Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "26" червня 2014 р. Справа № 906/738/14
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Гансецького В.П.
за участю представників сторін:
від позивача 1: не з'явився
від позивача 2: Кімак З.К., дов. від 08.01.14р. № 51/16
від відповідача: не з'явився
прокурор: Рудченко М.М. - посв. № 026381 від 21.05.14р.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу
за позовом виконувача обов'язків прокурора м.Житомира в інтересах держави в особі: 1) Житомирської міської ради (м.Житомир)
2) Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (м.Житомир)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирцукор" (м.Житомир)
про стягнення 22292,33 грн.
Прокурор звернувся з позовом про стягнення з відповідача на користь КП "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради 22292,33 грн., з яких 19642,25 грн. боргу згідно договору № 480 від 01.10.12р. про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, 832,33 грн. пені, 1582,41 грн. інфляційних нарахувань та 235,34 грн. 3 % річних.
Позивач - Житомирська міська рада свого представника в судове засідання не направила. У заяві від 12.06.14р. № 21/4197 Житомирська міська рада підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила розглядати справу без участі її представника (а.с.31).
Представник позивача - КП "Житомиртеплокомуненерго" та прокурор в судовому засіданні позов підтримали в сумі 14292,33 грн., з яких 11642,25 грн. боргу згідно договору № 480 від 01.10.12р. про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, 832,33 грн. пені, 1582,41 грн. інфляційних нарахувань, 235,34 грн. 3% річних, а також зазначили, що відповідачем сплачено борг в сумі 8000,00 грн., що підтвердили платіжними дорученнями: № 103 від 23.05.14р. (а.с.43), № 106 від 30.05.14р. (а.с.46).
Відповідач відзиву на позов не подав, вимог ухвал суду від 02.06.14р. та від 19.06.14р. не мвиконав. Представник відповідача згідно клопотання від 26.06.14р. № 26/01 просив відкласти розгляд справи у зв'язку з його зайнятістю у іншому судовому процесі та не розглядати справу без участі представника відповідача (а.с.56).
Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Відповідач є юридичною особою, яка повинна на свій розсуд реалізувати надані їй права, а тому не позбавлена можливості направити у судове засідання іншого представника.
З врахуванням вищенаведеного та зважаючи, що доказів неможливості направити іншого представника відповідачем не подано, господарський суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача.
Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши представника позивача та прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-
01.10.12р. між Комунальним підприємством "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (позивач/виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирцукор" (відповідач/споживач) укладено договір № 480 про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води (а.с.19-22).
Згідно договору, позивач, як виконавець, зобов'язався своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, а споживач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором (пп.1.1 договору).
Відповідно до пп.2.1 договору, тарифи на послуги на дату укладення договору становлять з централізованого опалення: 18,48 грн. за один кв.м. приведеної опалювальної площі при відсутності приладів обліку теплової енергії.
В пп.2.5 договору наведена характеристика об'єкта споживача теплової енергії по пров.Львіському 2.
Згідно пп.3.1 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.
1) споживачі - госпрозрахункові підприємства, організації та бюджетні установи проводять попередню оплату до 20 числа поточного місяця у розмірі 50% від очікуваних нарахувань. Решту суми нарахувань споживач оплачує до 10 числа місяця наступного за розрахунковим.
2) споживачі - бюджетні установи можуть проводити попередню оплату до 25 числа поточного місяця у розмірі 100% від очікуваного споживання наступного місяця.
Відповідно до пп.3.2 договору, послуги оплачуються безготівково на розрахунковий рахунок виконавця.
Згідно пп.3.6 договору, не пізніше 8 числа місяця, наступного за розрахунковим, споживач повинен отримати рахунок на оплату теплової енергії, спожитої у розрахунковому місяці. Неотримання споживачем рахунку не звільняє останнього від обов'язку оплати по цьому договору.
У п.2 пп.4.2 договору передбачено, що споживач зобов'язаний оплачувати за надані послуги у встановлений договором строк.
Відповідно до пп.10.1 договору, цей договір укладається на один рік і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання. Договір може бути розірваний за зверненням споживача лише після закінчення опалювального періоду. Строк позовної давності за даним договором становить п'ять років.
Згідно даних позивача, станом на день подачі позову, в період з жовтня 2013р. по травень 2014р. утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 19642,25 грн. (а.с.3,13).
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем до подачі позову до господарського суду частково сплачено борг в загальній сумі 8000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 103 від 23.05.14р. (а.с.43), № 106 від 30.05.14р. (а.с.46).
Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день прийняття рішення у справі становить 11642,25 грн., що підтверджується довідками позивача: № 2611/16 від 19.06.14р., № 2673/16 від 26.06.14р. (а.с.40,52), підписаним позивачем актом № 480 звірки розрахунків станом на 12.06.14р. (а.с.55) та іншими матеріалами справи.
Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки (штраф, пеня).
Згідно ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Згідно ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 ст.231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.
Згідно пп.3.7 договору, за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня.
Відповідно до п.2 пп.5.1 договору, споживач несе відповідальність згідно із законодавством і цим договором, зокрема, за несвоєчасне внесення платежів за послуги - шляхом сплати пені.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунків позивача, розміри пені, інфляційних нарахувань та 3% річних становлять, відповідно, 832,33 грн., 1582,41 грн. та 235,34 грн. (а.с.14-18).
Розрахунки обґрунтовані та відповідають чинному законодавству і укладеному договору.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач позов не оспорив, доказів сплати решти боргу не подав.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають частковому задоволенню - з відповідача стягується на користь позивача 11642,25 грн. боргу згідно договору № 480 від 01.10.12р. про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, 832,33 грн. пені, 1582,41 грн. інфляційних нарахувань та 235,34 грн. 3 % річних.
В частині стягнення 8000,00 грн. боргу, сплаченого відповідачем до порушення провадження у справі, в позові відмовити.
Сплата судового збору покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирцукор", 10014, м.Житомир, провулок Львівський 2, ідентифікаційний код 35841972:
- на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради, 10014, м.Житомир, вул.Київська 48, ідентифікаційний код 35343771 - 11642,25 грн. боргу згідно договору № 480 від 01.10.12р. про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, 832,33 грн. пені, 1582,41 грн. інфляційних нарахувань та 235,34 грн. 3 % річних.
- в доход державного бюджету України (№ доходного рахунку щодо сплати судового збору 31214206783002, МФО 811039, Банк одержувача ГУДКСУ у Житомирській області, одержувач УДКСУ у м.Житомирі (м.Житомир), 22030001, код ЄДРПОУ суду 03499916, код одержувача 38035726, призначення платежу - судовий збір, код 03499916 - 1171,35 грн. судового збору.
3. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 26.06.14
Суддя Гансецький В.П.
Друк.: 3 прим.:
1 - у справу,
2 - позивачу 1 (рек. з повід. про вруч.),
3 - відповідачу (рек. з повід. про вруч.).