16 червня 2014 року 810/3299/14
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Яготинська друкарня"
доУправління Пенсійного фонду України в Яготинському районі Київської області
провизнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Яготинська друкарня" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Яготинському районі Київської області про визнання протиправним та скасування рішення про призначення пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Управлінням Пенсійного фонду України в Яготинському районі безпідставно призначило пільгову пенсію працівнику позивача ОСОБА_1, оскільки її робоче місце не було належним чином атестоване. На думку позивача, рішення є незаконним, оскільки атестація робочого місця ОСОБА_1 в період її роботи в ТОВ "Яготинська друкарня" не проводилась, а тому позивач не повинен покривати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.
Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" по списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників зі шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 26.01.1991 № 10, прийнято рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах на підставі поданою вказаною особою заяви та визначеного чинним законодавством переліку документів. Зокрема, було подано до відповідача видану позивачем довідку про стаж роботи, якими підтверджено пільговий стаж роботи на вказаному підприємстві.
Представником позивача 16.06.2014 подано до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю в порядку письмового провадження.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про дату, час та місце судового засідання належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Згідно з ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Крім того, частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідачем не надано суду доказів поважності причин неможливості забезпечення явки представника відповідача на судове засідання, а тому суд на підставі ч. 4 та ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливим розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з таких мотивів.
Згідно з приписами п.п. 1, 2 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, у тому числі, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади.
Абзацом 4 пункту 1 статті 2 вказаного Закону передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Судом встановлено, що для призначення пільгової пенсії ОСОБА_1 було подано до Управління Пенсійного фонду України в Яготинському районі Київської області Довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній від 07.07.2013 №23 та Довідку, що уточнює особливий характер роботи, необхідний для призначення пільгових пенсій, яка була видана ТОВ "Яготинська друкарня" від 29.05.2013 за №15.
Відповідно до вказаних довідок ОСОБА_1 працювала в Яготинській районній друкарні з 20.07.1981 по 24.05.2004 повний робочий день за професією та іншої роботи не виконувала.
Також, в даних довідках зазначено, що робота складача ручного набору дає право на пенсію на пільгових умовах, передбачених Списком №2 розділу XXV підрозділу 25а, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36.
Враховуючи те, що атестація не проводилась, до пільгового стажу по Списку №2 ОСОБА_1 зараховано періоди роботи з 20.07.1981 по 21.08.1992. Стаж роботи складає 11 років 01 місяць 02 дні. Дані періоди роботи та стаж також підтверджується трудовою книжкою, що дає право на призначення пільгової пенсії.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Вказаний принцип законності закріплений також в статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.
Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності 1 січня 2004 року, передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів,та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди цим особам пенсії призначаються органами Пенсійного фонду за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Так, згідно із статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсію за віком на пільгових умовах мають особи, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах;
б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливим і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до вказаної норми Закону постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 затверджено Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, та Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
В той же час, порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення", регулюється статтею 100 зазначеного Закону.
Так, статтею 100 вказаного Закону передбачено, що особам, які працювали до ведення в дію цього Закону на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше чинним законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:
а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону, повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше чинним законодавством;
б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12 цього Закону (жінки - 55 років, чоловіки - 60 років), знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 та 14 цього Закону, виходячи з вимог до цього стажу, встановлених раніше чинним законодавством.
При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно цієї статті застосовуються "Список № 1 производств, цехов, профессий и должностей на подземных работах, на работах с вредными условиями труда и в горячих цехах, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах" і "Список № 2 производств, цехов, профессий и должностей, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах", затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173.
Якщо особа працювала після 01.01.1992 року у період дії Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10, якими була передбачена відповідна професія, до пільгового стажу зараховується весь період роботи за цією професією до 20.08.1992 без вимог проведення атестації робочих місць.
Списки № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестації робочих місць у період після 20.08.1992, затверджені постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 та від 16.01.2003 №36.
З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 №383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731, затверджено Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Цей Порядок регулює застосування Списків № 1 та № 2 під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів "а", "б" статті 13 та статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (надалі - Порядок).
Пунктом 3 вказаного Порядку передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
З огляду на зазначене, право на пенсію відповідно до ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" має особа, яка набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах до 01.01.1992, і після цієї дати не працювала на даних роботах. Наявності атестації робочих місць не вимагається. Відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначені відповідно до вказаної статті, відшкодуванню не підлягають. Особі, яка розпочала працювати на роботах, передбачених Списками до 01.01.1992 і не набула необхідний стаж, що давав право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах та продовжила працювати після 01.01.1992, пенсія призначається відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно з п. 10 Порядку для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Як було встановлено судом, позивачем надано уточнюючі довідки, де наявна інформація, передбачена п. 20 вищевказаного Порядку.
З врахуванням вищенаведеного, суд вважає призначення відповідачем пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 за нормами статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та включення її до складу розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що підлягають відшкодуванню позивачем, правомірним.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Аналіз визначених правових норм дає суду підстави зробити висновок, що відповідач - суб'єкт владних повноважень діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є не обґрунтованими, а його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 69, 70, 71, 122, 158-163, 167, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Яготинська друкарня" - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Балаклицький А. І.