Справа № 740/2658/14
Провадження № 1-в/740/100/14
26 червня 2014 рокум.Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора Ніжинської міжрайонної прокуратури ОСОБА_3 , начальника Ніжинського МВ КВІ ОСОБА_4 , засудженого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ніжині справу за заявою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 . громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вантажника ФОП « ОСОБА_7 », про звільнення від відбування призначеного вироком суду покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року,
Вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 04 листопада 2011 року ОСОБА_5 визнано винним за ст.286 ч.2 КК України та призначено покарання чотири роки позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на два роки.
Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 26 січня 2012 року вирок суду щодо ОСОБА_5 змінено і з мотивувальної частини вироку виключено обтяжуючу покарання обставину - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, а в решті цей же вирок щодо ОСОБА_5 залишено без змін.
Постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 14 листопада 2013 року невідбуту частину основного покарання 2(два) роки 6(шість) місяців 08 (вісім) днів позбавлення волі ОСОБА_5 замінено на два роки виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням 20% заробітку в дохід держави.
У заяві ОСОБА_5 просить звільнити його від відбування основного та додаткового покарань на підставі п. «в» ст.1 та п. «г» ст. 4 Закону України «Про амністію у 2014 році», мотивуючи тим, що він має на утриманні неповнолітню дитину, відносно якої батьківських прав не позбавлений, засуджений за злочин, вчинений з необережності, який відповідно до ст.12 КК України не є особливо тяжким, та що він відбув більше половини призначеного строку покарання.
У судовому засіданні ОСОБА_5 заяву підтримав у частині звільнення його від відбування основного та додаткового покарань відповідно до п. «в» ст.1 Закону України "Про амністію у 2014 році», оскільки він засуджений за злочин, вчинений з необережності, який відповідно до ст.12 КК України не є особливо тяжким, має неповнолітню дитину, відносно якої не позбавлений батьківських прав. Також пояснив,
що матеріальну шкоду потерпілій від злочину відшкодував, а моральна шкода не відшкодована, так як у даний час позбавлений такої можливості, бо має на утриманні дитину і з його заробітної плати за місцем роботи проводиться відрахування 20% у дохід держави. Вважає, що обмежень у застосуванні відносно нього закону України про амністію немає, так як він хоч і скоїв злочин у стані алкогольного сп'яніння, але ухвалою суду апеляційної інстанції таку обтяжуючу покарання обставину як вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння з вироку суду першої інстанції виключено. Заяву в частині звільнення його від відбування призначеного вироком суду покарання на підставі п. «г» ст. 4 Закону України «Про амністію у 2014 році» не підтримав з тих підстав, що він на час набрання законної сили цим Законом не відбув необхідної частини покарання.
Представник кримінально-виконавчої інспекції ОСОБА_4 при вирішенні питання про можливість задоволення заяви ОСОБА_5 покладався на розсуд суду, посилаючись на те, що кримінально-виконавча інспекція з клопотанням про застосування відносно ОСОБА_5 амністії не зверталась, при цьому охарактеризував ОСОБА_5 , який перебуває на обліку в інспекції, позитивно.
Прокурор Ніжинської міжрайонної прокуратури ОСОБА_3 вважав можливим заяву засудженого ОСОБА_5 задовольнити та звільнити його від відбування призначеного судом покарання на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році.
Заслухавши пояснення засудженого, представника кримінально-виконавчої інспекції, думку прокурора, дослідивши додані до клопотання докази та оглянувши матеріали особової справи на засудженого, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно ст. 85 КК України на підставі закону України про амністію або акта про помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.
Відповідно ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили.
У відповідності до п. ''в'' ст. 1 Закону України від «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року, який набрав чинності 19 квітня 2014 року, підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі особи, засуджені за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України, які не позбавлені батьківських прав та які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.
Відповідно до копії свідоцтва про народження на а.с. 3 ОСОБА_5 є батьком неповнолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно якої, як убачається з повідомлення служби у справах дітей виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 25.06.2014 року № 16-27/215 на а.с.17 він не позбавлений батьківських прав. За місцем проживання та роботи ОСОБА_5 характеризується позитивно (характеристики на а.с.15, 16).
Злочин, що скоїв ОСОБА_5 , відноситься до злочинів, скоєних з необережності, відповідно до ст.12 КК України не є особливо тяжким.
Але відповідно до п. «є» ст.8 Закону України від «Про амністію у 2014 році» амністія не застосовується до осіб, які засуджені за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, що спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження, вчинене особою у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів (частина друга ст.286 КК України).
Як видно з вироку Ніжинського міськрайонного суду від 04.11.2011 року, копія якого на а.с.5-7, ОСОБА_5 скоїв злочин, передбачений ч.2 ст.286 КК України,
перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Потерпілому ОСОБА_9 злочином заподіяні тяжкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження. Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 26.01.2012 року, копія якої на а.с.8-10, на яку посилається засуджений, вирок Ніжинського міськрайонного суду від 04.11.2011 року змінено і виключено з мотивувальної частини лише рішення про визнання обставиною, яка обтяжує покарання, вчинення ОСОБА_5 злочину в стані алкогольного сп'яніння, з тих підстав, що вчинення ОСОБА_5 злочину у стані алкогольного сп'яніння є складовою частиною об'єктивної сторони злочину, у вчиненні якого його визнано винуватим, тому підстав для застовуння відносно ОСОБА_5 Закону України "Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року немає, у зв'язку з чим у задоволенні його заяви слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, п."в" ст.1, ст. ст.8, 9, 10 Закону України "Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_5 про звільнення його від відбування основного та додаткового покарань, призначених вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 04 листопада 2011 року, на підставі п. ''в'' ст. 1 Закону України "Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року відмовити.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Чернігівської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1