26.06.14 Справа № 36/5005/1788/2012
За скаргою: Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України
У справі:
за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз", м. Дніпропетровськ
до Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ
про стягнення 66 645 661, 08 грн.
Суддя Соловйова А.Є.
Публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз" звернулось до господарського суду з позовом до Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" про стягнення 66 645 661, 08 грн., з яких: 65 824 971, 32 грн. основного боргу; 66 639, 15 грн. інфляційних втрат; 632 011, 27 грн. пені, 122 039, 34 грн. 3% річних.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2012 у справі №36/5005/1788/2012 позов задоволено частково, вирішено стягнути з Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" 65 824 971, 32 грн. основного боргу; 66 639, 15 грн. інфляційних втрат; 63 201, 13 грн. пені, 122 039, 34 грн. 3% річних; 64 380, 00 грн. судового збору; в решті позовних вимог відмовлено.
24.04.2012 на виконання рішення господарського суду був виданий наказ №36/5005/1788/2012.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2012 здійснено заміну сторони у виконавчому провадженні за наказом №36/5005/1788/2012, виданого 24.04.2012, з публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" на публічне акціонерне товариство "Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України".
24.06.2014 до господарського суду Дніпропетровської області надійшла скарга вих. №868 юр. від 19.06.2014 Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.
Відповідно до п. 9.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" скарга має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим статтею 54 ГПК, з доданням до неї документів, зазначених у пунктах 2, 4 частини першої цієї статті і за необхідності - зазначених у частинах другій і третій статті 57 названого Кодексу, а також містити відомості, перелічені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження". У вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII1 ГПК тощо.
Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Відповідно до 9.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала.Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.
Відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених Господарського процесуального кодексу України.
Заявник в заяві зазначає, що 04.06.2014 на адресу Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" надійшла постанова від 19.05.2014 відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про стягнення виконавчого збору в сумі 2 819 853,71 грн. у зв'язку з невиконанням судового рішення по справі №36/5005/1788/2012.
Отже, Заявнику стало відомо про винесення відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України постанови від 19.05.2014 (що є предметом оскарження) 04.06.2014.
В даному випадку десятиденний строк для подання скарги на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України скінчився 16.06.2014. Однак, Міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" вищевказану скаргу подано до господарського суду Дніпропетровської області 24.06.2014 (згідно відбитку штемпеля вхідної кореспонденції господарського суду Дніпропетровської області), тобто з пропуском строку встановленого статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України.
В той же час Заявником до скарги не додано заяви про відновлення строку, що є підставою для залишення скарги на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України без розгляду.
Керуючись ст.ст. 34, 53, 56, 57, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Скаргу Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України залишити без розгляду.
Суддя А.Є. Соловйова