18.06.14р. Справа № 904/3029/14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясна фабрика "Фаворит Плюс", м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стім-Дніпропетровськ", м. Дніпропетровськ
про стягнення 54 384 грн. 28 коп.
Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.
Представники:
від позивача: Булатов В.Б. - представник, дов. від 27.12.2013р. №27/12/13;
від відповідача: не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Позивач просить стягнути з відповідача 54 544 грн. 28 коп. - заборгованості за товар, поставлений відповідно до умов договору поставки від 18.04.2013р. №84.
Відповідач витребуваних господарським судом документів не надав, його представник у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Позивачем у листі (вх. №32611/14 від 29.05.2014р.) повідомлено, що відповідачем частково сплачено суму боргу у розмірі 160 грн. 00 коп., у зв'язку з чим сума основного боргу складає 54 384 грн. 28 коп.
Також позивач у листі (вх. №36987/14 від 18.06.2014р.) зазначає, що між сторонами було проведено залік зустрічних вимог на суму 160 грн. 00 коп., у зв'язку з чим сума позовних вимог зменшується на зазначену суму і складає 54 384 грн. 28 коп.
Позивач у заяві (вх. №37039/14 від 18.06.2014р.) про зменшення позовних вимог просить стягнути з відповідача 54 384 грн. 28 коп. - заборгованості. за товар, поставлений відповідно до умов договору поставки від 18.04.2013р. №84.
Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представником позивача заявлено не було.
У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
18.04.2013р. між відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Стім-Дніпропетровськ", як покупцем, та позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "М'ясна фабрика "Фаворит Плюс", як постачальником, було укладено договір поставки №84 (надалі - Договір поставки), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник постачає і передає у власність покупця, а покупець приймає і оплачує товар на умовах і в порядку, визначеному даним договором, згідно замовлення на поставку і товаросупровідній документації.
Згідно з пунктом 3.1 Договору поставки товари приймаються у кількості та якості у відповідній торговій точці покупця, куди товари постачаються постачальником, на підставі товарних накладних та інших супровідних документів, які підтверджують якість товарів.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору поставки у період з 10.10.2013р. по 17.01.2014р. позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 54 517 грн. 35 коп., що підтверджується видатковими накладними, долученими до матеріалів справи (а.с. 18 - 236).
Відповідно до пункту 5.3 Договору поставки покупець зобов'язаний оплачувати кожну товарну накладну переданого постачальником товару не пізніше 20-ти банківських днів з моменту реалізації такої партії товару.
Отже, визначивши строк оплати поставленого товару - з моменту реалізації, сторони фактично не встановили у договорі строк оплати за товар.
Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
05.03.2014р. на адресу відповідача позивачем було спрямовано вимогу від 05.03.2014р. №03-14 про виконання грошового зобов'язання, у якій позивач вимагав від відповідача погасити заборгованість. Вимогу отримано відповідачем відповідно до рекомендованого повідомленням про вручення поштового відправлення - 09.04.2014р. (а.с. 17).
Отже, відповідач повинен був оплатити заборгованість за отриманий товар до 16.04.2014р.
Відповідач за товар розрахувався частково, у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 54 384 грн. 28 коп.
На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі у частині судового збору слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стім-Дніпропетровськ" (49070, м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, 87; ідентифікаційний код 36295169) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясна фабрика "Фаворит Плюс" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Ульянова, 10; ідентифікаційний код 37373551) 54 384 грн. 28 коп. - заборгованості та 1 827 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,
„23„ червня 2014р.