Провадження № 22-ц/774/6328/14 Справа № 203/2411/14 Головуючий у 1 й інстанції - Маймур Ф.Ф. Доповідач - Кочкова Н.О.
Категорія
26 червня 2014 року м. Дніпропетровськ
26 червня 2014 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Кочкової Н.О.,
суддів - Каратаєвої Л.О., Чубукова О.П.,
при секретарі - Сичевській А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний Банк України» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на майно за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний Банк України» на заочне рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 травня 2014 року, -
У травні 2014 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого (з урахуванням уточнень), посилався на те, що 04 березня 2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір № 955/1 про надання позичальнику кредитних коштів в сумі 500 000 грн., зі сплатою 14 % річних, з остаточним терміном погашення не пізніше 03 березня 2028 року. Зі свого боку позивач виконав передбачені кредитним договором умови та передав відповідачу грошові кошти в розмірі 500 000 грн., проте відповідач не виконувала належним чином взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 31 березня 2014 року становить 523 139 грн. 80 коп. На забезпечення виконання зобов'язань між сторонами було укладено іпотечний договір від 04 березня 2008 року про передачу в іпотеку банку у житловому будинку літ. А-4 квартири АДРЕСА_3. Позивач просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів з продажу позивачем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві в порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку», за початковою ціною не менше 270 660 грн., з отриманням будь-яких документів, необхідних для продажу квартири, а також витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Крім того, позивач просив суд на період реалізації предмета іпотеки передати його в управління позивачу та покласти судові витрати на відповідача (а.с. 2-4, 59)
Заочним рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 травня 2014 року позовні вимоги задоволені частково: звернуто стягнення на предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 54,2 кв.м., житловою площею 39,4 кв.м., що складається з: 1.6 -коридор, 2 -туалет, 3- ванна, 4-кухня, 7- кладова, 5- житлова, 8- житлова, 9-житлова, яка належить на праві власності ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний Банк України», у рахунок повернення заборгованості станом на 31 березня 2014 року за договором про іпотечний кредит № 955/1 від 04 березня 2008 року в розмірі 523 139 грн. 80 коп., що складається із заборгованості за кредитом - 397 885 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 57 375 грн. 78 коп., пені в розмірі - 42 999 грн. 46 коп., З відсотків річних за невиконання грошового зобов'язання - 9 185 грн.64 коп., інфляційних збитків - 15 693 грн. 92 коп., шляхом реалізації предмета іпотеки через публічні торги із встановленням початкової ціни на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний Банк України» у рахунок повернення судових витрат 4 004 грн.(а.с.109-112).
В апеляційній скарзі ПАТ «Державний Ощадний Банк України», посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, ставить питання про зміну рішення суду у частині визначення способу реалізації предмета іпотеки, та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с.117-119).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом 1 інстанції встановлено, що 04 березня 2008 року між ПАТ «Державний Ощадний банк України» та ОСОБА_3 було укладено договір про іпотечний кредит № 955/1, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику на умовах вказаного договору грошові кошти в сумі 500 000 грн., а позичальник зобов'язалась прийняти, належним чином використати та повернути кредит в сумі 500 000 грн., а також сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 14 % річних в порядку, на умовах та в строки, визначені договором. Кредит надавався на 240 місяців з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 03 березня 2028 року на придбання квартири за договором купівлі - продажу від 04 березня 2008 року, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. (а.с. 10-17). На забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань за договором про іпотечний кредит № 955/1 від 04 березня 2008 року, у цей же день між сторонами укладено іпотечний договір.
24 грудня 2013 року позивач направляв на адресу відповідача вимогу про дострокове повернення суми кредиту, сплати процентів та інших платежів за договором про іпотечний кредит № 955/1 від 04 березня 2008 року, в якій зазначив, що станом на 29 січня 2013 рік відповідачем не виконуються взяті на себе зобов'язання та не дотримуються умови, передбачені п. 4.3.2 договору в частині своєчасного погашення тіла кредиту та відсотків. Позичальника попереджено, що у випадку залишення без задоволення цієї вимоги, банк має намір стягнути заборгованість в примусовому порядку, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с. 23).
Задовольняючи позовні вимоги банку, суд 1 інстанції виходив із того, що ОСОБА_3 свої зобов'язання належним чином не виконала, внаслідок чого станом на 31 березня 2014 року виникла заборгованість у сумі 523 139 грн. 80 коп., з яких заборгованість за кредитом - 397 885 грн., заборгованість по відсоткам - 57 375 грн. 78 коп., пеня - 42 999 грн. 46 коп., 3% річних за невиконання грошового зобов'язання - 9 185 грн. 64 коп., інфляційні збитки - 15 693 грн. 92 коп. (а.с. 5-9), що є підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки. Вказані висновки ніким не оспорюються, тому апеляційним судом рішення суду у цій частині не ревізується.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог у частині встановлення початкової ціни предмету іпотеки не менше 270 660 грн., суд правильно посилався на ст. 39 Закону України «Про іпотеку» та виходив із того, що п. 6.6. іпотечного договору від 04 березня 2008 року визначено, що Іпотекодавець доручає Іпотекодержателю укласти договір на проведення оцінки предмета іпотеки з метою реалізації положень цього Договору тільки в порядку позасудового врегулювання спору.
У частині 1 статті 627 ЦК України зазначено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, а згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язком для виконання сторонами.
Пунктом 6.6 іпотечного договору від 04 березня 2008 року передбачено Застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя в порядку позасудового врегулювання. За цим договором Іпотекодержатель має правo від свого імені здійснити продаж предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу, та/або набути право власності на предмет іпотеки в рахунок виконання Зобов'язань на підставі цього Договору або укладеного договору про задоволення вимог Іпотекодержателя в порядку, встановленому чинним законодавством. Іпотекодавець цим підтверджує, що він згоден з тим, що перехід Предмету іпотеки до Іпотекодержателя або третьої особи у випадку, передбаченому цим пунктом Договору, відбувається за його волевиявленням, яке міститься в цьому пункті, і такий перехід не потребує будь-яких додаткових узгоджень та обґрунтування. У цих випадках остаточна оцінка Предмета іпотеки визначається на підставі оцінки нерухомого майна, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид нерухомого майна, що підтверджується відповідним документом суб'єкта оціночної діяльності.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.
Згідно незалежної оцінки, проведеної 14 лютого 2014 року суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 ринкова вартість об'єкта оцінки, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 складає 270 660 грн. (а.с. 60-95). Однак, вказана на момент проведення публічних торгів може збільшити чи зменшитись, тому суд правильно відмовив у задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги протирічать вищезазначеним вимогам закону і договору, тому не можуть бути прийняті до уваги.
Судом 1 інстанції у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення у частині, що оскаржується, - не встановлено, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду у цій частині відповідає вимогам ст. 213, 214 ЦПК України, і його слід залишити без змін.
Керуючись ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний Банк України» - відхилити.
Заочне рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 травня 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді: