ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
25 червня 2014 р. Справа № 909/698/14
Суддя господарського суду Івано-Франківської області Калашник В.О.
розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом: Прокуратура Івано-Франківської області,
вул.Грюнвальдська,11,Івано-Франківськ,76000
до відповідача: Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради
вул. Грушевського, 21,м.Івано-Франківськ,76004
про скасування рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та визнання права власності на об"єкт нерухомості.
без виклику представників сторін
встановив:
Прокуратура Івано-Франківської області звернулась до господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою як Позивач до Відповідача, Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про скасування рішень виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 235 від 23.04.2013 та № 571 від 31.10.2013, якими квартира № 41 по вул. І.Пулюя, 15 а в м.Івано-Франківську була включено до числа службових та виключена із числа службових.
Крім цього, в позовній заяві поставлена вимога про визнання за прокуратурою Івано-Франківської області права власності на вказану трикімнатну квартиру.
Однак, в порушення вимог ст.57 ГПК України, до матеріалів позовної заяви не додано доказів в підтвердження сплати судового збору у розмірі та спосіб визначеному законом.
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено ставку судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно до 2.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.
Згідно п. 2.2.1. зазначеної постанови, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача.
В позовній заяві Позивачем заявлено вимоги про скасування рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 235 від 23.04.2013 року та рішення № 571 від 31.10.2013 року, а також визнання права власності , тобто дві вимоги немайнового і одна вимога майнового характеру. Крім цього, Позивачем не подано суду доказів вартості спірного майна.
Позивач в позовній заяві просить суд відстрочити сплату судового збору.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Пунктом 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.
Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
При цьому, статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від такої сплати.
Відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк у розумінні ст. 8 Закону України "Про судовий збір", є складовим елементом процесу здійснення судочинства.
Таким чином, за змістом вказаної норми закону, відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк є правом, а не обов'язком суду, яке ним може бути реалізоване при здійсненні судочинства.
Позивач в позовній заяві, як на підставу відстрочення сплати судового збору, посилається на дані бухгалтерії про відсутність в кошторисі прокураттури коштів на сплату судового збору. Вказана обставина слугує підтвердженням того, що в разі відстрочення в межах встановлених законом строку сплати судового збору, він не буде сплачений Позивачем.
Враховуючи те, що Позивачем не надано належного обгрунтування та не подано відповідних доказів про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору , суд не вбачає підстав для відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України, не подання доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.
В зв"язку з цим суд вважає, що позовну заяву слід повернути Позивачу, без розгляду.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву першого заступника прокурора Івано-Франківської області до Відповідача, Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про скасування рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради , а також визнання права власності на об"єкт нерухомості, та долучені до неї документи повернути Позивачу без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Суддя Калашник В. О.
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
________________ Попович В. В. 25.06.14