22-ц/775/965/2014(м)
264/9577/13-ц
Головуючий у 1 інстанції Харитонова Г.Л.
Суддя-доповідач Сорока Г.П. Категорія 53
23 червня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого судді - Сорока Г.П.,
суддів - Баркової Л.Л., Гаврилової Г.Л. ,
при секретарі - Костомановій А.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про стягнення заборгованої суми індексації заробітної плати з компенсацією, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13 травня 2014 року,-
22 листопада 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (далі за текстом ПАТ «ММК ім.Ілліча») про стягнення невиплаченої заборгованої індексації заробітної плати з компенсацією за період з березня 2003 року по 11.06.2008 року, який в подальшому в ході розгляду справи змінив, зменшив свої первісні позовні вимоги та просив стягнути з ПАТ «ММК ім.Ілліча» на його користь індексацію та компенсацію по заробітній платі за період з березня 2003 року по липень 2006 року в сумі 1043,56 грн. з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що з 09.07.2001 року по 26.06.2008 року він перебував у трудових відносинах з відповідачем. В період його трудової діяльності при виплаті заробітної плати відповідачем не проводилась передбачена діючим законодавством індексація заробітної плати, внаслідок чого порушено його права на оплату праці, які мають бути відновлені шляхом зобов'язання підприємства відповідача провести нарахування та виплатити відповідні суми індексації заробітної плати та компенсації.
Рішенням Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13 травня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ПАТ «ММК ім.Ілліча» про стягнення заборгованої індексації по заробітній платі з компенсацією задоволено.
Стягнуто з ПАТ «ММК ім.Ілліча» на користь ОСОБА_2 заборговану індексацію заробітної плати з компенсацією за період з 01.03.2003 року по 01.07.2006 року в сумі 1043,56 грн. з утриманням ПАТ «ММК ім.Ілліча» з цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів при її виплаті.
Також стягнуто з ПАТ «ММК ім.Ілліча» на користь держави судовий збір в розмірі 229,40грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач ПАТ «ММК ім.Ілліча», посилаючись на його необґрунтованість рішення, неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, в апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2
Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності та заперечення на апеляцію, в яких просив апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без зміни. Тому, відповідно до вимог ст.305 ЦПК України, колегія суддів дійшла до висновку про розгляд справи у його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ «ММК ім.Ілліча» Головко А.В., яка доводи апеляційної скарги підтримала, просила апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що позивач в період в період з 09.07.2001 року по 26.06.2008 року перебував у трудових відносинах з ПАТ "ММК ім.Ілліча". За цей період йому нараховувалась і виплачувалась заробітна плата.
Під час роботи позивача на підприємстві з 01.03.2003 року по 01.07.2006 року при перевищенні порогу інфляції, який встановлюється в розмірі 101 %, заробітна плата останнього не індексувалась. За вказаний період сума індексації заробітної плати з компенсацією заборгованості складає 1043,66 грн., що підтверджується довідкою підприємства.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з доведеності підстав для стягнення індексації по заробітній платі, що не була своєчасно сплачена позивачу, що тягне за собою відповідальність ПАТ «ММК ім. Ілліча» у вигляді сплати працівникові компенсації за затримку у виплаті цих сум недоплаченої частини заробітної плати.
З таким висновком суду колегія суддів не може не погодитись.
Відповідно до ч.5 ст.95 КЗпП України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів громадян», індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживачів товарів та послуг. Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру.
Структуру заробітної плати визначено ст. 2 Закону України «Про оплату праці», якою передбачено існування основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість та за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції із статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713.
Відповідно до ст.34 Закону України «Про оплату праці» у разі невчасної виплати сум заробітної плати провадиться компенсація втрати частин доходів.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Статтею 2 цього ж Закону передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Відповідно до ст. 3 Закону компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду із позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Таким чином, індексація є складовою частиною заробітної плати і у разі порушення законодавства про її виплату, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому індексації заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 1-18/2013, положення ч. 2 ст. 233 КЗпП України слід розуміти так, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження буд-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
Наявність факту порушення трудового законодавства в частині невиплати позивачу індексації заробітної плати підтверджується розрахунком сум індексації заробітної плати та компенсації у зв'язку з порушенням строків їх виплати, проведеним відповідачем за період з березня 2003 року по липень 2006 року в сумі 1043,66грн., що складається із суми індексації в розмірі 516,21грн. і компенсації за несвоєчасну виплату у розмірі 527,45грн. (а.с.24).
Визначений відповідачем розмір заборгованості суми індексації заробітної плати та компенсації у зв'язку з порушенням строків їх виплати по липень 2006 року повністю укладається в межі визначеного позивачем періоду у змісті позовної заяви.
Оскільки позивач правильність проведеного відповідачем розрахунку індексації та компенсації заробітної плати не оспорив, рішення суду не оскаржив та погодився з ним, колегія суддів, переглядаючи справу в межах заявленого позову та доводів апеляційної скарги, погоджується з рішенням суду щодо розміру заборгованості суми індексації заробітної плати та компенсації за несвоєчасну сплату, яку відповідач повинен сплатити позивачу.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Ніяких нових обставин, які не були предметом розгляду судом першої інстанції та могли б вплинути на правильність висновків і рішення суду представником відповідача не наведено та нових доказів в суді апеляційної інстанції не надано.
Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи та є безумовними для скасування чи зміни рішення, у справі не встановлено.
З урахуванням наведеного, переглядаючи справу відповідно до вимог ст.303 ЦПК України в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, та в межах доводів апеляційного оскарження на підставі доказів, наданих сторонами, які відповідно до вимог ст.ст.10,60 ЦПК України зобов'язані довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, апеляційних підстав для скасування чи зміни рішення суду не вбачається, тому рішення суду підлягає залишенню без зміни, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Керуючись ст.ст.307,308,313,314 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» відхилити.
Рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13 травня 2014 року залишити без зміни.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий : Сорока Г.П.
Судді : Баркова Л.Л.
Гаврилова Г.Л.