Справа № 755/14858/14-к
1кп/755/531/14
"24" червня 2014 р. Дніпровський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12014100040004700 за обвинуваченням
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 раніше судимого:
- 26.12.2005 року Святошинським районним судом м. Києва за ст. 15, 186 ч. 2, 69, 70 КК України до 2 років позбавлення волі;
- 25.03.2008 року Подільським районним судом м. Києва, за ст. 289 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі, 07.11.2012 року звільнений по відбуттю строку покарання,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого:
- 30.06.2004 року Шевченківським районним судом м. Києва за ст. 186 ч. 2, 185 ч. 3, 70 КК України до 1 року 2 місяців позбавлення волі, звільнений з іспитовим строком на 2 роки,
- 06.03.2007 року Солом'янським районним судом м. Києва за ст.ст.187 ч.2, 185 ч. 2, 186 ч. 3, 304, 69, 70 КК України до 6 років позбавлення волі, звільнений 05.09.2013 року по відбуттю строку покарання,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
ОСОБА_8 разом з ОСОБА_7 , 18.04.2014 року приблизно о 18 годині 00 хвилин, перебуваючи біля станції метро «Дарниця» за адресою м. Київ, вул. Попудренка, 7, зустріли ОСОБА_9 , який знаходився в стані алкогольного сп'яніння, в цей момент у них виник злочинний умисел спрямований на відкрите викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 , вступивши у мовчазну змову з ОСОБА_7 , скориставшись тим, що ОСОБА_9 знаходився в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_7 стоячи біля ОСОБА_9 відкрито викрав у останнього грошові кошти в сумі 30 гривень, які знаходилися в задній правій кишені його штанів та мобільний телефон «Нокія 1280», сірого кольору вартістю 150 гривень, всередині якого знаходилася сім-картка оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 15 гривень, який знаходився в задній правій кишені штанів. Після чого ОСОБА_7 передав грошові кошти та мобільний телефон «Нокія 1280» ОСОБА_8 та з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, викраденим майном розпорядилися на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_9 матеріальної шкоди на загальну суму 195,00 гривень.
Крім того, ОСОБА_7 , 18.04.2014 року приблизно о 17 годині 20 хвилин, перебуваючи біля станції метро «Дарниця», за адресою м. Київ, вул. Попудренка, 7, біля кінцевої зупинки маршрутного таксі №45, в кафе, зустрівся з ОСОБА_10 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння та запропонував ОСОБА_7 придбати у нього наручний годинник за 150 гривень, в цей час у ОСОБА_7 виник злочинний умисел спрямований на відкрите викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 відкрито викрав у ОСОБА_10 наручний годинник, вартістю 1400 гривень та наказав останньому йти геть, після чого, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Допитані у судовому засіданні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вину у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнали повністю та пояснили, що дійсно 18.04.2014 року приблизно о 18 годині 00 хвилин біля станції метро «Дарниця» по вул. Попудренка, 7, в м. Києві, на вулиці, зустріли ОСОБА_9 , який знаходився в стані алкогольного сп'яніння. Після чого, відкрито викрали у потерпілого кошти в сумі 30 гривень та мобільний телефон «Нокія 1280».
Крім того ОСОБА_7 пояснив, що 18.04.2014 року приблизно о 17 годині 20 хвилин, біля кінцевої зупинки маршрутного таксі №45, по вул. Попудренка, 7, в м. Києві, в кафе, він зустрівся з ОСОБА_10 , який перебував в стані алкогольного сп'яніння та відкрито викрав у нього наручний годинник.
Покази ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченими змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності їх позиції.
Враховуючи те, що обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в повному обсязі визнали свою вину у вчиненні інкримінованих їм органом досудового слідства кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачені, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинувачених та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинувачених, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
На підставі викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України, а саме: у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Призначаючи міру покарання ОСОБА_7 , суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким, особу обвинуваченого, який неодружений, не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічні злочини.
Призначаючи міру покарання ОСОБА_8 , суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким, особу обвинуваченого, який неодружений, не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічні злочини.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , згідно ст. 67 КК України, є рецидив злочину.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , згідно ст. 67 КК України, не встановлено.
Згідно ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
На підставі викладеного, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_7 , кримінального правопорушення та даних про особу обвинуваченого, суд вважає, що його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства неможливе, тому не вбачає підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України.
Крім того, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_8 , кримінального правопорушення, обставин кримінального провадження, наявності пом'якшуючої обставини, ставлення обвинуваченого до скоєного, враховуючи відомості про особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливе без ізоляції від суспільства та вважає за доцільне застосувати положення ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та покласти на обвинуваченого обов'язки, визначені ст.76 КК України. На погляд суду, зазначене покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
В порядку ст.100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати не понесені.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді 4 років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 обчислювати з 19 квітня 2014 року.
Запобіжний захід ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишити без змін - у виді утримання під вартою.
ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді 4 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки.
Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_8 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи і періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Запобіжний захід ОСОБА_8 , до набрання вироком законної сили - утримання під вартою змінити на особисте зобов'язання, звільнивши його з під варти в залі суду.
Речові докази у кримінальному провадженні: мобільний телефон «Нокія 1280», імеі НОМЕР_1 , які зберігаються в камері схову речових доказів Дніпровського РУГУ МВС України - повернути власнику ОСОБА_9 , окуляри марки «Лексус», посвідчення волонтера № НОМЕР_2 , мобільний телефон «Нокія 1110», імеі НОМЕР_3 , мобільний телефон «Соні Еріксон W 810», імеі НОМЕР_4 , ключі в кількості 3 шт., які зберігаються в камері схову речових доказів Дніпровського РУГУ МВС України - повернути власнику ОСОБА_8 , наручний годинник «Ulysse Nardin Voyauo Blew 007/999», який зберігається в камері схову речових доказів Дніпровського РУГУ МВС України - повернути власнику ОСОБА_10 .
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати не понесені.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня проголошення, а засудженим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя: