24.06.2014р. Справа № 907/563/14
За позовом підприємства з іноземними інвестиціями „ЛУКОЙЛ-УКРАЇНА", м. Київ
ДО дочірнього підприємства „БАРВА-АВТО" товариства з обмеженою відповідальністю „БАРВА", м. Мукачево
ПРО стягнення суми 80392,44грн., в тому числі 78437,76грн. заборгованості за договором №КІ224000106/13/2106 від 07.11.2013р. та 1954,68грн. пені за несвоєчасний розрахунок
Суддя О.Ф. Ремецькі
Представники сторін:
від позивача - Дрозденко К.В. - представник за довіреністю №248 від 31.12.2013р.
від відповідача - не з'явився
Підприємство з іноземними інвестиціями „ЛУКОЙЛ-УКРАЇНА", м. Київ звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до дочірнього підприємства „БАРВА-АВТО" товариства з обмеженою відповідальністю „БАРВА", м. Мукачево про стягнення суми 80392,44грн., в тому числі 78437,76грн. заборгованості за договором №КІ224000106/13/2106 від 07.11.2013р. та 1954,68грн. пені за несвоєчасний розрахунок.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 12.06.2014р. порушено провадження у справі №907/563/14 та призначено справу до розгляду на 24.06.2014р.
На день судового засідання від позивача надійшла заява в порядку вимог статті 22 ГПК України про припинення провадження у справі в частині суми 78437,96грн. основного боргу у зв'язку з добровільним врегулюванням спору в цій частині (сплатою відповідачем), а в частині позовних вимог про стягнення суми 1954,68грн. пені просить їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та наявністю прострочення виконання зобов'язання за договором відповідачем.
Представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про часткове припинення провадження у справі в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Зокрема, вказує на порушення відповідачем умов договору в частині своєчасності та повноти проведення розрахунків за передану продукцію.
Відповідач вимог ухвали суду від 12.06.2014р. не виконав, витребуваних судом матеріалів не подав, свого уповноваженого представника в судове засідання не направив. Про належне повідомлення відповідача у справі про порушення провадження у справі свідчить також повідомлення про вручення поштового відправлення №89600 10055876, з якого вбачається про своєчасне отримання представниками відповідача ухвали суду від 12.06.2014 року.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, Враховуючи те, що мають місце докази належного повідомлення сторони про час та місце проведення судового засідання по розгляду позовної заяви, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 24.06.2014р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши прокурора та повноважних представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
07 листопада 2013 року між підприємством з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ-Україна» та ДП «БАРВА-АВТО» ТОВ «БАРВА» було укладено договір №К1224000106/13/2106 (надалі «Договір»), відповідно до якого ПІІ «ЛУКОЙЛ-Україна» прийняло на себе зобов'язання відносно поставки відповідачу нафтопродуктів. В свою чергу, ДП «БАРВА-АВТО» ТОВ «БАРВА» прийняло на себе зобов'язання сплачувати вартість нафтопродуктів на умовах 100 % передоплати. Умовами договору передбачалася можливість отримання нафтопродуктів за відсутністю передоплати. При цьому ДП «БАРВА-АВТО» ТОВ «БАРВА» було зобов'язано оплатити вартість отриманих нафтопродуктів не пізніше 2-х банківських днів з моменту виписки ПІІ «ЛУКОЙЛ-Україна» відповідного рахунку (п. 3.2. договору).
Отримання нафтопродуктів здійснювалось на автозаправних станціях з використанням паливних карток.
В відповідності зі п. 6.3.5. Договору Відповідач прийняв на себе обов'язки по затвердженню актів вибірки нафтопродуктів - інформаційних звітів за звітний місяць. У випадку незгоди з даними акту, Покупець був зобов'язаний надати заперечення протягом 3 робочих днів. У випадку не отримання ПІІ «ЛУКОЙЛ-Україна» заперечень до акту вибірки (інформаційного звіту), Сторони вважають акт вибірки затвердженим. Акт вибірки (інформаційний звіт) підтверджує кількість отриманого покупцем товару за звітний місяць.
26 березня 2014 року на адресу Відповідача були направлені рахунок на оплату отриманого товару, акт звірки та акт вибірки. Ці документі були отримані Відповідачем 09.04.2014 року.
Згідно п. 1.3 договору № КІ224000106/13/2106 від 07.11.2013 року асортимент, кількість товару визначається відповідачем самостійно в мережах добових лімітів. Ціною нафтопродуктів є ціна Товару за готівковий розрахунок, який встановлений на АЗС в момент отримання нафтопродуктів з урахуванням знижки, передбаченої додатковою угодою. Розмір підтверджується відповідним розпорядженнями на встановлення ціни.
Позивач стверджує, що Відповідач придбав нафтопродукти: в грудні 2013 року вартістю 186311,36 грн., в січні 2014 року вартістю 39 918,23 грн.
25 березня 2014 року позивач виставив відповідачу для сплати рахунок-фактуру № УЖ-0000024, який був отриманий останнім 09.04.2014 року.
В погашення заборгованості відповідачем бува здійснена часткова сплата заборгованості в розмірі 147 791,83 грн., у підтвердження чого подав суду виписку банку, зокрема: в грудні 2013р. на суму 53959,84грн., в січні 2014р. на суму 58831,99грн., в березні 2014р. на суму 10000грн. та в квітні 2014р. на суму 25000грн.
Однак, вся сума заборгованості Відповідачем не була сплачена у встановлений договором строк.
06.05.2014 року ПІІ «ЛУКОЙЛ-Україна» направило на адресу відповідача претензію № 2077 з вимогою про сплату боргу в строк до 12.05.2014 року. Однак, відповідь на претензію у встановлений законодавством строк не отримало.
Позивач зазначає, що станом на 20.05.2014 року відповідач не здійснив оплату нафтопродуктів і його заборгованість склала суму 78437,76грн.
Разом з тим, в судовому засіданні 24.06.2014р. подав суду докази про повну сплату відповідачем даної суми боргу.
Також позивач у відповідності до вимог пункту 7.4 договору №КІ224000106/13/2106 від 07.11.2013 року просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний дінь прострочення в розмірі 1954,68грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.
Як вже було встановлено судом, 07 листопада 2013 року між сторонами укладено договір поставки нафтопродуктів, за яким відповідач отримав відповідної продукції на суму 226229,59грн., вартість яких на день звернення позивача з позовом оплачено частково на суму 147791,83грн., внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 78437,76грн.
На день судового засідання позивачем подано суду докази про повну сплату відповідачем суми основного боргу, у зв'язку з чим провадження у справі в частині стягнення суми 78437,76грн. підлягає припиненню в порядку вимог п.1.1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 78437,76грн. за поставлений товар на день порушення провадження у справі, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача також суму 1954,68грн. пені за несвоєчасний розрахунок.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Договором між сторонами передбачена відповідальність за порушення строків виконання зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний дінь прострочення.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно наданого позивачем розрахунку у відповідності до умов договору та вимог чинного законодавства суми пені складає 1954,68грн. за період з 19.04.2014р. по 20.05.2014р., яка за наслідками проведеного судом перерахунку підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних, в порядку ст. 38 ГПК України, сторонами доказів.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1954,68грн. пені є обґрунтованими, доведеними належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 75, п.1.1 ст. 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з дочірнього підприємства „БАРВА-АВТО" товариства з обмеженою відповідальністю „БАРВА" (89600, м. Мукачево, вул. Пряшівська, 5-А, код ЄДРПОУ 22093841) на користь підприємства з іноземними інвестиціями „ЛУКОЙЛ-УКРАЇНА" (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 68, код ЄДРПОУ 30603572) суму 1954,68грн. пені, а також суму 1827грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ.
3. Провадження у справі в частині стягнення суми 78437,76грн. припинити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення виготовлено 26.06.2014р.
Суддя О.Ф. Ремецькі