Справа № 2/225/534/2014
/повне/
02 червня 2014 року Дзержинський міський суд Донецької області в складі головуючої судді Мамедової Л.М. при секретарі Савченко О.О., за участю третьої особи Філії «Техноком» ПП «ІРД»,представника віповідача ОСОБА_3 розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дзержинська цивільну справу за позовом обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за теплопостачання,-
Позивач звернувся до суду із заявленими вимогами. В обґрунтування позову зазначив, що ОСОБА_2 є споживачем послуг, що надаються позивачем, але з жовтня 2010 року оплату за спожиті послуги не проводить, в зв'язку з чим, в нього виникла заборгованість в сумі 8855,53 грн., яка складається з основного боргу 8630,35 грн, інфляційної складової 203,02 грн. та 3 % річних в сумі 22,16 грн. В в'язку з тим, що відповідач в добровільному порядку не оплачує суму заборгованості за теплопостачання, позивач змушений звернутися до суду.
В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені вимоги, суду пояснила, що на відповідача у в/о «Дзержинськтепломережа» відкрито особовий рахунок, за яким відповідач тривалий час здійснював оплату за теплопостачання. З жовтня 2010 року відповідач фактично оплату за теплопостачання не здійснює. Частково оплата поступила у лютому 2011р. в сумі 400 грн. Просила суд задовольнити позов та стягнути з ОСОБА_2 на користь обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» заборгованість за теплопостачання в сумі 8630,35 грн., інфляційна складова 203,02 грн., та 3% річних - 22,16 грн.
Представник відповідача ОСОБА_3, який діє за довіреністю , з позовом не погодився, суду пояснив, що його довіритель є власником квартири за адресою АДРЕСА_1, але не мешкає за вказаною адресою, не згодний оплачувати послуги з теплопостачання, адже відповідно до договору № 15 від 24.05.2012р., укладеного між позивачем та філія «Техноком» ПП «ІРД», фактично позивач є лише виробником вказаних послуг, а виконавцем послуг є житлова організація, на обслуговуванні якої знаходиться будинок, де мешкає відповідач. Оскільки між ОСОБА_2 та житловою організацією чи позивачем безпосередньо не укладено письмового договору, щодо надання послуг з теплопостачання із визначенням обсягу послуги, її показників, якості, порядку оплати, тощо, то і оплату за теплопостачання не вважає необхідним проводити. Особовий рахунок у позивача він не відкривав. Просив суд відмовити в задоволенні послуг позивача.
Представник залученої судом третьої особи філії «Техноком» ПП «ІРД» суду пояснив, що вимоги позивача є цілком обґрунтованими, адже відповідно до розділу 4 п.4.1,4.2 договору № 15 від 24.05.2012р. , на який посилається відповідач « виробник», тоб то теплопостачальна організація самостійно веде облік оплати за теплову енергію та самостійно виконує стягнення заборгованості в тому числі і в судовому порядку. Крім того, відповідач, як власник квартири несе зобов'язання по утриманню житла та сплати комунальних послуг відповідно до Цивільного законодавства України та Житлового Кодексу України.
Заслухав пояснення сторін, третьої особи, дослідив письмові докази , суд приходить до висновку про наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є споживачем послуг з теплопостачання за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується відкритим у в/п «Дзержинськтепломережа» особовим рахунком відповідача № НОМЕР_1, а також поясненням представника відповідача з приводу того, що ОСОБА_2 дійсно є власником вказаного житла, про що не заперечували учасники судового розгляду.
За розрахунком, наданим позивачем, заборгованість відповідача за теплопостачання
виникла за період жовтень 2010 року - січень 2014 року на суму 8630,35 грн., інфляційна складова за вказаний період складає 203,02 грн., 3% річних за час несплати - 22,16 грн. Загалом, сума заборгованості відповідача склала 8855,53 грн.
Суду надані копії договору № 11 від 27.12.2005р., укладеного між позивачем та житловою організацією м. Дзержинська, на обслуговуванні якої до 2012 року знаходився будинок, де мешкає відповідач ДК «ВРЖУ», яка була пролонгована щороку , а також копії договору № 15 від 24.05.2012р., укладеного між позивачем та філія «Техноком» ПП «ІРД», на обслуговуванні якої знаходиться будинок, де мешкає відповідач з 2012р. до теперішнього часу з протоколом розбіжностей.
Обидві угоди містять умови, за якими виконавець , тоб то житлова організація зобов'язується укласти з споживачами договори з послуг теплопостачання відповідно до вимог ЗУ «Про житлово- комунальні послуги»/п2.2.1/. Крім того, виробник, тобто теплопостачальна організація несе відповідальність за подання теплової енергії тільки до теплового вузла будинку/п5.1./
Саме на порушення вказаних умов договору з боку позивача послався в судовому засіданні представник позивача в обґрунтування своїх доводів щодо неправомірності вимог позивача за позовом.
Суд вважає такі доводи представника відповідача не обгрунтованими.
Так, договори, що досліджені судом регулюють виключно правовідносини між сторонами що їх уклали. Відповідно до ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, оплачувати житлово комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, а також у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом або договором розмірах.
Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» виконавцем послуг з централізованого опалення є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії /теплопостачальна організація. Відповідно до ст 29 Закону договір на надання послуг з централізованого опалення у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та виконавцем цих послуг.
Як вбачається з досліджених судом договорів, та протоколу розбіжностей, укладених між теплопостачальною організацією та житловою організацією що обслуговую будинок, де мешкає відповідач, п.2.2.1, що передбачає укладення відповідних угод житловою організацією із споживачами, виключено.
За таких обставин, суд вважає обґрунтованими посилання позивача на наявність відкритого на споживача ОСОБА_2 особового рахунку саме за адресою його проживання АДРЕСА_1, а , отже, знаходження його у фактичних договірних стосунках з позивачем. На підтвердження останнього, суд приймає проведення оплати за теплопостачання відповідачем у жовтні 2010 року в сумі 217,48 грн. та в лютому 2011 року в сумі 400 грн., що підтверджується довідкою, наданою позивачем.
Отже, доводи представника відповідача щодо відсутності письмового договору з постачальником послуги, є безпідставними.
Враховуюче викладене, керуючись ст. 10, 60, 212-214 ЦПК України, ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», суд-
Позов Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» заборгованість за теплопостачання з урахуванням сум інфляції та 3% річних в розмірі 8855 /вісім тисяч вісімсот п'ятдесят пять/ грн. 53 коп. а також судовий збір в сумі 243 /двісті сорок три/ грн 60 коп.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: