номер провадження справи 34/40/14
20.06.2014 Справа № 908/1449/14
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Яровенко Г.В.,
за участю представника позивача: Гетманенка Б.С., довіреність №320/1 від 01.03.2014; представник відповідача: не з'явився,
розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/1449/14
за позовом: Комунального підприємства Бердянської міської ради «Житлосервіс-2А» (71118, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Свободи, 129, скорочено - КП БМР «Житлосервіс-2А»);
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, скорочено - ФОП ОСОБА_2.);
про стягнення суми.
Сутність спору:
29.04.2014 до господарського суду Запорізької області звернулось Комунальне підприємство Бердянської міської ради «Житлосервіс-2А» з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 5121,12 грн. боргу за послуги з обслуговування житлового будинку та прибудинкової території, 1045,68 грн. пені.
Ухвалою господарського суду від 30.04.2014 у справі № 908/1449/14 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження - 34/40/14, призначено судове засідання на 21.05.2014.
В судових засіданнях 21.05.2014 та 10.06.2014 судом оголошувались перерви.
Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві та обґрунтовані умовами договору на технічне обслуговування нежитлового приміщення, відшкодування витрат з експлуатації та участь у затратах по утриманню будинку та прибудинкової території від 02.07.2007, приписами ст. 144 Конституції України, ст.ст. 258, 526, 530, 546, 901, 903 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 191, 193, 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 1, 2, 3, 4, 5, 12, 32, 54, 57 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 1, 6, 12 Закону України «Про ціни і ціноутворення», постановою Кабінету міністрів України «про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» від 01.06.2011 № 869, рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради №520 від 11.12.2012.
Позивач на заявлених позовних вимогах наполягає, з підстав, зазначених у позові, просить їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач, з підстав, викладених у письмовому відзиві (вх.№09-06/10334 від 19.05.2014), в попередніх судових засіданнях заперечував проти позову. Зокрема, відповідач вважає, що сторонами не було досягнуто згоди щодо умов договору, оскільки позивач відмовився підписати протокол розбіжностей до договору. Також відповідач вважає, що рахунки та акти виконаних робіт, що надходили на її адресу не мають обов'язкових реквізитів як для документів первинного обліку, є не погодженими з боку відповідача, а тому не можуть бути підставою для розрахунків.
В судових засіданнях 21.05.2014, 10.06.2014 представники відповідача проти позову заперечили, просили у його задоволенні відмовити.
За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.
У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд
01.01.2008 між КП БМР «Житлосервіс-2А» (балансоутримувач, позивач у справі) та ФОП ОСОБА_2 (власник, відповідач у справі) оформлено договір на технічне обслуговування нежитлового приміщення, відшкодування витрат по експлуатації та участі у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території б/н (далі - договір, т.1, а.с.9).
12.07.07. р. вказаний примірник договору підписано відповідачем з протоколом розбіжностей від 02.07.07 р. (т.1, а.с.108).
Листами від 23.07.07 р. № 434 та від 14.08.07 р. № 480 КП БМР «Житлосервіс-2А» повертає непідписаний проект договору від 01.01.08 р. в редакції протоколу розбіжностей ФОП ОСОБА_2 та направляє протокол розбіжностей від 02.07.07 р. на протокол розбіжностей від 02.07.07 р., який первинно пропонувався ФОП ОСОБА_2
Згідно ч. 7 ст. 181 ГК України якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
Укладення договору на технічне обслуговування нежитлового приміщення, відшкодування витрат по експлуатації та участі у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території є обов'язковим згідно ч. 1 ст.19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах).
Таким чином, КП БМР «Житлосервіс-2А» отримавши протокол розбіжностей відповідача від 02.07.07 р., мало або погодити його або звернутися до суду для вирішення переддоговірного спору щодо спірних умов договору.
КП БМР «Житлосервіс-2А» не передало в двадцятиденний строк до суду спір щодо розбіжностей на протокол ФОП ОСОБА_2 від 02.07.07 р. Отже, в силу вимог ч. 7 ст. 181 ГК України, прийняло пропозиції відповідача.
З огляду на вказане, судом до уваги приймаються умови договору на технічне обслуговування нежитлового приміщення, відшкодування витрат по експлуатації та участі у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території від 01.01.08 р. в редакції протоколу розбіжностей ФОП ОСОБА_2 від 02.07.07 р. (т.1, а.с.108).
Відповідно до п. 1.1 договору, позивач зобов'язався забезпечувати обслуговування житлового будинку АДРЕСА_2 і прибудинкової території та виконувати роботи по утриманню будинку і прибудинкової території в межах переліку послуг, погодженого з власником, а власник зобов'язався відшкодовувати фактичні витрати по утриманню будинку та прибудинкової території згідно Розрахунку суми відшкодування експлуатаційних витрат, погодженого з власником, пропорційно займаній площі в даному житловому будинку.
Згідно пункту 1.2 договору відповідач займає приміщення площею 200,00 кв. м.
При цьому, п. 2.4 договору передбачає, що планові витрати на утримання будинку та прибудинкової території не можуть перевищувати 0,224 грн. за 1 кв. м.
Пунктом 3.1.3 встановлено, що балансоутримувач зобов'язаний інформувати орендаря про зміну витрат по утриманню будинку та тарифу на послуги, погоджувати з власником у встановленому порядку, всі зміни та тарифи на послуги.
Згідно пунктів 6.1, 6.3 договору, він укладається строком до 31.12.07 р. У випадку відсутності заяви однієї із сторін про призупинення або зміну цього договору, за місяць до його закінчення, він вважається продовженим на рік, на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 1875-ІV від 24.06.2004 р. житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів і правил; виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Пунктом 2.1 договору встановлено, що розрахунок експлуатаційних витрат здійснюється згідно «Порядку розрахунку експлуатаційних витрат за надання послуг орендарям і суб'єктам підприємницької діяльності», затверджених рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради № 679 від 16.12.2004 р.
Відповідно до п. 2.2 договору підставою для відшкодування експлуатаційних витрат є Розрахунок суми відшкодування експлуатаційних витрат, який погоджується письмово з власником та надається балансоутримувачем щомісячно.
По жодному із заявлених місяців, починаючи з липня 2007 року, позивачем не надано погодженого письмово Розрахунку суми відшкодування експлуатаційних витрат.
Згідно ч.ч.1, 2, 3 ст.180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, які визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду.
Істотні умови, які є обов'язковими для договору між виконавцем/виробником та споживачем передбачені ст.26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", а саме: 1) найменування сторін; 2) предмет договору; 3) вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг; 4) порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги; 5) порядок перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості; 6) права та обов'язки сторін; 7) порядок контролю та звіту сторін; 8) порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг; 9) визначення точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від виконавця/виробника споживачу; 10) порядок обслуговування мереж та розподіл повноважень щодо їх експлуатації та відновлення (ремонту); 11) умови доступу в квартиру, будинок, приміщення, на земельну ділянку для усунення аварій, неполадок, огляду мереж, зняття контрольних показників засобів обліку; 12) порядок здійснення ремонту; 13) відповідальність сторін та штрафні санкції за невиконання умов договору; 14) порядок вирішення спорів; 15) перелік форс-мажорних обставин; 16) строк дії договору; 17) умови зміни, пролонгації, припинення дії договору; 18) дата і місце укладення договору.
Отже, перелік конкретних послуг за кожен заявлений звітний місяць, їх обсяг, вартість, порядок відшкодування відповідачем позивачу, за договором від 01.01.2008 р. сторонами не погоджені та договором не визначені.
Позивач жодним чином не обґрунтував розмір планових витрат на утримання будинку та прибудинкової території, встановлений п. 2.4 договору.
Таким чином, оцінивши представлені сторонами докази, суд прийшов до висновку, що із матеріалів справи не вбачається досягнення сторонами згоди з істотних умов договору на технічне обслуговування нежитлового приміщення, відшкодування витрат по експлуатації та участі у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території від 01.01.2008 р. Внаслідок чого, відповідно до ст. 638 ЦК України, ч. 2 ст. 180, ч. 8 ст. 181 ГК України даний договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, та не породжує для сторін виникнення зобов'язань.
Надані позивачем до матеріалів справи акти виконаних робіт за період: з квітня 2009 року по грудень 2013 року включно не можуть бути такими доказами, оскільки всі вони складені одноособово позивачем, доказів їх письмового погодження, згідно п. 2.2 договору, відповідачем не надано.
Водночас, надані позивачем акти на періодичну перевірку та прочистку димових та вентиляційних каналів, витяги з журналів виконаних робіт лише підтверджують факт виконання КП "Житлосервіс-2А" певних робіт по утриманню житлового будинку АДРЕСА_2 Запорізької області, однак не підтверджують факт надання саме ФОП ОСОБА_2 послуг по утриманню будинку та прибудинкової території.
Згідно з ст., ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У зв'язку з недоведеністю позовних вимог вони не підлягають задоволенню.
Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача у справі, відповідно до ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити.
Повне рішення складено 23.06.2014.
Суддя А.О. Науменко