про залишення позовної заяви без руху
19 червня 2014 року 810/3704/14
Суддя Київського окружного адміністративного суду Балаклицький А.І., перевіривши виконання вимог ст. ст. 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України
позовної заявиПублічного акціонерного товариства "Фідобанк"
доВідділу Державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області
третя особаОСОБА_1
проскасування постанов та зобов'язання вчинити певні дії,
Публічне акціонерне товариство "Фідобанк" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу Державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області, третя особа - ОСОБА_1 про скасування постанови про арешт майна боржника від 27.05.2013 та постанови про розшук майна боржника від 04.03.2014 у виконавчому провадженні №36727771 та зобов'язання відповідача звільнити з-під арешту і зняти заборону відчуження транспортного засобу.
Відповідно до приписів статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Розміри ставок судового збору визначені статтею 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір". Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру розмір судового збору становить 0,06 розміру мінімальної заробітної плати (73,08 грн.), а за подання позову майнового характеру розмір судового збору становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1827 грн.) та не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат (4872,00 грн.), що встановлені законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подана до суду (станом на 1 січня 2014 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1218,00 грн.).
Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Із позовної заяви убачається, що позивач заявив позовні вимоги, що мають як майновий, так і немайновий характер. Так, позивач просить скасувати постанови про арешт майна боржника та про розшук майна боржника та зобов'язати відповідача звільнити з під арешту та зняти заборону відчуження транспортного засобу, що є вимогою майнового характеру, а також зобов'язати відповідача вилучити запис про арешт автомобіля.
Позивачем сплачено судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру в сумі 73,08 грн., а за позовні вимоги майнового характеру не сплачено, що суперечить наведеним приписам ч. 4 ст. 6 Закону України "Про судовий збір".
Крім того, позивачем долучено до матеріалів справи платіжне доручення від 27.05.2014 №212293884, з якого вбачається, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 73,08 грн. Разом з тим, у цьому платіжному дорученні відсутні докази зарахування сплаченої суми судового збору до Державного бюджету України.
Суд зауважує, що статтею 9 Закону України "Про судовий збір" від 22.12.2011 №4282-VI передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Отже, ознакою дотримання вимог щодо сплати судового збору є зарахування сплачених коштів до Державного бюджету України, а обов'язок подання належних доказів сплати судового збору за подання позовної заяви покладається на заявника.
При цьому, згідно з статтею 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2011 №2346-ІІІ платіжне доручення є розрахунковим документом для ініціювання переказу коштів, а пунктом 22.4 цієї ж статті Закону передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.
Суд зазначає, що цим же Законом передбачено процедуру відкликання розрахункових документів (ст. 23), неможливість їх своєчасного виконання банком (ст. 22) з тих чи інших підстав та можливість часткового виконання розрахункового документа (відсутність або недостатність коштів на рахунку, дотримання черговості надходження та виконання розрахункових документів, тощо.
З урахуванням наведеного суд зазначає, що всупереч вимог ч. 3 ст. 106 КАС України надане позивачем платіжне доручення не містить доказів зарахування вказаної у ньому суми до державного бюджету, отже не є належним доказом факту сплати позивачем судового збору. На думку суду, додатковим підтвердженням цього факту може бути довідка відповідної установи державної казначейської служби щодо зарахування вказаних у платіжному дорученні коштів до державного бюджету чи засвідчена печаткою та підписом уповноваженої особи відмітка банківської установи про здійснене нею виконання розрахункового документа та перерахування цих коштів до державного бюджету, тощо.
Відповідно до статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду документу про сплату судового збору виходячи із заявлених позовних вимог (майнові та немайнові) у розмірах, визначених статтею 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір", на рахунок Київського окружного адміністративного суду із зазначенням належних реквізитів: банк отримувача - ГУ ДКУ у Київській області, код банку отримувача - 821018, рахунок отримувача - 31213206784001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37955989, код класифікації доходів бюджету - 22030001, призначення платежу - судовий збір, Київський окружний адміністративний суд, код 35919304, пункт з таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору (Закон України "Про судовий збір"), ПІБ позивача) з доказами зарахування до Державного бюджету.
Інформацію щодо сплати судового збору та необхідних реквізитів можна дізнатися на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за Інтернет адресою http://court.gov.ua/sud1070/tax/, а також з інформаційних стендів Київського окружного адміністративного суду.
Керуючись статтями 106, 107, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" - залишити без руху.
Встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви до 04 липня 2014 року.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Балаклицький А. І.