Справа №295/20295/13-ц
Категорія 42
2/295/267/14
10.06.2014 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира в складі:
головуючого судді - Кузнєцова Д.В.,
за участю секретаря с/з - Никончук М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстраційного обліку, -
10.12.2013 року ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» звернулось до суду із указаним позовом, посилаючись на те, що 28.11.2012 р. між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» та позивачем згідно укладеного Договору факторингу №15 та Договору про відступлення прав за іпотечними договорами банком було відступлено фактору права вимоги до відповідача ОСОБА_2 за зобов'язаннями по кредитному та іпотечному договорах, укладеному ПАТ «Сведбанк» із відповідачем. Позивач вказує, що 24.12.2007 року ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 0501/1207/88-292, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати боржнику кредит у сумі 37 000 доларів США, а відповідач зобов'язався повернути кредит і сплатити проценти за користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.
З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за вищевказаним кредитним договором 24.12.2007 року ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 уклали Іпотечний договір відповідно до якого останній передав банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, та належить відповідачу на праві власності. Позивач зазначає, що відповідач неналежно виконує взяті на себе зобов'язання, в результаті чого станом на 11.11.2013 р. має прострочену заборгованість за кредитом в сумі 66 234,10 дол. США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає - 529 432,70 грн., з яких: по основній сумі кредиту 32 983 долари США, що за курсом НБУ на дату розрахунку становить 263 633,10 грн.; по відсотках - 14 461,40 дол. США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає - 115 589,90 грн.; по пені - 18 792,70 дол. США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає - 150 209,70 грн. (а.с. 2, 54). У зв'язку із викладеним, просить суд звернути стягнення на вищезазначений предмет іпотеки та виселити зі зняттям із реєстраційного обліку усіх громадян, що проживають та зареєстровані у даній квартирі, а також стягнути судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав з підставах, викладених у позовній заяві та просив їх задовольнити, не заперечував щодо заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з"явився будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, а тому суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 24.12.2007 року ВАТ «Сведбанк» (правонаступник - ПАТ «Сведбанк») та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 0501/1207/88-292 відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у сумі 37 000 доларів США, а відповідач зобов'язався повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати свої зобов'язання в повному обсязі в строки та на умовах, що передбачені кредитним договором (а.с.7-12).
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 24.12.2007 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 був укладений Іпотечний договір відповідно до якого останній передав банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, та належить відповідачу на праві власності (а.с. 15-17).
У зв'язку із неналежним виконанням позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором виникла заборгованість, яка згідно заяви про уточнення позовних вимог станом на 11.11.2013 р. склала 66 234,10 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку склала 529 432,70 грн. з них: заборгованість по основній сумі кредиту - 32 983 дол. США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає - 263 633,10 грн.; заборгованість за процентами - 14 461,40 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає - 115 589,90 грн.; по пені - 18 792,70 дол. США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає - 150 209,70 грн. (а.с. 2, 54).
28.11.2012 року ПАТ «Сведбанк» відступив ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» відповідно до Договору факторингу № 15 та Договору про відступлення прав за іпотечними договорами свої права вимоги до відповідача за зобов'язаннями по кредитному договору № 0501/1207/88-292 від 24.12.2007 року та Іпотечному договору від 24.12.2007 року.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно ст. 7 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель має право за рахунок предмета іпотеки задовольнити свою вимогу за основним пов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Судом встановлено, що п. 11 Іпотечного договору передбачено право позивача на звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором та задовольнити за рахунок його вартості свої вимоги у повному обсязі.
Разом з тим ст. 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо), належить виключно позивачеві.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовна вимога щодо звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів є обґрунтованою, а тому підлягає до задоволення.
Щодо позовних вимог про виселення ОСОБА_2 та інших осіб, що зареєстровані та проживають в АДРЕСА_1 зі зняттям його або їх з реєстраційного обліку, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 40 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на передану в іпотеку квартиру є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводить у порядку, встановленому законом.
Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотеко держателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Згідно з ч.4 ст.9 ЖК України, ст.ст. 39-40 Закону України "Про іпотеку" виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення.
При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернено стягнення на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений строк.
Натомість згідно матеріалів справи не вбачається направлення позивачем ОСОБА_2 згаданої вище вимоги про добровільне звільнення переданого в іпотеку жилого приміщення та доказів її вручення.
Отже, матеріалами справи не доведено виконання у повному обсязі позивачем вимог, передбачених ч.4 ст.9 ЖК України, ст.ст. 39-40 Закону України "Про іпотеку" щодо порядку виселення особи з жилого приміщення.
Окрім цього, слід зазначити що відповідно до вимог ст.7 Закону України від 11 грудня 2003 р. "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання" зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
З огляду на викладене, позовні вимоги про виселення ОСОБА_2 та інших осіб, що зареєстровані та проживають в АДРЕСА_1 зі зняттям його або їх з реєстраційного обліку, задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір з урахуванням задоволеної частини позовних вимог у розмірі 3 441 грн.
Керуючись ст.ст. 526, 530, 536, 546, 575, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 7, 33, 35, 38, 39, 40 Закону України "Про іпотеку", ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» задовольнити частково.
Звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 0501/1207/88-292 від 24.12.2007 року, яка станом на 11.11.2013 року складає суму 66 234,10 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку становить 529 432,70 грн., з них: заборгованість по основній сумі кредиту - 32 983 дол. США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає - 263 633,10 грн.; заборгованість за відсотками - 14 461,40 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає - 115 589,90 грн.; по пені - 18 792,70 дол. США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає - 150 209,70 грн.; шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності /незалежним експертом/ на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» судовий збір у сумі 3 441 грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду Житомирської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя