі: головуючої судді Карнасевич Г.І.
секретаря Зельмана С.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Самборі Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно,
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулася до суду з даним позовом.
У підтвердження заявлених позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 - дружина позивача ОСОБА_1 та мати ОСОБА_2
При житті згідно рішення Самбірської міської ради № 180 від 23.03.1989 року ОСОБА_4 було виділено земельну ділянку площею 0,08 га в с. Нагірне Самбірського району Львівської області та дозволено будівництво індивідуального житлового будинку.
На даній земельній ділянці ОСОБА_4 та позивач ОСОБА_1 розпочали будівництво житлового будинку та виготовили на нього будівельний паспорт.
У 1991 році будівництво було завершено.
При житті ОСОБА_4 право власності на даний будинок оформлено не було.
А тому вважає, що даний житловий будинок є спільною сумісною власністю подружжя та спадщина відкрилась на належну ОСОБА_4 ? частину будинку.
11.03.2002 року державною технічною комісією було встановлено, що житловий будинок в АДРЕСА_1 збудований згідно дозволу на виконання будівельно - монтажних робіт, виданого відділом архітектури Самбірської районної державної адміністрації. Також було встановлено, що будівельні роботи виконані згідно з проектом та виданими технічними умовами та прийнято будинок в експлуатацію, про що видано відповідний акт державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію.
11.05.2002 року виконавчий комітет Ралівської сільської ради, розглянувши акт про прийняття в експлуатацію індивідуального житлового будинку АДРЕСА_1, вирішив оформити право власності на даний житловий будинок. Однак реєстрацію будинку в Самбірському МБТІ проведено не було.
Будучи спадкоємцями майна померлої за законом, так як фактично вступили у володіння та управління спадковим майном після смерті дружини та матері, вони звернулися до державного нотаріуса Самбірської державної нотаріальної контри з заявою про прийняття і оформлення спадщини. Нотаріус прийняв заяву про прийняття спадщини та роз'яснив, що не може видати свідоцтво про право на спадщину на будинковолодіння, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на дане нерухоме майно.
А тому просять постановити рішення, яким визнати за ними право власності на вищезгадане будинковолодіння в порядку спадкування майна після смерті ОСОБА_4
У судовому засіданні позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх представник адвокат ОСОБА_5 позов підтримали, посилаючись на обставини, зазначені у позовній заяві, просять його задовольнити.
Пояснили, що відсутність правовстановлюючого документу на житловий будинок позбавляє їх можливості оформити спадщину після смерті ОСОБА_4
Представник відповідача Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області Бандура О.І. у судовому засіданні позов визнала, не заперечила проти його задоволення.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 - дружина позивача ОСОБА_1 та мати ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданого Ралівською сільською радою Самбірського району Львівської області 02.11.2001 року.
При житті згідно рішення Самбірської міської ради № 180 від 23.03.1989 року ОСОБА_4 було виділено земельну ділянку площею 0,08 га в с. Нагірне Самбірського району Львівської області та дозволено будівництво індивідуального житлового будинку.
На даній земельній ділянці ОСОБА_4 та позивач ОСОБА_1 розпочали будівництво житлового будинку та виготовили на нього будівельний паспорт.
У 1991 році будівництво було завершено.
При житті ОСОБА_4 право власності на даний будинок оформлено не було.
11.03.2002 року державною технічною комісією було встановлено, що житловий будинок в АДРЕСА_1 збудований згідно дозволу на виконання будівельно - монтажних робіт, виданого відділом архітектури Самбірської районної державної адміністрації. Також було встановлено, що будівельні роботи виконані згідно з проектом та виданими технічними умовами та прийнято будинок в експлуатацію, про що видано відповідний акт державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію.
11.05.2002 року виконавчий комітет Ралівської сільської ради, розглянувши акт про прийняття в експлуатацію індивідуального житлового будинку АДРЕСА_1, оформив право власності на даний житловий будинок. Однак, як було встановлено судом у Самбірському МБТІ реєстрацію будинку проведено не було.
У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом позивачам було відмовлено через відсутність правовстановлюючого документу на житловий будинок АДРЕСА_1.
Як було встановлено у судовому, засіданні ОСОБА_4 та позивач ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, мали спільний бюджет, за спільні кошти збудували вищезгаданий будинок, а тому їм належало по ? частині будинковолодіння АДРЕСА_1, а відтак позивачі мають право на спадщину після смерті ОСОБА_4 по ? частині даного будинку.
Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст. ст. 548, 549 ЦК України в редакції 1963 року для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв і якщо спадкоємець фактично вступив в управління спадковим майном, то він визнається таким, що прийняв спадщину.
Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом входять діти спадкодавця, у тому числі, зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, та той з подружжя, який його пережив, і батьки.
У відповідності до ч. 5 ст. 1268 ЦК України спадщина належить спадкоємцеві з часу її відкриття незалежно від часу її прийняття.
Згідно ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на судовий захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Беручи до уваги те, що позивачі являються спадкоємцями першої черги по закону після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, якій при житті належала ? частина житлового будинку в с. Нагірне Самбірського району Львівської області, що являється спільною сумісною власністю подружжя, вони вступили у фактичне управління спадковим майном, прийнявши його, однак оформити право на спадщину не можуть по незалежних від них обставинах, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 174, 209, 212, 215 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, проживаючим в АДРЕСА_1, право власності на ? частини будинковолодіння АДРЕСА_1 з яких ? частина як частка у спільному майні погруддя та ? частина в порядку спадкування майна за законом після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1
Визнати за ОСОБА_2, проживаючим в АДРЕСА_1, право власності на ? частину будинковолодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування майна за законом після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя підпис
Згідно з оригіналом
Суддя Г.І.Карнасевич