Справа № 202/3877/14-ц
Іменем України
02 червня 2014 року Індустріальний районний суду м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - Шклярука Д.С.,
при секретарі - Пугач О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську клопотання ОСОБА_1, заінтересована особа - ОСОБА_2, про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, -
ОСОБА_1 звернулася до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська із клопотанням в якому просить суд: визнати рішення Кадуйського районного суду Вологодської області про визнання за ОСОБА_1 права спільної часткової власності в розмірі ? частки на земельну ділянку площею 0,0518 га розташовану на території Індустріального району АДРЕСА_1 від 27 грудня 2013 року, що набрало законної сили 31.01.2014 року; надати дозвіл на примусове виконання рішення Кадуйського районного суду Вологодської області про визнання за ОСОБА_1 права спільної часткової власності в розмірі ? частки на земельну ділянку площею 0,0518 га розташовану на території Індустріального району АДРЕСА_1 від 27 грудня 2013 року.
Такі вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що рішенням Кадуйського районного суду Вологодської області від 27.12.2013 року, майно колишнього подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було поділено між ними, та присуджено про припинення права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0518 га, АДРЕСА_1 та визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право спільної часткової власності у розмірі ? частки кожному з ним на вказані земельну ділянку та домоволодіння вартістю 1 076 250, 00 грн.
Зазначене рішення Кадуйського районного суду Вологодської області від 27.12.2013 року набрало законної сили 31.01.2014 року.
Однак, в даний час як вона, так і відповідач проживають на території Росії та обидва є громадянами Російської Федерації, а розподілене майно знаходиться на території України, де рішення Кадуйського районного суду Вологодської області не має законної сили.
Відповідач ОСОБА_2 добровільно виконувати рішення суду бажає. Внаслідок цього порушується її право на розпорядження належним їй за законом майном, а тому вона змушена звернутися до суду з проханням про визнання рішення Кадуйського районного суду Вологодської області, що підлягає примусовому виконанню, для подальшої реєстрації права власності на зазначені вище об'єкти відповідно до законодавства України.
В судовому засідання заявник ОСОБА_1 заявлені у клопотанні вимоги підтримала та просила суд пред'явлене клопотання задовольнити посилаючись на викладені у ньому обставини, просила визнати рішення іноземного суду та надати дозвіл на його примусове виконання.
Вмотивовуючи клопотання ОСОБА_1 посилається на положення ст.ст. 390, 393, 394, 395 ЦПК України, що визначають умови, строки та порядок вирішення питання про визнання та виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 390 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних чи господарських справ; іноземних чи міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності. У разі якщо визнання та виконання рішення іноземного суду залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.
Відповідно до ст. 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.
На підставі п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.12.1999 року «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» клопотання про визнання й виконання рішень іноземних судів (арбітражів) суд розглядає у визначених ними межах і не може входити в обговорення правильності цих рішень по суті, вносити до останніх будь-які зміни.
Так, до рішень, які не потребують примусового виконання, серед іншого належать й рішення про визнання прав.
Враховуючи, що рішенням іноземного суду - Кадуйського районного суду Вологодської області Російської Федерації від 27 грудня 2013 року за заявницею визнано право власності на частку у зазначених об'єктах нерухомого майна, то таке рішення не може бути звернуто до примусового виконання в Україні.
Так, згідно з ч. 1 ст. 54 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993 року, клопотання про визнання і дозвіл примусового виконання рішень, передбачених у статті 51, розглядаються судами Договірної Сторони, на території якої повинне бути здійснене примусове виконання.
За змістом ст. 51 Конвенції кожна з Договірних Сторін на умовах, передбачених цією Конвенцією, визнає і виконує наступні рішення, винесені на території інших Договірних Сторін: а) рішення установ юстиції по цивільних і сімейних справах, включаючи затверджені судом мирові угоди по таких справах і нотаріальні акти у відношенні грошових зобов'язань; б) рішення судів по кримінальних справах про відшкодування збитку.
Отже, за змістом вказаних норм Закону, дозвіл на примусове виконання рішення іноземного суду можливий лише у відношенні грошових зобов'язань та у випадках відшкодування збитку по кримінальним справам.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для визнання рішення Кадуйського районного суду Вологодської області від 27.12.2013 року і надання дозволу на його примусове виконання, оскільки можливості саме примусового виконання судового рішення про визнання права власності за особою не передбачено ст. 51 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993 року, яка ратифікована із застереженнями Законом України N 240/94-ВР (240/94-ВР )від 10.11.94, ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про міжнародне приватне право» тощо.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 210, 390-397ЦПК України, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1, заінтересована особа - ОСОБА_2, про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: Д.С. Шклярук