Справа № 540/674/14-к
Номер провадження 1-кп/540/55/14
26.06.2014 Машівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1
за участю: секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4
потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Машівка кримінальне провадження № 12014170250000133 від 09.04.2014 року відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Руденківка Машівського району Полтавської області, громадянина України, неосвіченого, офіційно неодруженого, не працюючого, проживаючого: АДРЕСА_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
28.09.2012 року Машівським районним судом Полтавської області за ч.3 ст. 185, ч. 1 ст. 304, 70, 75 КК України до 3 років позбавлення волі; звільнено від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком на 2 роки;
04.03.2014 року Машівським районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 383, ч. 1 ст. 284, 70, 71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.342, ч.2 ст. 345 КК України,-
08.04.2014 року приблизно о 23 годині 00 хвилин, ОСОБА_8 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на АДРЕСА_1 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечних характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно - небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, вчинив опір оперуповноваженому ВКР Машівського РВ МВС України в Полтавській області майору міліції ОСОБА_5 та дільничному інспектору міліції Машівського РВ МВС України в Полтавській області капітану міліції ОСОБА_6 , які знаходилися при виконанні службових обов'язків по охороні громадського порядку. Так, будучи особою, до якої 04.03.2014 року Машівським районним судом Полтавської області обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту, ОСОБА_8 відмовився виконати законну вимогу працівників правоохоронного органу пройти до приміщення Машівської ЦРЛ для проведення освідування на факт вживання алкоголю та надання відповідних пояснень та почав чинити протидію та перешкоджання у здійсненні працівниками міліції покладених на них службових обов'язків, а саме відмовився йти до місця призначення, виражався нецензурною лайкою, намагався вирватися, наносив тим удари руками та ногами в різні частини тулубу.
Окрім цього, 08.04.2014 року приблизно о 23 годині 00 хвилин, ОСОБА_8 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на подвір'ї Машівської ЦРЛ по вулиці Леніна в смт. Машівка Полтавської області, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечних характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно - небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, в ході вчиненого опору, на ґрунті виниклих неприязнених відносин, наніс один удар ногою в праву частину грудної клітки дільничному інспектору міліції Машівського РВ МВС України в Полтавській області капітану міліції ОСОБА_6 , який знаходився при виконанні службових обов'язків по охороні громадського порядку. Згідно висновку судово - медичної експертизи № 77 від 09.04.2014 року у ОСОБА_6 виявлено тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому 8-го ребра по пахвовій лінії праворуч, як кваліфікується як ушкодження середнього ступеня тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров'я.
За таких обставин, дії ОСОБА_8 необхідно кваліфікувати за частиною 2 ст. 342 КК України, як опір працівникам правоохоронним органам під час виконання ними службових обов'язків та за частиною 2 ст.345 КК України як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Обвинувачений ОСОБА_8 заявив суду про повне визнання ним своєї вини у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні, однак показав, що обставин вчинення злочину не пам'ятає. Так, він являється особою щодо якої 04.03.2014 року Машівським районним судом Полтавської області обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту. В порушення покладених на нього процесуальних обов'язків не полишати місця проживання, вживши вдома алкогольне пиво, з метою відпочинку він приблизно о 23 годині прийшов у парк, розташований по АДРЕСА_1 , де перебували його приятелі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Там він вжив енергетичний напій. Приблизно о 23 годині 00 хвилин до нього підійшли працівники міліції ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які наказали слідувати до приміщення Машівської ЦРЛ для проходження освідування на стан алкогольного сп'яніння. На цю вимогу він опору не чинив і прослідував за ними та поблизу церкви відчув погіршення стану свого здоров'я, від чого втратив пам'ять. Подальших обставин справи не пам'ятає.
Не дивлячись на те, що обвинувачений ОСОБА_8 не повідомив суду обставин вчинення ним кримінального правопорушення, суд приходить до висновку про доведеність його винуватості достатніми доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Так, потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 показали суду, що 08.04.2014 року приблизно о 23 годині перебували при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з охороною громадського порядку. При здійсненні патрулювання, з парку почули голосні розмови. Підійшовши до місця, звідки вони лунали, виявили там ОСОБА_8 , який згідно покладених на нього процесуальних обов'язків за постановою Машівського районного суду Полтавської області від 04.03.2014 року знаходився під домашнім арештом та був зобов'язаний не покидати місця свого проживання. На вимогу пройти до приміщення Машівської ЦРЛ для проведення освідування на факт вживання алкоголю та надання відповідних пояснень, останній відреагував агресивно, почав виражатися нецензурною лайкою, відмовився виконувати вимогу, розмахував руками, ногами, хватав їх за фірмовий одяг. Внаслідок такої поведінки, вони заломили його руки за спину та повели у сторону лікарні. Підійшов до церкви, ОСОБА_8 впав на землю та відмовився йти, при чому продовжував вживати нецензурну лайку, виражав на їх адресу погрози. У зв'язку з цим ними було викликано швидку допомогу. По прибуттю медичних працівників, ОСОБА_8 продовжив протиправні дії, а саме при поміщенні його в салон карети швидкої допомоги пошкодив його. На подвір'ї лікарні, останній знову відмовився пройти у середину приміщення йти та ліг на асфальтне покриття. Через незначний проміжок часу піднявся і зі значною силою прикладення, наніс удар ногою ОСОБА_6 в праву частину грудної клітки. Після проведеного освідування у лікарні, ОСОБА_8 був доставлений до Машівського РВ МВС України в Полтавській області для подальшого з'ясування обставин справи.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_11 показав суду, що працює водієм карети швидкої допомоги. 08.04.2014 року він перебував на черговій зміні та приблизно о 23 годині прибув на виклик до будівлі церкви, розташованої по АДРЕСА_1 . На той час він побачив там працівників міліції ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та громадянина ОСОБА_8 . Останній перебував у стані алкогольного сп'яніння, виражався нецензурною лайкою, пручався та відмовлявся сідати в карету швидкої допомоги. В ході руху, їдучи в автомобілі до приміщення лікарні, ОСОБА_8 зі значною силою наніс декілька ударів по перегородці, яка розділяє салон і кабіну водія в кареті швидкої допомоги, чим пошкодив її. По прибуттю до місця призначення ОСОБА_8 продовжив чинити протиправні дії, а саме нецензурно виражався, на вимогу працівників міліції відмовлявся пройти до приміщення лікарні.
Свідок ОСОБА_12 показала суду, що являється дружиною ОСОБА_8 08.04.2014 року в вечірній час на її телефон зателефонував брат чоловіка, який повідомив про його затримання. Вона відразу ж прийшла до церкви, яка розташована по вулиці Леніна в смт. Машівка Полтавської області, де побачила ОСОБА_8 лежачим на асфальтному покритті тротуару та стоячих поблизу нього двох працівників міліції. Поведінка її чоловіка була неадекватною, на контакт він не йшов. ОСОБА_8 знаходився у збудженому стані, повторював, що його ніби -то вкололи. В подальшому під'їхала карета швидкої допомоги і його відвезли до лікарні. Там поведінка її чоловіка не змінилася, він ліг на землю, бо не міг йти ногами. В ході цього, внаслідок збудженого стану, перебуваючи у лежачому положенні, махнув ногою і необережно вдарив у тулуб працівника міліції ОСОБА_6 , який в цей час підійшов на близьку відстань до нього.
Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 показали, що 08.04.2014 року приблизно о 23 годині знаходилися у парку разом з ОСОБА_8 . Останньому два працівника міліції, які підійшли до них, наказали пройти до Машівської ЦРЛ. Дану вимогу ОСОБА_8 виконав і будь - якого опору представникам правоохоронного органу не чинив. Однак поблизу церкви той упав на землю, поскаржившись на погане самопочуття. В подальшому під'їхала карета швидкої допомоги, якою було забрано ОСОБА_8 до лікарні.
Згідно висновку судово- медичної експертизи № 77 від 09.04.2014 року у ОСОБА_6 виявлено тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому 8-го ребра по пахвовій лінії праворуч, яке кваліфікується як ушкодження середнього ступеня тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров'я.
Згідно даних довідки № 32 від 08.04.2014 року - 08.04.2014 року о 23 годині ОСОБА_8 знаходився у стані алкогольного сп'яніння.
Із даних протоколу огляду від 09.04.2014 року карети швидкої допомоги, д.н.з. НОМЕР_1 встановлено, що в салоні даного транспортного засобу наявні пошкодження у вигляді вм'ятини на перегородці та накладення чорних поверхових полос на внутрішній обшивці автомобіля, які могли утворитися від дії резинової підошви взуття.
Висновком службового розслідування підтверджено факт отримання тілесних ушкоджень працівником Машівського РВ МВС України в Полтавській області ОСОБА_13 .
В судовому засіданні встановлено, що в обвинувальному акті слідчим помилково вказано дату вчинення злочину як 09.04.2014 року. Судом встановлено та підтверджено доказами по справі, що кримінальне правопорушення ОСОБА_8 вчинено 08.04.2014 року.
Вироком Машівського районного суду Полтавської області від 04.03.2014 року ОСОБА_8 засуджений за частиною 1 ст. 383, ч. 1 ст. 284, 70,71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі. Запобіжний захід щодо останнього обрано у вигляді домашнього арешту до звернення вироку до виконання, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Вивченням особи ОСОБА_8 встановлено, що останній на засіданнях адмінкомісії не розглядався, являється особою раніше судимою, висновком комісії лікарів визнаний здоровим, працездатним.
Згідно висновку судово - психіатричної експертизи № 220 від 25.04.2014 року - ОСОБА_8 будь - якими психічними захворюваннями та тимчасовим розладом психічної діяльності на час інкримінованого йому протиправного діяння не страждав і не страждає на теперішній час, а виявляє ознаки легкої розумової відсталості. Ступінь вродженого недоумства у ОСОБА_8 не є таким, щоб позбавляв його можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними, як в період скоєного протиправного діяння, так і в теперішній час. Під дію ч.2,3 ст.19, 20 КК України не підпадає, може постати перед слідством та судом. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Проаналізувавши докази по справі суд вважає, що показання ОСОБА_8 в частині того, що він не пам'ятає обставин вчиненого кримінального правопорушення є намаганням вибудувати для себе вигідну позицію захисту та пом'якшити відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення.
Так, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_8 на час вчинення злочину не страждав будь - якими захворюваннями, які б могли вплинути на здатність пам'ятати обставини вчиненого. Факт відсутності психічних захворювань, а також тимчасових розладів психічної діяльності у обвинуваченого ОСОБА_8 підтверджено висновком судово- психіатричної експертизи № 220 від 25.04.2014 року. Дані показання викликають сумніви у їх достовірності і в тій частині, що ОСОБА_8 безперешкодно та чітко пам'ятав обставини, які мали місце до вчинення ним кримінального правопорушення та безпосередньо після.
На підставі цього, суд не визнає такою пом'якшуючою обставиною вину обвинуваченого як щире каяття та сприяння розкриттю злочину.
Також не витримують критики і показання свідка ОСОБА_12 в тій частині, що обвинувачений ОСОБА_8 наніс тілесні ушкодження працівнику міліції ОСОБА_6 ногою з необережності в лежачому положенні. При цьому свідок ОСОБА_12 заявила і про застосування незаконних методів з боку працівників міліції до ОСОБА_8 , а саме спричинення йому тілесних ушкоджень, можливості застосування електрошокера. Однак такі показання спростовуються показаннями потерпілих, висновком судово - медичної експертизи № 77 від 09.04.2014 року та іншими матеріалами справи у їх сукупності. При чому сам обвинувачений в судовому засіданні заперечив факт застосування щодо нього незаконних методів дізнання, будь -яких тілесних ушкоджень на його тілі не було, електрошокер не застосовувався. Таким чином, суд звертає увагу на перебування свідка ОСОБА_12 в близьких стосунках з обвинуваченим та розцінює їх як сприяння останньому уникнути відповідальності за вчинений злочин.
Обставиною, яка обтяжує вину обвинуваченого ОСОБА_8 в порядку ст.67 КК України суд визнає рецидив злочину, оскільки останній раніше притягувався до відповідальності за вчинення умисних злочинів, має непогашену судимість та невідбутий термін покарання у виді позбавлення волі, а також вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Окрім цього, судом встановлено, що на утриманні ОСОБА_8 перебуває малолітній син ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також його дружина, з якою той проживає однією сімєю без реєстрації шлюбу являється інвалідом дитинства.
Не дивлячись на те, що в свідоцтві про народження дитини дані про батька дитини вказані зі слів матері як « ОСОБА_15 », суд вважає за необхідне визнати такі обставини як наявність на утриманні обвинуваченого малолітньої дитини та інвалідність дружини такими, що впливають на призначення покарання.
Окрім цього, при призначенні покарання у відповідності до вимог ст.65 КК України суд враховує особу ОСОБА_8 , а саме той факт, що він вчинив злочин в стані алкогольного сп'яніння, являється особою неодноразово судимою, а отже схильний до вчинення правопорушень. Таким чином, суд приходить до висновку, що з урахуванням усіх обставин справи, зокрема ті, що обтяжують його вину, перебуваючи на волі, ОСОБА_8 зможе продовжити свою злочинну діяльність, оскільки схильний до вчинення правопорушень, на шлях виправлення не став, а тому приходить до висновку про призначення йому покарання у виді позбавлення на певний строк.
Речові докази та процесуальні витрати по справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч.2 ст. 345 КК України та призначити йому покарання:
за частиною 2 ст. 342 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі;
за частиною 2 ст.345 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі частини 1 ст.70 КК України шляхом повного складання призначених покарань остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі частини 1,4 ст. 71 КК України до остаточного призначеного покарання за сукупністю злочинів приєднати частково невідбуту частину покарання за вироком Машівського районного суду Полтавської області від 04.03.2014 року та вважати ОСОБА_8 остаточно засудженим до 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з моменту затримання, а саме з 08 квітня 2014 року.
До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_8 попередню - у виді взяття під варту.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області, з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Машівський районний суд Полтавської області.
Суддя: