Справа №488/2019/13-к 26.06.2014 26.06.2014 26.06.2014
провадження № 11-кп/784/385/14 Головуючий у 1-й інстанції:
Категорія: ч.2 ст.185, ОСОБА_1
ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України Доповідач апеляційного суду:
ОСОБА_2
26 червня 2014 року м. Миколаїв
Апеляційний суд Миколаївської області у складі:
головуючого: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора прокуратури Корабельного району м. Миколаєва ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_7 на вирок Корабельного районного суду м. Миколаєва від 29.04.2014 року, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Адамівка Врадіївського району Миколаївської області, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- вироком Врадіївського районного суду Миколаївської області від 27.11.2012 року за ч.2 ст.185 КК України до 3 років обмеження волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;
- виправдано за ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України.
Учасники судового провадження:
прокурор: ОСОБА_9
виправданий: ОСОБА_8
захисник: ОСОБА_10
Короткий зміст вимог апеляційних скарг:
В апеляційній скарзі прокурор прокуратури Корабельного району м. Миколаєва ОСОБА_6 просить вирок суду скасувати та ухвалити новий, яким ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 і ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання:
- за ч.2 ст.185 КК України - 1 рік обмеження волі;
- за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України - 1 рік обмеження волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити покарання у вигляді 1 року і 1 місяця обмеження волі.
На підставі ч.1 ст.71 КК України, частково приєднати невідбуту частину призначеного покарання за вироком Врадіївського районного суду Миколаївської області від 27.11.2012 року та остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у вигляді 3 років 2 місяців обмеження волі.
В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_7 просить вирок суду скасувати та ухвалити новий, яким ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 і ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України та стягнути з ОСОБА_8 на його користь матеріальні збитки в сумі 824 грн.
Короткий зміст судового рішення суду 1-ї інстанції:
Згідно вироку суду ОСОБА_8 за пред'явленним обвинуваченням у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 і ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України - виправдано за недоведеністю його вини.
Узагальненні доводи апеляційних скарг:
В апеляційній скарзі прокурор зазначає, що вирок суду є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального правопорушення та істотно порушено вимоги кримінально процесуального законодавства.
За першим епізодом кримінального правопорушення суд першої інстанції порушив вимоги ч.12 ст.290 КПК України, оскільки ОСОБА_11 в якості свідка на досудовому розслідування не була допитана, однак суд послався на її показання, яка підтвердила показання ОСОБА_8 , що вони були за межами м. Миколаєва з 17.02.2013 року до 23.02.2013 року. Таким чином, обвинувачений та його захисник, не повідомивши про наявність свідка, позбавили орган досудового розслідування можливості перевірити твердження обвинуваченого та свідка ОСОБА_11 , але суд допитав останню в якості свідка, та в судовому рішенні послався на її показання, які є недопустимими з точки зору оцінки доказів.
Судом першої інстанції у судовому рішенні зазначено, що висновки експерта, які не заперечують наявність аналогічних характеристик між слідом, залишеним колесом транспортного засобу біля місця вчинення кримінального правопорушення та колесом мопеду, яким управляв ОСОБА_8 придатні лише для встановлення групової належності, а наявність аналогічних індивідуальних характеристик не встановлена. Однак, висновки суду не ґрунтуються на фактичних обставинах та суперечать даним, які зазначені у протоколі огляду місця події. Таким чином, суд не надав належної оцінки доказав та навіть не зазначив, що бак автомобіля був пошкоджений, але погодився з тим, що 18.02.2013 року дійсно викрадено дизельне паливо в об'ємі 80 літрів, яке належить ОСОБА_7 .
Стосовно другого епізоду, то суд мотивуючи прийняте рішення взяв до уваги одні докази, а відкинув інші, зазначивши, що обставини на яких ґрунтується обвинувачення та які узгоджуються з показаннями свідків, повністю спростовуються іншими доказами, чим порушив вимоги ст.ст.94 та 411 КПК України.
Судом першої інстанції пояснення свідка ОСОБА_12 залишено поза увагою, однак його пояснення підтверджують винність ОСОБА_8 у вчинені крадіжки дизельного пального.
При ухваленні виправдовувального вироку суд першої інстанції не врахував особу винного, його характеризуючи данні, а також той факт, що ОСОБА_8 раніше судимий за вчинення аналогічного злочину, тобто крадіжку дизельного пального.
В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_7 просить скасувати вирок суду, посилаючись на ті самі підстави що і прокурор.
Обставини справи, встановлені судом 1-ї інстанції:
Судом першої інстанції встановлено, що в період часу з 01:00 години до 07:00 години 18.02.2013 року, ОСОБА_8 з метою таємного викрадення чужого майна, прибув до будинку АДРЕСА_2 , шляхом пошкодження дизельного баку автомобіля марки «AVIA» державний номер НОМЕР_1 , таємно, повторно, викрав дизельне паливо в об'ємі 80 літрів, яке належить ОСОБА_7 .
Крім того, 13.03.2013 року близько 04:30 годині ОСОБА_8 , повторно, з метою таємного викрадення чужого майна, прибув до будинку АДРЕСА_3 , реалізовуючи свій злочинний намір, підійшовши до автомобіля «VOLVO» держаний номер НОМЕР_2 , який належить ПП «Імпорт -Сервіс-Юг», відкрив кришку баку з пальним, звідки викрав дизельне пальне об'ємом 50 літрів на загальну суму 477 гривень 50 копійок, наповнивши пластикові каністри, які взяв з собою.
Розпорядитись викраденим та довести злочинний намір до кінця ОСОБА_8 не зміг, з причин, які не залежать від його волі, оскільки на місці скоєння злочину був затриманий працівниками ПП «Імпорт -Сервіс-Юг».
Обставини справи встановленні апеляційним судом:
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав вимоги апеляційної скарги частково, пояснення виправданого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_13 , які заперечували проти задоволення апеляційних скарг прокурора і потерпілого та просили вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг в їх межах, суд вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
Під час розгляду кримінального провадження судом 1-ї інстанції допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Зокрема, судове провадження здійснено за відсутності потерпілих ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , ОСОБА_15 та представника потерпілого ОСОБА_16 , які належним чином не повідомлялись про дату, час і місце судового засідання.
Так, по вказаному судовому провадженню відбулось 22 судових засідання, на які жодного разу ніхто з потерпілих не прибув. Будь-яких повідомлень вказаним особам, здійснених у відповідності до вимог ст. 111 КПК України, матеріали кримінального провадження не містять. Відповідно до даних технічної фіксації та журналів судового засідання, судом лише констатувався факт неприбуття потерпілих і тільки на деяких судових засіданням зазначалось про їх виклик в телефонному режимі. Разом з тим, хто саме повідомлявся по телефону, чи сам потерпілий, чи хтось з його родичів, і за яким телефонним номером, такої інформації в матеріалах справи немає і відповідні довідки секретарем судового засідання не складались.
Лише раз судом направлялись потерпілим рекомендовані листи зі зміненим прокурором обвинуваченням, два з яких повернуто суду за відсутністю потерпілих, а двом іншим рекомендовані листи вручені не безпосередньо потерпілим, а їх родичам, про що свідчать дані у відповідних повідомленнях (а.с. 142-143). При цьому, в цих рекомендованих листах виклики потерпілих не здійснювались і не зазначалось про дату, час і місце судового засідання.
Більше того, під час десятого судового засідання від 18.10.2013року прокурором заявлялось клопотання про неможливість розгляду справи у відсутності потерпілих і необхідності застосування до них примусового приводу, що взагалі судом не вирішувалось і залишено поза увагою.
Наведене свідчить про те, що судом виклики потерпілих в судові засідання, в передбачений законний спосіб, не здійснювались, розгляд справи відбувався у відсутності потерпілих, що призвело до порушення їх прав, на що, зокрема, вказує в своїй апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_7 і, що відповідно до п.5 ч.2 ст. 412 КПК України, є безумовною підставою для скасування вироку суду першої інстанції і відповідно до вимог ст. 415 КПК України для призначення нового судового розгляду в суді 1-ї інстанції.
Крім цього, судом також допущено невідповідність висновків фактичним обставинам кримінального провадження, які виразилися в тому, що за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у судовому рішенні не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші.
Зокрема, за епізодом від 13.03.2013 р.,суд віддав перевагу показанням Пташинського, відкинувши показання свідка ОСОБА_17 , та письмові докази, а саме дані огляду місця події, огляду мопеду та вилученим шлангам для зливу палива, тобто знаряддям злочину та іншим. Зазначені фактичні відомості свідчать на користь тверджень апелянтів. Тим самим рішення суду не ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження і судом не оцінено докази з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного законного рішення.
Вище вказані недоліки суду слід усунути під час нового розгляду кримінального провадження, в повному обсязі дослідивши докази по справі в їх сукупності, з наданням відповідної юридично-правової оцінки.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 412, 415, 424, 426, 532 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційні скарги прокурора прокуратури Корабельного району м. Миколаєва ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_7 задовольнити частково.
Вирок Корабельного районного суду м. Миколаєва від 29.04.2014 року стосовно ОСОБА_8 - скасувати, призначивши новий судовий розгляд кримінального провадження у суді 1-ї інстанції, в іншому складі суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
судді