25 червня 2014 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:головуючого судді: - Ковальчук Н.М.,
суддів - Григоренка М.П., Рожина Ю.М.,
секретар судового засідання - Демчук Ю.Ю.,
з участю представника ТзОВ «Вектор Плюс» - Цісар І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 25 грудня 2012 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Сведбанк", яке виступає правонаступником ВАТ "Сведбанк", до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 25 грудня 2012 року вказаний позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Сведбанк", яке виступає правонаступником ВАТ "Сведбанк", заборгованість за договором кредиту в сумі 79051,07 доларів США, пеню в сумі 60272,68 грн. та судові витрати в сумі 1820 грн..
Ухвалою Рівненського міського суду від 23 квітня 2013 року проведено заміну стягувача у виконавчому провадженні по даниій справі з ПАТ "Сведбанк" на товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс».
Не погодившись із рішенням суду ОСОБА_3 оскаржив його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі вказує, що з позовної заяви та долучених до неї додатків не вбачається обґрунтованого розрахунку заборгованості, для погашення якої здійснюється звернення стягнення на предмет іпотеки. Посилається на спеціальні норми Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», які визначають, що розмір пені не може перевищувати подвійну ставку НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Зазначає, що строк застосування пені встановлений в один рік.З наведених підстав просить скасувати заочне рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Згідно ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку із невиконанням ОСОБА_3 своїх зобов'язань за договором кредиту, у Банку виникло право примусового стягнення суми заборгованості, відсотків та штрафних санкцій.
З даним висновком місцевого суду колегія суддів апеляційного суду погоджується.
Судом встановлено, що 06 червня 2008 року між ВАТ "Сведбанк", правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк", та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 1701/0608/88-067, за умовами якого банк надав останньому кредит у сумі 65 000 доларів
Справа №2-6639/11 Головуючий у 1 інстанції - Панас О.В.
Провадження № 22-ц 787/1347/2014 Доповідач - Ковальчук Н.М.
США на строк з 06.06.2008 р. по 05.06.2018 р. включно, на споживчі цілі, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 11,9 % річних на весь строк фактичного користування кредитом.
Зобов'язання, згідно статті 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За змістом ст.ст. 1054 і 526 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного судочинства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У зв'язку із невиконанням ОСОБА_3 свого зобов'язання за кредитним договором, Банк у судовому порядку звернувся за стягненням боргу, який відповідно до розрахунку № 1701/0208/98-002 станом на 27.09.2011р. складався з: 62776,00 доларів США заборгованості за кредитом, 16275,07 доларів США заборгованості за відсотками, 60272,68 грн. пені.
Закон передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України). Позивачем не надано доказів виконання своїх зобов'язань перед банком, і судом їх також не здобуто.
Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість розрахунку суми заборгованості, не заслуговують на увагу суду як такі, що суперечать обставинам справи. Так, матеріали справи містять доданий позивачем до позовної заяви детальний розрахунок суми заборгованості за кредитним договором із зазначенням періоду, відсотків, штрафних санкцій та з урахуванням сплачених позичальником сум (а.с. 6). Жодних доказів його недостовірності відповідачем суду не надано і судом їх не здобуто.
Відповідно до ч.2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
А тому, не можуть бути взяті до уваги доводи апелянта відносно того, що розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, оскільки дані розміри передбачені умовами кредитного договору № 1701/0608/88-067 від 06.06.2008 року, а відповідно до вимог цивільного судочинства останні є обов'язковими для виконання.
Відповідно до норм процесуального права передбачається, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б заслуговували на увагу і спростовували висновки суду відповідач суду не надав.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 25 грудня 2012 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя Ковальчук Н.М.
Судді : Григоренко М.П.
Рожин Ю.М.