ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/16359/13 25.06.14
За скаргою Державного територіально - галузевого об"єднання "Південно-західна залізниця" на дії відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції м. Києва.
За позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції
до Державного територіально - галузевого об"єднання "Південно-західна залізниця"
За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державне підприємство "Донецька залізниця"
За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державне підприємство "Придніпровська залізниця"
про стягнення 10 661,40 грн.
Суддя: Лиськов М.О.
Представники сторін:
Від позивача не з'явився
Від відповідача (заявника) Андрощук Є.К. (дов № 4077-ню від 18.12.12)
Від третьої особи-1 не з'явився
Від третьої особи-1 не з'явився
23.08.2013 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява № 10-4232 від 06.08.13 Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції до Державного територіально - галузевого об"єднання "Південно-західна залізниця" про стягнення 10 661,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у червні 2013 році залізницею було прийнято для перевезення вантаж - вугілля у вагонах за залізничними накладними, проте як підтверджено календарними штемпелями в залізничних накладних, вантаж у вагонах було доставлено позивачу з порушенням встановленого Правилами обчислення термінів доставки вантажів терміну доставки, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 10661,40 грн. штрафу за порушення терміну доставки вантажу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/16359/13, розгляд справи призначено на 12.09.2013.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.09.2013 у справі № 910/16359/13 позов задоволено повністю.
15.10.2013 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2013 Господарським судом міста Києва було видано наказ.
31.12.2013 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Державного територіально - галузевого об"єднання "Південно-західна залізниця" про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2013 по справі № 910/16359/13.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.12.2013, на підставі ст. 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу до провадження суддею - Головатюком Л.Д. та призначено розгляд заяви про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2013 по справі № 910/16359/13 на 10.01.2014.
У зв'язку із виходом з відпустки судді Лиськова М.О., з метою уникнення затягування розгляду справи розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 08.01.2014 справу було передано судді Лиськову М.О. для розгляду заяви про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2013 по справі № 910/16359/13.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2014 відмовлено у задоволенні заяви Державного територіально - галузевого об"єднання "Південно-західна залізниця" про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2013 по справі № 910/16359/13.
12.06.2014 державне територіально - галузеве об"єднання "Південно-західна залізниця" звернулося до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції м. Києва.
16.06.2014 ухвалою суду розгляд скарги було призначено на 25.06.2014.
В судове засідання, призначене на 25.06.2014, з'явився представник відповідача (заявника) та надав пояснення по суті заяви.
В судове засідання, призначене на 25.06.2014, представники позивача та третьої особи 1 та 2 не з'явилися, причин не явки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи, були належним чином повідомлені.
В судовому засіданні 25.06.2014, було розглянуто скаргу Державного територіально - галузевого об"єднання "Південно-західна залізниця" на дії відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції м. Києва.
Судом встановлено, що у провадженні старшого державного виконавця Андрійко Є.Л. відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві перебував судовий наказ №910/16359/13 від 15.10.2013 про стягнення боргу в розмірі 7 128,30грн. Відповідно до наказу: боржник ДТГО «Південно-Західна залізниця», стягувач - ПАТ «Центренерго».
24.04.2014 між стягувачем та боржником було укладено угоду № 1 про зарахування зустрічних однорідних вимог (надалі - Угода), відповідно до п. 2.5. якої заборгованість Залізниці перед Центренерго по виконанню рішення господарського суду м. Києва від30.09.2013 по справі № 910/16359/13 та наказу господарського суду м. Києва від 15.10.2013 № 910/16359/13 погашається повністю у сумі 7 128,30 грн.
Після звернення стягувача, яким повідомлено про укладання Угоди, 30.04.2014 державним виконавцем було винесено Постанову про закінчення виконавчого провадження №40935330.
02.06.2014 на адресу Південно-Західної залізниці надійшла Постанова про відкриття виконавчого провадження від 23.05.2014 на підставі Постанови №40935330 від 12.12.2013. Саме, тоді залізниці стало відому про наявність постанови про стягнення з боржника виконавчого збору. У виконавчому провадженні №40935330.
Розглянувши скаргу Державного територіально - галузевого об"єднання "Південно-західна залізниця" на дії відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції м. Києва суд прийшов висновку, що вказана скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Як вбачається зі штампу вхідної кореспонденції на супровідному листі постанова про відкриття виконавчого провадження №40935330 від 26.11.2013 надійшла на адресу Південно-Західної залізниці лише 16.12.2013. Отже, Боржник з об'єктивних причин не міг добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк.
Аналогічна позиція викладена і в Листі Департаменту державної виконавчої служби від 07.09.2006 №25-2/256/7, відповідно до якого державний виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого збору після пересвідчення в отриманні боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження та здійснення ним дій, спрямованих на добровільне виконання рішення та закінчення добровільного строку виконання рішення, але до початку здійснення примусового заходу, зокрема звернення стягнення на кошти боржника.
Відповідно до п.20 Постанови пленуму верховного Суду України від 26.12.2003 №14 витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово. Суд може визнати стягнення виконавчого збору необгрунтованим, якщо встановлений державним виконавцем строк для добровільного виконання рішення не узгоджувався зі строками, встановленими Законом, і був нереальним.
Відповідно до ст. 28 Закону у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк.
Державний виконавець, не пересвідчившись в отриманні Боржником Постанови про відкриття виконавчого провадження, 12.12.2013 виніс постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, та в супереч вимогам чинного законодавства не направив її Боржнику, тим самим позбавивши Боржника права на її оскарження.
30.04.2014 державним виконавцем, керуючись п.8 ч. 1 ст. 49, 50 Закону було винесено Постанову про закінчення виконавчого провадження, у зв'язку з укладенням Угоди № 1 про зарахування однорідних зустрічних вимог від 24.04.2014.
Відповідно до п. 3.7.4 Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка затверджена Наказом Мінюсту від 02.04.2012 №512/5 (далі - Інструкція): у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 5, 8, 9, 11 - 13 частини першої статті 49 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець у постанові про закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа) зазначає про виділення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме провадження та не пізніше наступного робочого дня після завершення такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору, про що виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Проте, у постанові про закінчення виконавчого провадження від 30.04.2014 не зазначено про виділення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме провадження. Також слід зазначити, що постанова про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору винесена не наступного робочого дня (05.05.2014), а лише 23.05.2014 тобто з порушенням строків передбачених Інструкцією.
Крім того, слід зазначити, що рішення було виконано добровільно, шляхом взаємозаліку, а отже підстав стягнення виконавчого збору немає.
Відповідно до ст. 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно зі ст. 45 Закону грошові суми, стягнуті з боржника, зараховуються державним виконавцем на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
Зі змісту ст. 43 Закону вбачається, що розподіл стягнутих державним виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаної від реалізації майна боржника) здійснюється у певному порядку відповідно до якого у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми.
Тобто, як вбачається із змісту законодавства, у виконавчому провадженні при зверненні стягнення на грошові кошти боржника всі операції пов'язані з рухом грошових сум від боржника до стягувача здійснюється через відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
Оскільки, сума боргу погашена боржником самостійно, шляхом взаємозаліку, примусового стягнення в порядку, визначеному Законом не відбувалося, а тому підстав для стягнення виконавчого збору немає.
Аналогічної позиції притримується і Вищий господарський суд України, як приклад надаються копії постанов Вищого господарського суду України від 05.04.2012 у справі №14/54 та від 20.10.2011 у справі №32/306.
Відповідно до ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Саме 02.06.2014 (про що свідчить штамп вхідної кореспонденції на супровідному листі) Боржнику стало відомо про винесення державним виконавцем постанов щодо стягнення судового збору та про відкриття провадження на підставі зазначеної постанови. Отже, керуючись ст. 50 Господарського процесуального кодексу саме 02.06.2014 є датою, якою визначається перебіг процесуального строку, встановленого ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу.
Відповідно до ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені боржником виключно в судовому порядку.
Згідно ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень.
Відповідно до п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність задоволення скарги Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції в м. Києві.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись, ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Скаргу Державного територіально - галузевого об"єднання "Південно-західна залізниця" на дії відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції м. Києва. - задовольнити повністю.
2. Визнати дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Андрійко Є.Л., які полягають у винесені постанови від 12.12.2013 про стягнення з боржника виконавчого збору неправомірними та скасувати вказану постанову.
3. Визнати дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Андрійко Є.Л., які полягають у винесені постанови від 23.05.2014 про відкриття виконавчого провадження неправомірними та скасувати вказану постанову.
Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя М.О. Лиськов