Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
"23" червня 2014 р. Справа № 911/2287/14
Суддя Саванчук С.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів до забезпечення позову у справі № 911/2287/14
за позовом ОСОБА_1,
АДРЕСА_2
до 1) Приватного підприємства "БІЛДГРУПМЕНЕДЖМЕНТ",
08200, Київська обл., м. Ірпінь,вул. 3-го Інтернаціоналу, 1-Б
2) ОСОБА_2
АДРЕСА_1
про розірвання договору про відступлення прав власника шляхом купівлі-продажу корпоративних прав від 22.07.2011, визнання статуту в редакції від 10.04.2012 та рішення власників від 22.07.2011 № 10 недійсними
Без участі представників сторін
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із позовною заявою до Приватного підприємства «БІЛДГРУПМЕНЕДЖМЕНТ» (далі - відповідач 1) та ОСОБА_2 (далі - відповідач 2) про розірвання договору про відступлення прав власника шляхом купівлі-продажу корпоративних прав від 22.07.2011, визнання статуту в редакції від 10.04.2012 та рішення власників від 22.07.2011 № 10 недійсними.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем 2 грошового зобов'язання за договором про відступлення прав власника шляхом купівлі-продажу корпоративних прав у Приватному підприємстві "БІЛДГРУПМЕНЕДЖМЕНТ" від 22.07.2011 № 4280 та у зв'язку з цим розірвання зазначеного договору, визнання рішення власників від 22.07.2011 № 10 та статуту в редакції від 10.04.2012 недійсними.
Ухвалою господарського суду Київської області від 16.06.2014 порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 01.07.2014.
Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 58/14 від 20.06.2014) надійшла заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції вчиняти дії, що спрямовані на внесення будь-яких змін до реєстраційної справи Приватного підприємства «БІЛДГРУПМЕНЕДЖМЕНТ» та заборони проведення державної реєстрації будь-яких змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Заява позивача обґрунтована тим, що відповідачем 2 ініціюється проведення зборів власників Приватного підприємства «БІЛДГРУПМЕНЕДЖМЕНТ», що, на думку позивача, спрямовано на рейдерський захват підприємства.
Крім того, внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо виконавчого органу відповідача 1 може призвести до відчуження належних йому активів, а вказане - до неможливості у подальшому повернення майна у власність підприємства.
Відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках дії по підготовці справи до розгляду, зокрема, вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову.
За результатами розгляду заяви про забезпечення позову, з урахуванням матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, зокрема, за заявою сторони має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Зокрема, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У тексті заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, позивач зосередив увагу на вимогах законодавства, що передбачають вказану процесуальну дію, рекомендаціях пленуму Вищого господарського суду України для суду при розгляді відповідних заяв та положеннях Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».
Також, позивачем обґрунтовано заяву про забезпечення позову відкриттям кримінального провадження за фактом підробки громадянами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 рішення власників Приватного підприємства «БІЛДГРУПМЕНЕДЖМЕНТ» від 12.02.2014 № 11 та печатки підприємства. Вказане не стосується предмету розгляду у даній справі та не приймається судом як належний доказ обставин, наявність яких може призвести до утруднення або до неможливості виконання судового рішення у даній справі.
Що ж до підстав для забезпечення позову, позивач висловив припущення, що на зборах власників відповідача 1 може вирішуватися питання про зміну виконавчого органу підприємства, а це може призвести до використання відповідачем 1 можливості для відчуження належних йому активів, зважаючи на недобросовісність відповідача 2.
Суд не погоджується з твердженнями заявника про те, що недобросовісність відповідача 2 підтверджується наданими доказами, оскільки на стадії підготовки справи до розгляду, згідно зі статтею 65 Господарського процесуального кодексу України, у суду відсутні повноваження для оцінки доказів та висновків по суті спірних відносин.
Судом враховано, що при розгляді заяв про забезпечення позову необхідно враховувати інтереси обох сторін, а рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях та, відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, доказами що подаються суду сторонами.
Крім того, статтею 66 Господарського процесуального кодексу України чітко визначено мету вжиття заходів до забезпечення позову - забезпечити у майбутньому виконання рішення господарського суду.
У заяві про забезпечення позову позивачем належним чином не обґрунтовано, яким чином невжиття заходів до забезпечення позову може призвести до утруднення або до неможливості виконання судового рішення у даній справі, у разі задоволення позову та не надано належних та допустимих доказів цього, а також позивачем не обґрунтовано доцільності обраних ним заходів.
Зважаючи на безпідставність та необґрунтованість, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
При розгляді заяви позивача про забезпечення позову судом враховано правові позиції, що викладені в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову».
За подання заяви про вжиття заходів до забезпечення позову позивачем, згідно з квитанцією від 20.06.2014 № k55/К/74, сплачено судовий збір у розмірі 1 827,00 грн.
Розподіл суми судового збору за подання заяви про забезпечення позову здійснюється між сторонами, згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, у залежності від результатів розгляду відповідної заяви.
Відтак, судовий збір, що сплачений позивачем при поданні заяви про забезпечення позову у розмірі 1 827,00 грн. відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 65, 66, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів до забезпечення позову у справі № 911/2287/14 відмовити.
Суддя С.О. Саванчук