2/225/586/2014
225/1006/14-ц
04 червня 2014 року Дзержинський міський суд Донецької області у складі:
судді Мамедової Л.М.
при секретарі Савченко О.О.
за участю представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Рибалка О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дзержинську Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Дзержинської міської ради Донецької області про визнання права забудови земельної ділянки,
Позивачка звернулася до суду у березні 2014 року з позовом до Дзержинської міської ради про визнання права забудови земельної ділянки. В обґрунтування заявлених вимог позивачка вказує, що 12 лютого 1976 року вона уклала шлюб з ОСОБА_4, який вони зареєстрували в Дворце Счастья (російською мовою) м.Дзержинська Донецької області, актовий запис № 39.
Під час перебування у шлюбі ОСОБА_4 уклав з виконавчим комітетом Дзержинської міської ради Донецької області договір №159-8 від 05.07.1978 року про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності з числом кімнат від 1 до 5 включно за адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_4 одразу розпочав будівництво житлового будинку, а коли його закінчив, одразу оселився в ньому зі своєю родиною і почав його експлуатацію для власного проживання, на правах власника здійснював володіння, користування та розпорядження своїм майном.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер і після його смерті відкрилася спадщина на належний йому на праві власності жилий будинок. Єдиним спадкоємцем, який звернувся у встановлений законодавством строк до нотаріальної контори є його дружина. Однак, під час оформлення спадщини виявилося, що спадкодавець закінчивши будівництво жилого будинку АДРЕСА_1, не зареєстрував його у встановленому порядку і не отримав свідоцтва про право власності на нього. Крім того, в процесі експлуатації спадкодавцем на відведеній йому земельній ділянці, було збудовано кілька господарських будівель для обслуговування житлового будинку, які не були введені ним у встановленому порядку в експлуатацію, зокрема це сараї, визначені в технічному паспорті під літерами "С", "Е" та гараж під літерою "Ж".
У зв'язку з цим, на теперішній час зазначені споруди є самочинним будівництвом і даний факт є перешкодою для реалізації позивачкою свого права на отримання спадщини.
Тому позивачка звернулась в суд з позовом в якому просить визнати за нею право забудови земельної ділянки АДРЕСА_1, яке раніше було надано її чоловіку ОСОБА_4, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідності до договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку на праві приватної власності від 13.07.1978 року.
У судове засідання позивачка не з'явилася, надала до суду заяву з проханням розглянути справу за її відсутності, на позовних вимогах наполягала.
У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав повністю.
У судовому засіданні представник відповідача просив прийняти рішення на розсуд суду.
Вислухав пояснення сторін, вівчивши матеріали справи та надані докази, суд вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_4 уклав з виконавчим комітетом Дзержинської міської ради Донецької області договір №159-8 від 05.07.1978 року про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності з числом кімнат від 1 до 5 включно за адресою: АДРЕСА_1.
З копії свідоцтва про смерть видно, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позивачка в шлюб з ОСОБА_4 вступила 12.02.1976 року.
Згідно п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» якщо спадкодавцем було здійснене самочинне будівництво до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали,обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва.
За своє життя ОСОБА_4 не виконав обов'язок забудовника щодо прийняття в експлуатацію збудованих ним господарських будівель реєстрації житлового будинку і цей обов'язок увійшов до складу спадщини. За таких обставин, позивачка прийняла у спадщину будівельні матеріали, які використані в процесі будівництва та обов'язок чоловіка прийняти в експлуатацію господарські будівлі та зареєструвати належним чином право власності на житловий будинок АДРЕСА_1.
Відповідно п.6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» право власності на самочинно збудовані житлові будинки, будівлі, споруди, інше нерухоме майно не набувають як особи, які здійснили це будівництво, так і їхні спадкоємці. Права спадкоємців щодо самочинно збудованого майна визначаються судом відповідно до положень статті 1218 ЦК.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті і спадщина належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).
Згідно до ч.3ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно до відповідді Дзержинської державної нотаріальної контори за №475/01-16 від 10.04.2014 року після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 до Дзержинської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини не зверталися, спадкова справа не заводилась.
Згідно до відповіді приватного нотаріуса м.Дзержинська ОСОБА_6 № 136/02-14 від 15.05.2014 року за матеріалами спадкової справи № 108-2012 станом на 15.05.2014 року ОСОБА_3 є єдиною спадкоємицею, яка звернулася за оформленням своїх спадкових прав після померлого ОСОБА_4, 1936р.н. за заповітом, посвідченим 12.08.1999 року Дзержинською державною нотаріальною конторою Донецької області, за реєстром №2-1387.
Маючи намір прийняти спадщину, ОСОБА_3 звернулася до Дзержинського приватного нотаріуса, але у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на будинок АДРЕСА_1, ій було відмовлено у зв'язку з відсутністю документів, оформлених відповідно до чинного законодавства, що підтверджують належність майна спадкодавцеві.
Оскільки позивачка в іншій спосіб, окрім як звернутися з позовом до суду про визнання права забудови земельної ділянки, захистити своє порушене право не може, то суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог та визнає за позивачкою право забудови земельної ділянки АДРЕСА_1, яке раніше було надано її чоловіку ОСОБА_4, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідності до договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку на праві приватної власності від 13.07.1978 року.
Керуючись ст.ст. 209, 212-215 ЦПК України, ст. 331,328,1218, 1268 ЦК України суд ,
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_3 право забудови земельної ділянки АДРЕСА_1, яке раніше було надано її чоловіку ОСОБА_4, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідності до договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку на праві приватної власності від 13.07.1978 року
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: