Справа №359/5858/14-к
Провадження№1-в/359/536/2014
25 червня 2014 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання засудженого ОСОБА_4 про застосування Закону України «Про амністію у 2014 році» відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, с. Лобачів Володарського району Київської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, знятого з реєстрації, раніше судимого: вироком Кагарлицького районного суду Київської області від 01.04.2010 року за ч.1 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки; вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30.05.2011 року за ч.2 ст.186 КК України із застосуванням ст. 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі,
засудженого 26.07.2011 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч.2 ст.185 КК України із застосуванням ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, -
Вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.07.2011 року ОСОБА_4 засуджений за ч.2 ст.185 КК України із застосуванням ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі.
19.06.2014 року засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2014 році».
В судове засідання представник Бориспільської ВК №119 не з'явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, до початку розгляду справи, через канцелярію суду надав заяву, в якій просить суд проводити розгляд справи у його відсутність.
В судове засідання засудженого не доставлено, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. Клопотань про перенесення розгляду справи не надійшло. До початку розгляду справи, через канцелярію суду надав заяву, в якій просить суд проводити розгляд справи у його відсутність, клопотання підтримує в повному обсязі і просить застосувати до нього Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року.
Неявка представника Бориспільської виправної колонії та засудженого не перешкоджає розгляду клопотання, оскільки останні повідомлені про час та місце проведення засідання належним чином.
Прокурор проти задоволення клопотання не заперечував та просив його задовольнити.
Суд, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали клопотання та особової справи відносно ОСОБА_4 , письмову заяву засудженого про згоду на застосування Закону України „Про амністію у 2014 році", дослідивши матеріали особової справи, в обсязі необхідному для розгляду справи, приходить до висновку про задоволення клопотання.
За правилами визначеними в п. «а» ст. 9 Закону України «Про амністію у 2014 році» застосування цього Закону здійснюється, зокрема, щодо осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням - за поданням органу виконання покарань, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, або за клопотанням самої особи, її захисника чи законного представника.
За правилами ст. 8 цього Закону особи, засуджені за вчинення злочину, які відповідно до закону про амністію підлягають звільненню від відбування покарання, звільняються не пізніш як протягом трьох місяців після опублікування закону про амністію.
Так, вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.07.2011 року ОСОБА_4 засуджений за ч.2 ст.185 КК України із застосуванням ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі.
ОСОБА_4 засуджений вироком суду від 26.07.2011 року за злочин середньої тяжкості відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України, оскільки санкція ч.2 ст.185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, раніше до кримінальної відповідальності притягувався і до нього не застосовувалась амністія.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 був засуджений вироком Кагарлицького районного суду Київської області від 01.04.2010 року за вчинення злочину середньої тяжкості, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України (строк покарання до 3 років позбавлення волі) та встановлено іспитовий строк.
Вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30.05.2011 року ОСОБА_4 засуджений за вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України (строк покарання до 6 років позбавлення волі).
19 квітня 2014 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2014 році» від 8 квітня 2014 року, згідно статті 4 п. «б», яким передбачено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб засуджених за умисні злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше шести років, якщо на день набрання чинності цим Законом вони відбули не менше двох третин призначеного строку основного покарання (крім тих, які підлягають звільненню від відбування покарання на підставі статей 1, 2 і 3 цього Закону).
Відповідно до статті 4 п. Б» Закону України „Про амністію у 2014 році" засуджений ОСОБА_4 підлягає звільненню від відбування покарання, оскільки злочин за який останній відбув 1/2 строку покарання, що підтверджується довідкою в.о. начальника Бориспільської ВК №119 ОСОБА_5 .
Відповідно до п. «в» ст. 8 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 8 квітня 2014 року, амністія не може бути застосовано до осіб, які звільнені судом від відбування покарання з випробуванням і до закінчення визначеного судом іспитового строку знову вчинили умисний тяжкий або особливо тяжкий злочин.
Крім того, відповідно до роз'яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі №233-757/0/4-14 від 26 травня 2014 року "Про деякі питання застосування амністії у 2014 році з урахуванням останніх законодавчих змін", пункт «в» ст. 8 ЗУ "Про амністію в 2014 році" розширює сферу застосування зазначеного закону, оскільки закріплює положення щодо неможливості застосування амністії до осіб, які до закінчення визначеного судом іспитового строку внаслідок звільнення від відбування покарання з випробуванням знову вчинили умисний злочин не будь-якої тяжкості, а саме умисний тяжкий чи особливо тяжкий. Крім того, слід звернути увагу, що формулювання «знову вчинили тяжкий та особливо тяжкий злочин» з огляду на його семантичне тлумачення свідчить, що попередньо вчинений злочин особою, яка до закінчення визначеного судом іспитового строку знову вчинили умисний тяжкий або особливо тяжкий злочин, має також бути не лише умисним, а й за класифікацією злочинів відноситись до категорії тяжких чи особливо тяжких злочинів.
Вчинення попередньо або в наступному умисних злочинів невеликої чи середньої тяжкості не є підставою для незастосування ЗУ «Про амністію у 2014 році». Іншими словами, амністія не застосовується до осіб, які раніше звільнені судом від відбування покарання з випробуванням за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину і знову вчинили умисний тяжкий або особливо тяжкий злочин до закінчення визначеного судом іспитового строку.
Статтею 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» від 1 жовтня 1996 року № N 392/96-ВР, амністія не може бути застосовано до осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення за вчинення умисних тяжких або особливо тяжких злочинів, крім випадків індивідуальної амністії.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 не підпадає під перелік категорій осіб зазначених у ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» на яких не поширюється застосування амністії, бо немає дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких або особливо тяжких злочинів (покарання за яке передбачено у виді позбавлення волі на строк від 5 років).
Підстав для незастосування амністії відносно ОСОБА_4 у суду не має, оскільки останній не підпадає під перелік категорій осіб на яких не поширюється застосування амністії, зазначених у ст. 8 ЗУ «Про амністію у 2014 році», так як останній вперше був засуджений за злочин середньої тяжкості за вчинення якого перебував на іспитовому терміні під час якого вчинив тяжкий злочин.
За правилами визначеними в п. «а» ст. 9 Закону України «Про амністію у 2014 році» застосування цього Закону здійснюється, зокрема, щодо осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням - за поданням органу виконання покарань, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, або за клопотанням самої особи, її захисника чи законного представника.
За правилами ст. 8 цього Закону особи, засуджені за вчинення злочину, які відповідно до закону про амністію підлягають звільненню від відбування покарання, звільняються не пізніш як протягом трьох місяців після опублікування закону про амністію.
Зважаючи на вищевикладені обставини, керуючись Законом України „Про амністію у 2014 році" від 08.04.2014 року №1185-VII, суд -
Клопотання засудженого ОСОБА_4 задовольнити.
Застосувати амністію відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, с. Лобачів Володарського району Київської області.
На підставі п. «б» ст. 4 Закону України «Про амністію у 2014 році» звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання, призначеного вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.07.2011 в частині засудження його за ч.2 ст.185 КК України, з урахуванням вироку Білоцерківського міськрайонного суду від 30.05.2011 року, до 4 років 6 місяців позбавлення волі.
Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області на протязі 7 днів з дня проголошення шляхом подання апеляції через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.
Суддя: ОСОБА_1