Справа № 2604/9961/12
Провадження № 2-зз/755/21/14
"24" червня 2014 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., вивчивши матеріали заяви Фірми „Рента Лізинг", заінтересовані особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про скасування заходів забезпечення позову, -
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла заява Фірми „Рента Лізинг", заінтересовані особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про скасування заходів забезпечення позову.
Представництво в цивільному процесі - це процесуальна діяльність особи (представника) у межах наданих їй повноважень, спрямована на захист суб'єктивних прав, свобод та інтересів іншої особи, яка бере участь у справі, від імені та в інтересах останньої.
Згідно положення ч. 1 ст. 40 Цивільного процесуального кодексу України, представником у суді може бути адвокат або інша особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність і належно посвідчені повноваження на здійснення представництва в
суді, за винятком осіб, визначених у статті 41 цього Кодексу.
Юридичних осіб представляють їхні органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом, статутом чи положенням, або їх представники. (ч. 3 ст. 38 Цивільного процесуального кодексу України)
Повноваження керівників організацій, установ, котрі виступають як одноособові органи юридичних осіб, стверджуються документами, що посвідчують їх службове становище, і обов'язково повинні бути представлені до суду, оскільки є підставою для допуску їх до участі у процесі.
Стаття 92 Цивільного кодексу України у частині першій зазначає, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Тому набувати цивільних процесуальних прав та обов'язків вони можуть також через свої органи.
Дане правило свідчить про те, що органи юридичних осіб не є судовими представниками, здійснювані ними дії є діями самої юридичної особи, оскільки орган юридичної особи і сама юридична особа становлять єдиний суб'єкт права.
Як убачається із матеріалів поданої заяви та додатків до неї, заява від імені заявника Фірми „Рента Лізинг" підписана представником заявника ОСОБА_5 Разом з тим, до матеріалів заяви не долучено доказів наявності повноважень у ОСОБА_5 на підписання зазначеної заяви та звернення із заявою до суду, оскільки до заяви не долучено жодного документу на підтвердження уповноваження ОСОБА_5 юридичною особою Фірма „Рента Лізинг" на здійснення представництва в судових органах інтересів вказаної юридичної особи, що є підставою для повернення заяви заявнику.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 121 Цивільного процесуального кодексу України, заява повертається, серед іншого, у випадках, коли заяву від імені заявника подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про звернення до суду з даною заявою від імені заявника особи, яка не має повноважень на ведення справи, що є підставою для повернення поданої заяви заявнику.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 38, 40, 121, 209, 210 Цивільного процесуального кодексу України, -
Заяву Фірми „Рента Лізинг", заінтересовані особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про скасування заходів забезпечення позову - повернути заявнику.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення ухвали суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.