номер провадження справи 34/53/14
18.06.2014 Справа № 908/1711/14
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Яровенко Г.В.
За участю представників: від позивача - Камишев В.Е., довіреність № 171 від 25.02.2014 р.; від відповідача 1 - не з'явився; від відповідача 2 - не з'явився; від відповідача 3 - не з'явився.
Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/1711/14
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" в особі Мелітопольського відділення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. О.Невського, буд. 16, скорочено ТОВ "ФК "Надія України" в особі Мелітопольського відділення ТОВ "ФК "Надія України");
до відповідача 1: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, скорочено ФОП ОСОБА_3.);
до відповідача 2: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, скорочено ФОП ОСОБА_2.);
до відповідача 3: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_3, скорочено ФОП ОСОБА_4);
про солідарне стягнення боргу за договорами кредиту та поруки.
Сутність спору:
ТОВ "Фінансова компанія "Надія України" в особі Мелітопольського відділення ТОВ "Фінансова компанія "Надія України" заявлено позовні вимоги до ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_4 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № ДК 56-6 від 21.02.2013 р. у розмірі 6178 грн. - тіло кредиту, 3344,68 грн. - відсотки за кредит, 81,63 грн. - пеня.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.05.2014 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1711/14, якій присвоєно номер провадження 34/53/14, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 10.06.2014 р.
Ухвалою господарського суду від 10.06.2014 р. на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 18.06.2014 р.
12.06.2014 р. до канцелярії господарського суду Запорізької області від ТОВ "ФК "Надія України" в особі Мелітопольського відділення ТОВ "ФК "Надія України" надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач зазначає, що з моменту подання позовної заяви до суду до 11 червня 2014 р. ОСОБА_3 сплатила частину основного боргу в сумі 400 грн., загальна сума зменшення позовних вимог складає 400 грн. Таким чином, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів фізичних осіб-підприємців ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь позивача суму боргу в сумі 9304,34 грн., яка складається з: 5778 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 3344 грн. - заборгованість по відсоткам, 81,63 грн. - пеня за порушення строків оплати по договору.
Згідно ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Розглянувши заяву ТОВ "ФК "Надія України" в особі Мелітопольського відділення ТОВ "ФК "Надія України" про зменшення позовних вимог, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що подана позивачем заява не порушує норми ст. 22 ГПК України, тому приймається до розгляду.
Таким чином, в судовому засіданні 18.06.2014 р. судом розглядаються зменшені позовні вимоги про стягнення з відповідача 5778 грн. заборгованості по тілу кредиту, 3344 грн. заборгованості по відсоткам, 81,63 грн. пені за порушення строків оплати по договору.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 21.02.2013 р. ТОВ "Фінансова компанія "Надія України" в особі Мелітопольського відділення ТОВ "Фінансова компанія "Надія України" (далі - кредитор) та ФОП ОСОБА_3 (далі - позичальник) був укладений кредитний договір № ДК 56-6 від 21.02.2013 р. (далі - кредитний договір), відповідно до якого відповідачу 1 надано кредит в розмірі 21000 грн. Згідно п. 3.2. кредитного договору відповідач 1 повинен був повернути отриманий кредит та сплатити відсотки за користування кредитом в повному обсязі згідно з графіком погашення кредиту і відсотків, в строк до 01.08.2014 р. Відповідач 1 повернув позивачу отриманий кредит та відсотки за користування ним частково, в результаті чого у нього утворилась заборгованість по кредитному договору в розмірі 5778 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 3344 грн. - заборгованість по відсоткам, 81,63 грн. - пеня за порушення строків оплати по договору кредиту. На забезпечення виконання зобов'язань відповідача 1 перед позивачем за кредитним договором між ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_4 та кредитором укладено договір поруки № 48 від 21.08.2013 р., відповідно до якого відповідачі 2, 3 зобов'язуються відповідати перед кредитором за виконання відповідачем 1 зобов'язань у повному обсязі за кредитним договором. Таким чином, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів 1, 2, 3 заборгованість в розмірі 5778 грн. по тілу кредиту, 3344 грн. по відсоткам, 81,63 грн. пені за порушення строків оплати по договору. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ст.ст. 193, 196, 199, 230 ГК України, ч. 2 ст. 625, ст.ст. 543, 554, 1046, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 54 ГПК України.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, відповів на поставлені судом питання.
ФОП ОСОБА_3, відповідач 1 по справі, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористалась, письмовий відзив та витребувані судом документи не надала, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про що свідчить поштове повідомлення від 26.05.2014 р. Ухвали господарського суду були направлені на адресу ФОП ОСОБА_3, яка була зазначена в витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: АДРЕСА_1, що відповідає ст. 64 ГПК України.
ФОП ОСОБА_2, відповідач 2 по справі, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористалась, письмовий відзив та витребувані судом документи не надала, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про що свідчить поштове повідомлення від 26.05.2014 р. Ухвали господарського суду були направлені на адресу ФОП ОСОБА_2, яка була зазначена в витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: АДРЕСА_2, що відповідає ст. 64 ГПК України.
ФОП ОСОБА_4, відповідач 3 по справі, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, письмовий відзив та витребувані судом документи не надав, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлена належним чином, про що свідчить поштове повідомлення від 27.05.2014 р. Ухвали господарського суду були направлені на адресу ФОП ОСОБА_4, яка була зазначена в витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: АДРЕСА_3, що відповідає ст. 64 ГПК України.
За клопотанням представника позивача, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.
Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.
У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд
21.02.2013 р. ТОВ "ФК "Надія України" в особі Мелітопольського відділення ТОВ "ФК "Надія України" (далі - Кредитор) та ФОП ОСОБА_3 (далі - Позичальник) був укладений Договір кредиту № ДК 56-6 (далі - Договір кредиту).
Згідно п. 2.1. Договору кредиту, Кредитор зобов'язався надати Позичальнику в тимчасове користування на умовах зворотності, терміновості, забезпеченості та платності кредит в сумі 21000 грн., з оплатою по процентній ставці 3 % на місяць, а Позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки у розмірі та на умовах, передбачених Договором.
Кредит надається з метою: на розвиток бізнесу (п. 2.2. Договору кредиту).
Пунктом 3.2. Договору кредиту передбачено, що Позичальник зобов'язався повністю повернути кредит, отриманий за цим Договором, та відсотки за користування ним, до 16-00 години 01.08.2014 р. включно.
Умовами пункту 3.1 передбачено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по Договору.
За умовами п. 6.1 Договору кредиту виконання зобов'язань Позичальника за Договором забезпечується ДП 48 від 21.02.2013 р., укладеним між Кредитором і ОСОБА_2, ОСОБА_4 (далі - поручителі), а також усім майном та коштами, які належать Позичальникові та на які може бути звернено стягнення у порядку, встановленому законодавством України.
21.02.2013 р. Кредитором та ФОП ОСОБА_2 (відповідач-2 у справі, Поручитель), ФОП ОСОБА_4 (відповідач-3 у справі, Поручитель) було укладено Договір поруки № 48 (далі - Договір поруки), відповідно до умов якого Поручителі у порядку та на умовах, визначених Договором поруки, на добровільних засадах зобов'язуються відповідати перед Кредитором за виконання ОСОБА_5 (Позичальник) своїх зобов'язань, що випливають з Договору кредиту № ДК 56-6 від 21.02.2013 р., укладеного між Позичальником та Кредитором (п. 1.1. Договору поруки).
Згідно п. 1.2. Договору поруки, предметом договору кредиту є передача Кредитором у користування Позичальнику грошових коштів у сумі 21000 грн.
Відповідно до п. п. 1.3, 1.5 Договору поруки основне зобов'язання Позичальника за договором кредиту, виконання якого забезпечується цим Договором, полягає у наступному: повернути кредит в розмірі 21000 грн., сплатити відсотки за його користування, пеню, в розмірі, строки та у випадках, передбачених договором кредиту, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови договору кредиту в повному обсязі (надалі - Основне зобов'язання)
Термін виконання Основного зобов'язання за договором кредиту: 01.08.2014 р. (п. 1.5. Договору поруки).
Відповідно до п. 1.4 Договору поруки разом з підписанням цього Договору Поручителі підтверджують, що вони ознайомлені з положеннями договору кредиту, цілком розуміють його зміст та згодні виступати поручителями за зобов'язаннями Позичальника за договором кредиту.
Згідно з п. 4.1 Договору поруки Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та втрачає свою дію у випадках:
- припинення зобов'язання за договором кредиту;
- погашення Поручителями зобов'язань Позичальника перед Кредитором;
- зміни зобов'язань Позичальника за договором кредиту без згоди Поручителів, внаслідок чого збільшується обсяг їхньої відповідальності;
- якщо Кредитор не пред'явить вимоги Поручителям протягом трьох років від дня закінчення терміну дії договору кредиту.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Правовідносини сторін є господарськими.
Згідно із ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
За своєю правовою природою, договір, укладений між ТОВ "ФК "Надія України" в особі Мелітопольського відділення ТОВ "ФК "Надія України" та ФОП ОСОБА_3, по даній справі, є кредитним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1049 Цивільного кодексу України встановлено обов'язок позичальника повернути позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до норм ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною 2 статті 345 ГК України передбачено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, укладеного в письмовій формі між кредитором та позичальником, в якому обов'язково повинно бути передбачено мета, сума і строк кредиту, умови та порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткова ставка, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
У відповідності до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Кредитор зобов'язується надати позичальнику кредит в день підписання Договору шляхом видачі з каси Кредитора грошових коштів у розмірі, зазначеному в пункті 2.1. Договору (п. 4.1. Договору кредиту).
Згідно з п./п. 4.2.3, 4.2.4, 4.2.7 Договору Кредиту позичальник зобов'язався сплачувати відсотки за користування кредитом відповідно до розділу 5 Договору; проводити погашення кредиту і відсотків у порядку та строки згідно з Графіком погашення кредиту і відсотків (Додаток № 1), який є невід'ємною частиною договору. Днем погашення кредиту та/або відсотків є день надходження грошових коштів до каси Кредитора або зарахування грошових коштів на поточний рахунок Кредитора; погасити заборгованість за кредитом, сплатити відсотки та пеню у повній сумі не пізніше строку, зазначеного у пункті 3.2 Договору, або не пізніше строку, зазначеного у повідомленні Кредитора, передбаченого п. 4.3.5 Договору.
Розділом 5 Договору кредиту передбачено розмір та порядок нарахування процентів. Відповідно до якого, за користування кредитом у період з дати, зазначеної в п. 3.1 Договору і до дати погашення кредиту Позичальник сплачує Кредиторові відсотки у розмірі 3 % на місяць від суми, вказаної в п. 2.1 Договору. Нарахування відсотків здійснюється щодня з дня одержання Позичальником кредиту у касі Кредитора до дати, зазначеної в п. 3.2 Договору. У разі дострокового погашення кредиту нарахування відсотків здійснюється за весь термін фактичного користування кредитом. (п. 5.2 Договору кредиту). Повернення кредиту і сплата відсотків за ним здійснюється Позичальником у порядку та терміни згідно з Графіком погашення кредиту і відсотків (Додаток № 1) готівкою через касу Кредитора або шляхом перерахування на поточний рахунок Кредитора через банк. При несплаті частини кредиту та/або відсотків у термін, вказаний у Графіку, вони вважаються простроченими.
У Додатку № 1 до Договору кредиту сторонами погоджено Графік сплати кредиту, відповідно до якого встановлено кожну дату місяця, починаючи з 14.03.2013 року, до якої належить сплатити кредит та відсотки, визначено щомісячний розмір суми, належної до сплати (відсотки та тіло кредиту).
На виконання умов Договору кредиту, кредитор надав позичальнику кредит в розмірі 21000 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № 70 від 21.02.2013 р. на суму 21000 грн. ( а. с. 18).
Відповідно до історії кредиту та виплат процентів, наданої позивачем до справи, вбачається, що відповідач 1 порушував строки сплати кредиту та відсотків, встановлених в Графіку сплати кредиту, що є додатком № 1 до Договору кредиту. Судом встановлено, що порушення строків сплати кредиту та відсотків за користування кредитом відповідачем 1 допущено по оплаті платежу, який повинен бути оплачений 13.02.2014 р. як по тілу кредиту, так і по відсоткам. В подальші періоди відповідач 1 систематично порушував Графік погашення кредиту.
Відповідно до п. 8.6 Договору кредиту Договір може бути змінено або розірвано на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених Договором або законом.
Підпунктом 4.3.4 Договору кредиту сторони передбачили, що Кредитор має право вимагати дострокового розірвання Договору у разі:
- нецільового використання кредиту;
- порушення Графіку погашення кредиту і відсотків (Додаток № 1) більш ніж на один платіжний період;
- створення незабезпеченої заборгованості з причин, що не залежать від Кредитора;
- виникнення реальної загрози невиконання Позичальником своїх зобов'язань за Договором; важкої хвороби Позичальника або настання інших обставин, що не залежать від волі останнього або перешкоджають виконанню ним умов Договору;
- порушення Позичальником умов Договору.
Згідно п/п 4.3.5. Договору кредиту при настанні обставин, передбачених пунктом 4.3.4 Договору, Кредитор зобов'язаний направити Позичальникові повідомлення про дострокове розірвання Договору. Повідомлення містить вимогу Кредитора про дострокове погашення кредиту, сплату відсотків за весь термін користування кредитом (за весь термін дії Договору), а також пені.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Позивач направив на адресу ФОП ОСОБА_3 повідомлення-вимогу вих. № 36 від 14.02.2014 р., в якому зазначається, що керуючись ч. 2 ст. 1050 ЦК України та п. 4.3.4. Договору кредиту, позивач 14.02.2014 р. розриває договір кредиту та вимагає в строк до 28.02.2014 р. достроково повернути частину кредиту, що залишилася, в розмірі 8757 грн., відсотків належних за договором кредиту в розмірі 4356,20 грн., пеню в розмірі 9,47 грн. В підтвердження доказу направлення відповідачу повідомлення-вимоги № 36 від 14.02.2014 р. позивач надає фіскальний чек № 0901 від 14.02.2014 р.
Згідно історії кредиту по тілу кредиту та відсоткам по Договору кредиту № ДК 56-6 від 21.02.2013 р., наданої позивачем, та прибуткових касових ордерів: № 1054 від 07.05.2014 р. на суму 100 грн., № 1113 від 13.05.2011 р. на суму 100 грн., № 1228 від 27.05.2014 р. на суму 200 грн., ФОП ОСОБА_3 частково оплачено заборгованість по тілу кредиту в розмірі 15222 грн. та 7550 грн. по відсоткам. Решта суми в розмірі 5778 грн. по кредиту та 3344,68 грн. по відсоткам залишилась несплаченою.
Таким чином, залишок заборгованості по сплаті кредиту за кредитним договором у позичальника становить 5778 грн. та по відсоткам в розмірі 3344,68 грн.
За умовами п. 6.1 Договору кредиту виконання зобов'язань Позичальника за Договором забезпечується ДП 48 від 21.02.2013 р., укладеним між Кредитором і ОСОБА_2, ОСОБА_4 (далі - поручителі), а також усім майном та коштами, які належать Позичальникові та на які може бути звернено стягнення у порядку, встановленому законодавством України.
Згідно пунктів 2.2, 2.3. Договору поруки сторони визначили, що у випадку невиконання Позичальником взятих на себе зобов'язань по договору кредиту, Поручителі несуть солідарну відповідальність перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Позичальник, включаючи сплату основного боргу за договором кредиту в сумі 21000 грн., нарахованих відсотків за користування кредитом, пені у розмірах, передбачених договором кредиту, а також відшкодування збитків. При цьому Кредитор має право вимоги до поручителів як солідарно, так і до кожного з них окремо. Поручителі приймають на себе зобов'язання, у випадку невиконання Позичальником зобов'язань за договором кредиту, здійснити виконання зобов'язання Позичальника в обсязі, заявленому Кредитором в письмовій вимозі, протягом трьох робочих днів з дати отримання відповідної письмової вимоги Кредитора про виконання зобов'язань. Виконання зобов'язання здійснюється Поручителями внесенням відповідної суми у касу або на поточний рахунок Кредитора.
Пунктом 3.1 Договору поруки сторони погодили, що у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником взятих на себе зобов'язань по договору кредиту, Поручителі і Позичальник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором за виконання зобов'язань в повному обсязі.
У зв'язку із порушенням відповідачем 1 (Позичальником) зобов'язань за Договором кредиту, на адреси Поручителів: ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_4 позивач направив повідомлення-вимоги за вих. № 37 від 14.02.2014 р. та вих. № 38 від 14.02.2014 р. про розірвання Договору кредиту № ДК 56-6 та про дострокове повернення кредиту та відсотків за користування кредитом, в яких повідомляв, що керуючись ст. 555 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України, п. 4.3.4. Договору кредиту, п. 2.2. Договору поруки, позивач 14.02.2014 р. розриває договір кредиту та вимагає в строк до 28.02.2014 р. достроково повернути частину кредиту, що залишилася, в розмірі 8757 грн., відсотків належних за договором кредиту в розмірі 4356,20 грн., пеню в розмірі 9,47 грн. В підтвердження доказів направлення відповідачам 2, 3 повідомлення-вимоги вих. № 37 від 14.02.2014 р. та вих. № 38 від 14.02.2014 р. позивач надає фіскальні чеки: № 0900 від 14.02.2014 р. та № 0899 від 14.02.2014 р.
Щодо стягнення заборгованості солідарно з відповідачів, слід зазначити наступне.
За своєю правовою природою, договір, укладений між ТОВ "ФК "Надія України" в особі Мелітопольського відділення ТОВ "ФК "Надія України" та ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_4 по даній справі, є договором поруки.
Згідно з п. 2.2 Договору поруки сторони погодили, що у випадку невиконання Позичальником взятих на себе зобов'язань по договору кредиту, Поручителі несуть солідарну відповідальність перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Позичальник.
Частиною 2 ст. 196 ГК України визначено, що у разі, якщо це передбачено законодавством або договором, зобов'язання повинно виконуватися солідарно. При солідарному виконанні господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом.
Частиною 1 ст. 543 ЦК України унормовано, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Частиною 1 ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.
За змістом статей 553-554 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Позивач звернувся з позовними вимогами про стягнення заборгованості за Договором кредиту до боржника та поручителів разом, що не порушує норми ч. 1 ст. 543 ЦК України, та є правом кредитора.
Позивачем та відповідачем 1 було складено акти звірки станом на 11.06.2014 р., відповідно до яких у ФОП ОСОБА_3 виникла заборгованість в розмірі 5778 грн. по тілу кредиту та 3344,68 грн. по відсоткам по кредитному договору № ДК 56-6 від 21.02.2013 р. Дані Акти звірки підписано уповноваженим представником позивача та відповідачем 1.
Таким чином, у відповідача 1 виникла заборгованість по сплаті кредиту в розмірі 5778 грн. та 3344,68 грн. відсотків за кредитним договором, жодною зі сторін не надано доказів погашення вказаної заборгованості.
На підставі вищевикладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідачів солідарно 5778 грн. заборгованості по тілу кредиту законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Слід зазначити, що у відповідача 1 утворилась заборгованість по сплаті відсотків в розмірі 3344,68 грн., однак позивач в заяві про зменшення позовних вимог просить стягнути солідарно з відповідачів суму в розмірі 3344 грн. заборгованості по відсоткам. Оскільки, суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог, стягненню підлягає заборгованість по відсоткам в розмірі 3344 грн.
Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків за користування кредитом в розмірі 81,63 грн. за період: з 11.04.2013 р. по 29.04.2014 р.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У відповідності до п. 7.1 Договору кредиту сторони передбачили, що у випадку порушення Позичальником термінів погашення заборгованості за кредитом та/або оплаті відсотків за користування кредитом, Кредитор, починаючи з першого дня прострочення зобов'язання по сплаті кредиту та відсотків за користування кредитом, має право нарахувати, а Позичальник зобов'язаний оплатити Кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Пеня нараховується за весь період прострочення. Сплата пені не звільняє Позичальника від зобов'язання сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом.
На підставі вищенаведених норм законодавства, для розрахунку пені необхідно встановити дату оплати згідно графіку погашення, передбаченого кредитним договором окремо по тілу кредиту та по відсоткам; суму обов'язкової оплати згідно графіку, передбаченого кредитним договором окремо по тілу кредиту та по відсоткам; дату та суму повної або часткової оплати кожного платежу згідно графіку погашення окремо по тілу кредиту та відсоткам, передбаченого кредитним договором; залишок заборгованості окремо по тілу кредиту та по відсоткам; кількість днів прострочки окремо по тілу кредиту та по відсоткам.
Факт порушення відповідачем 1 термінів виконання зобов'язань стосовно повернення кредиту та сплати відсотків, передбачених Договором кредиту, є доведеним і вимоги про стягнення пені заявлено обґрунтовано.
Однак, розглянувши розрахунок суми пені, наданий позивачем, судом встановлено, що з наведеного розрахунку неможливо встановити на які саме суми прострочення нараховується пеня окремо по тілу кредиту та відсоткам, конкретний період нарахування по тілу кредиту та по відсоткам, оскільки умовами кредитного договору передбачено Графік сплати кредиту окремо по тілу кредиту та по відсоткам.
Розрахунок пені, який міститься в матеріалах справи здійснений на загальну суму по тілу кредиту та по відсоткам, тому в розрахунку пені кількість днів прострочення не співпадає із датою сплати, визначеною у графіку. Відповідач 1 здійснював погашення кредиту та відсотків в різні календарні дати та нерівними сумами. Із представленого розрахунку неможливо встановити строки порушення зобов'язання та його розміру.
Таким чином, позивач не надав до суду детальний розрахунок пені окремо по тілу кредиту та відсоткам, тому суд не має можливості перевірити належний розрахунок пені. На підставі вищевикладеного, в задоволенні позовних вимог про стягнення солідарно з відповідачів 81,63 грн. пені слід відмовити.
Враховуючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню, з покладенням судових витрат на відповідачів пропорційно задоволеним вимогам.
В п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів" зазначено, що якщо кілька відповідачів, до яких було пред'явлено вимогу, солідарно відповідають за зобов'язанням, господарським судом може бути видано один наказ, в якому зазначається, що право стягнення є солідарним (частина друга статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1), Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2), Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" в особі Мелітопольського відділення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. О.Невського, буд. 16, ідентифікаційний код юридичної особи: 37062759) 5778 (п'ять тисяч сімсот сімдесят вісім) грн. заборгованості по кредиту, 3344 (три тисячі триста сорок чотири) грн. заборгованості по відсоткам, 1810 (одна тисяча вісімсот десять) грн. 80 коп. судового збору.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 20.06.2014 р.
Суддя А.О. Науменко