83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
19.05.2014 Справа № 905/2414/14
Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.
при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Макіївка (ідентифікаційний номер НОМЕР_1)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергокапітал», м.Макіївка (ідентифікаційний код 32672040)
про стягнення основного боргу в сумі 36680,00грн., 3% річних у розмірі 1699,52грн., інфляції в сумі 474,97грн.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю від 22.04.2014р.,
від відповідача: не з'явився.
Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м.Макіївка звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергокапітал», м.Макіївка про стягнення основного боргу в сумі 36680,00грн., 3% річних у розмірі 1699,52грн., інфляції в сумі 474,97грн.
Ухвалою від 11.04.2014р. господарський суд Донецької області порушив провадження у справі №905/2414/14.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №01/2012 від 01.01.2012р. в частині оплати виконаних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 36680,00грн. та підстави для нарахування 3% річних у розмірі 1699,52грн., інфляції в сумі 474,97грн.
На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору №01/2012 від 01.01.2012р., актів приймання-передачі виконаних робіт від 28.09.2012р., від 04.10.2012р., рахунків фактури №20/08 від 23.08.2012р., №10/09 від 10.09.2012р., №28/09 від 19.09.2012р., №02/10 від 01.10.2012р., листа №26/02 від 26.02.2014р., претензії від 07.03.2014р., банківських виписок.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 12, 54-57 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 526, 530, 612, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України.
19.05.2014р. позивачем надано письмові пояснення, за якими зазначено, що 14.06.2013р. позивачу надійшла передплата згідно рахунку-фактури №11/06 від 14.06.2013р. на суму 7800,00грн. по іншому договору, укладеному у 2013 році з ТОВ «Енергокапітал». Вартість виконаних робіт склала 5820,00грн., тому різницю в сумі 1980,00грн. було зараховано в рахунок погашення заборгованості по договору №01/2012 від 01.01.2012р. Таким чином, в цілому сума заборгованості замовника перед виконавцем становить 36680,00грн.
Також відповідно до зазначених письмових пояснень позивач на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відмовився від позовних вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань.
Відповідач, який належним чином був повідомлений ухвалами господарського суду, про час і місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судові засідання не з'явився, тому згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.
Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Під час судового розгляду справи представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представника позивача, суд встановив:
01.01.2012р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (виконавець) та ТОВ «Енергокапітал» (замовник) укладено договір №01/2012 (далі - Договір), за умовами якого виконавець зобов'язується надати для роботи автокран, а замовник оплатити їх на умовах, викладених в договорі, по факту виконання робіт (п.1. Договору).
За п.6 Договору договір вступає в силу з дня його підписання обома сторонами та діє до 31 грудня 2012 року.
Відповідно до п.3 Договору кожна година роботи автокрану г/п 60т коштує 980грн. з урахуванням ПДВ. Подача автокрану г/п 60т до місця проведення робіт коштує 42грн. за 1 км шляху з урахуванням ПДВ.
Пунктом 3 Договору передбачено, що сторони здійснюють взаємні розрахунки у відповідності з цим договором. При розрахунках сума, яка належить до оплати, складається з вартості послуг та вартості подачі автокрану до місця проведення робіт. Розрахунки сторін здійснюються шляхом безготівкового розрахунку по передплаті 100% протягом 2 банківських днів з дати виставлення рахунку. Замовник зобов'язаний оплатити за надані послуги суму згідно акту виконаних робіт з урахуванням вартості паливно-мастильних матеріалів за рахунок виконавця. Вартість договору визначається як сумарна вартість послуг та вартість подачі автокрану до місця проведення робіт в період дії даного договору.
Так, сторонами 28.09.2012р. складено акт приймання-передачі виконаних робіт на суму 127240,00грн., 04.10.2012р. - на суму 16800,00грн., що разом складає 144040,00грн., які підписані з обох сторін та підписи скріплені відбитками печаток підприємств. Отже, суд робить висновок, що надані послуги прийняті замовником без заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи, замовником частково здійснено оплату наданих послуг у розмірі 107360,00грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи копії банківських виписок.
За приписами статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Приймаючи до уваги те, що за умовами Договору сторони не передбачили певного строку, в який повинні бути оплачені надані послуги, то застосуванню підлягають приписи ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України.
Так, 07.03.2014р. замовником отримано претензію б/н від 07.03.2014р., про що міститься відповідна позначка на претензії, за якою виконавець просив замовника перерахувати суму боргу у розмірі 36680,00грн.
Відтак, кінцевий термін оплати наданих послуг становить 14.03.2014р.
Проте, у встановлені терміни замовник не здійснив розрахунків з виконавцем, у зв'язку із чим, з 15.03.2014р. у замовника перед виконавцем виникла заборгованість у розмірі 36680,00грн.
Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання статей 837-864 Цивільного кодексу України.
За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.
Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Доказів погашення заборгованості у розмірі 36680,00грн. відповідачем суду не представлено.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
За таких обставин, суд вважає доведеним борг відповідача перед позивачем у сумі 36680,00грн., а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню.
Також відповідно до позовної заяви позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1699,52грн., інфляційні втрати в сумі 474,97грн., нараховані за період з 21.09.2012р. по 31.03.2014р. на суму 36680,00грн.
Проте, 19.05.2014р. позивачем надано заяву, за якою останній відмовляється від стягнення 3% річних у розмірі 1699,52грн., інфляції в сумі 474,97грн.
Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Вищевказана відмова від позовних вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб та не суперечить законодавству. Відповідач заперечень на відмову позивача від частини позовних вимог до суду не надав. Суд прийняв заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення 3% річних у розмірі 1699,52грн., інфляції в сумі 474,97грн. відповідно до статей 22, 78 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом. Про припинення провадження у справі виноситься ухвала.
Враховуючи вищевикладене, заява позивача про відмову від позовних вимог в частині стягнення 3% річних у розмірі 1699,52грн., інфляції в сумі 474,97грн. підлягає задоволенню, а провадження в цій частині по справі №905/2414/14 - припиненню на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч.2 ст. 530, ст. 837 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, п.4 ст. 80, ст.ст. 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Припинити провадження у справі №905/2414/14 в частині стягнення 3% річних у розмірі 1699,52грн., інфляції в сумі 474,97грн.
Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Макіївка до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергокапітал», м.Макіївка про стягнення основного боргу в сумі 36680,00грн. задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергокапітал» (86145, Донецька область, м.Макіївка, вул.Чкалова, буд.2, ідентифікаційний код 32672040) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (86119, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму основної заборгованості у розмірі 36680,00грн., судовий збір у розмірі 1724,75грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 19.05.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано 22.05.2014р.
Суддя Ю.В. Сич