Головуючий в 1 інстанції Потапенко А.В.
Справа № 374/138/14-ц
23.06.2014 м. Ржищів
Ржищівський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді - Потапенка А.В.,
за участі: секретаря - Проценко Ю.В.,
відповідача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про стягнення заборгованості,
У травні 2014 року публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі - ПАТ «Альфа-Банк») звернулось до суду із указаним вище позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в розмірі 1 731 434 грн 33 коп., з яких 263 362 грн 35 коп - заборгованість за кредитом, 143 891 грн 93 коп. - заборгованість по відсотках, 1 324 180 грн 05 коп. - пеня.
В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що 11 квітня 2008 року позивач та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 490062908, відповідно до умов якого позивач зобов'язується надати позичальнику кредит у сумі 30 508,40 дол. США. Позичальник зобов'язується у порядку та на умовах, що визначені договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та графіком погашення кредиту. Позивач свої зобов'язання виконав, надавши ОСОБА_2 кредит у сумі 30 508, 40 дол. США. У порушення умов договору, позичальник свої зобов'язання не виконав, в результаті чого станом на 21 березня 2014 року має прострочену заборгованість за кредитом - 26 051,75 дол. США, що за курсом НБУ на 21 березня 2014 року складає 263 362, 35 грн, за відсотками - 14 233,76 дол. США, що за курсом НБУ складає 143 891, 93 грн. Крім того, боржнику нарахована пеня - 130 987,62 дол. США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає - 1 324 180, 05 грн.
В забезпечення виконання зобов'язань позичальника ОСОБА_2, що випливають з договору, 11 квітня 2008 року позивач та ОСОБА_1 договір поруки. Відповідно до умов договору поруки ОСОБА_1 відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і боржник. На виконання умов договору поручителю була направлена вимога про дострокове повернення кредиту, але на дату подання позовної заяви вимога не виконана. Позивач, керуючись статтями 11, 509, 525, 526, 549, 553, 554, 623, 624, 625 ЦК України, положеннями договору вимагає стягнення з відповідача заборгованість по кредиту, за відсотками та пеню за невиконання умов договору.
У судове засідання представник позивача не з'явився, подавши заяву, у якій позовні вимоги підтримав, та просив проводити судове засідання за його відсутності.
У судовому засіданні відповідач проти позову заперечувала та надала письмові пояснення, які підтримала у судовому засіданні, у яких указувала на те, що з 21 жовтня 2006 року вона уклала шлюб із ОСОБА_2 11 квітня 2008 року на прохання свого чоловіка вона підписала заяву про згоду на отримання кредиту, потім, не читаючи, вона підписала якийсь договір. У цей же день між позивачем та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір про надання кредиту в розмірі 30 508, 40 дол. США, терміном до 11 квітня 2015 року для придбання автомобіля, марки КІА MAGENTIS, н.з. НОМЕР_1. На забезпечення зобов'язань за кредитним договором та повернення коштів банк уклав з ОСОБА_2 договір застави на вказаний автомобіль. ОСОБА_2 особисто користувався автомобілем для своїх потреб та сплачував кредитні кошти та проценти, потім курс долара різко збільшився, він не зміг сплачувати кредит та звертався до банку, щоб якимось чином погасити кредитну заборгованість, однак банк не здійснював заходів щодо повернення кредиту в тому числі, і щодо продажу заставного майна - автомобіля. Про виникнення боргу їй не відомо і позивач її про це не повідомляв. Укладений між банком та відповідачем договір поруки від 11 квітня 2008 року відповідач вважає припиненим, оскільки позивач самовільно змінював процентну ставку і відповідача не повідомляв, також позивач, змінивши умови кредитного договору, порушив п.5.4 договору поруки, з якого вбачається, що у разі збільшення обсягу відповідальності боржника за основним договором, порука діє тільки у випадку, якщо поручитель надасть свою згоду на таке збільшення. Вона згоди на збільшення процентної ставки не надавала. Отже, порука встановлена за договором поруки №490062908-П від 11 квітня 2008 року була припинена внаслідок збільшення відповідальності поручителя без її згоди. Крім того, указувала на те, що вони із ОСОБА_2 розірвали шлюб згідно рішення Ржищівського міського суду Київської області від 5 березня 2013 р. Автомобіль з початку придбання і до цього часу знаходиться в користуванні ОСОБА_2
Третя особа в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до ч. 5 ст. 74, ч. 1 ст. 77 ЦПК України.
Суд, заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передачі грошей або інших речей.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 11 квітня 2008 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 490062908. Пунктами 2.1, 3 Розділу №1 кредитного договору передбачено, що банк надає позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти та належним чином використовувати і повернути банку кредит, що дорівнює 30 508,40 доларів США. Відповідно до п. 2.2. кредитного договору та розрахунку сукупної вартості кредиту на придбання транспортного засобу та реальної процентної ставки номінальна процентна ставка становить 14,5% річних (а.с. 5-8).
Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник , включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
11 квітня 2008 р. між ПАТ «Альфа-Банк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 490062908 - П. (а.с. 15).
Пунктом 2.1 договору поруки передбачено, що поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_2 його зобов'язань перед кредитором, що виникли з кредитного договору № 490062908 від 11 квітня 2008 року. Умовами договору поруки, а саме п. 2.1 передбачено, що поручитель поручається за виконання боржником наступних обов'язків, що виникли на підставі основного договору або можуть виникати на підставі нього в майбутньому: повертати банку кредит рівними частинами у терміни, визначені договором та додатком №1 до основного договору; щомісяця сплачувати банку проценти за користування кредитом, визначені договором та додатком №1 до основного договору; у випадках, передбачених договором або законодавством України у строк не пізніше 10 днів з дати пред'явлення відповідної вимоги достроково повернути банку кредит, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обов'язки, що виникають із основного договору; сплатити банку неустойку та понад суму неустойки відшкодувати збитки, заподіяні банку невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за основним договором (а.с.15).
Пунктом п. 5.4 договору поруки встановлено, що у разі збільшення обсягу відповідальності боржника за основним договором передбачена цим договором порука діє тільки у випадку, якщо поручитель надасть свою згоду на таке збільшення (а.с. 15 зворот).
З кредитного договору та довідки про заборгованість вбачається, що в період з 11 квітня 2008 року діяла відсоткова ставка в розмірі 14,5% (а.с. 5, 8, 19, 20), а з 1 вересня 2008 року відсоткова ставка піднялась до 16,5 % (а.с. 19, 20).
Також позивачем не надано доказів, що поручитель дав згоду на збільшення його відповідальності й у матеріалах справи відсутні будь які докази про згоду відповідача ОСОБА_1 на збільшення відсоткової ставки.
Позивач застосував п. 6.2 кредитного договору та збільшив при розрахунках розмір процентів за кредитом з 14,5% до 16, 5%, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.19-20).
ПАТ «Альфа-Банк» було збільшено обсяг відповідальності відповідача (поручителя) без його згоди, чим порушено п. 5.4 договору поруки та є підставою припинення поруки відповідно до ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст. 553, ч.1 ст. 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
За змістом указаних норм матеріального права поручитель, хоча й пов'язаний із боржником певними зобов'язальними відносинами, є самостійним суб'єктом у відносинах із кредитором. Поручитель, зокрема, має право висувати заперечення проти кредитора і в тому разі, коли боржник від них відмовився або визнав свій борг (ч.2 ст. 555 ЦК України).
Згідно положень ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
До припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.
Таким чином, у зобов'язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови в договорі поруки не дає підстав покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком.
Саме до цього зводяться правові висновки, що висловлені Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України в постановах від 20 лютого 2013 року у справі №6-172 цс12, та від 25 вересня 2013 року у справі № 6-97 цс13 і що згідно зі статтею 360-7 ЦПК України є обов'язковими для судів, які зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.
За таких обставин у відповідності до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука відповідача ОСОБА_1 за зобов'язаннями ОСОБА_2 по кредитному договору № 490062908 від 11 квітня 2008 року припинилась і позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 208, 209, 212 - 215, 223, 294 ЦПК України, ст. ст. 1046-1050, 1054, 512-516, 526, 530, 536, 549, 611, 614, 615, 553-554, 559, 598 ЦК України, постановою Верховного Суду України від 20 лютого 2013 р. у справі №6-172 цс12, постановою Верховного Суду України від 25 вересня 2013 р. у справі № 6-97 цс13, суд, -
В задоволенні позову публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про стягнення заборгованості, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Ржищівський міський суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повне рішення виготовлено 25 червня 2014 року.
Суддя: