Справа № 383/144/14-к
Номер провадження 1-в/383/59/14
26 червня 2014 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за заявою ОСОБА_4 про звільнення від призначеного їй покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року,-
Засуджена ОСОБА_4 звернулася до Бобринецького районного суду Кіровоградської області з клопотанням про застосування до неї Закону України «Про амністію у 2014 році», посилаючись на те, що вона була засуджена вироком Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 20 травня 2014 року за ч.2 ст.185 КК України, із застосуванням ст.70 ч.4 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі, але під час судового розгляду справи потерпілий жодних претензій до неї не мав, цивільний позов не заявляв, так як вона відшкодувала йому шкоду повністю, шляхом повернення майна та просив призначити їй мінімальне покарання. Крім того після проголошення вироку перебуваючи в СІЗО №14 м. Кіровоград жодного разу не порушила режим перебування, та працює там на різних роботах, а тому, враховуючи вищевикладене попросила застосувати до неї Закон України “Про амністію в 2014 році.
В судовому засіданні засуджена ОСОБА_4 підтримала клопотання повністю та попросила його задовольнити, з вищезаначених підстав.
Прокурор в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що ОСОБА_4 засуджена за вчинення злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, раніше неодноразово судима, та відповідно до ст.8 Закону України «Про амністію у 2014 році» виключається можливість застосування амністії до засудженої.
Заслухавши клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 , думку прокурора, дослідивши матеріали справи та додані письмові докази, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили. Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та цього Закону.
За змістом ст. 9 Закону України «Про амністію у 2014 році» його виконання покладається на суди, зокрема питання про застосування амністії суд вирішує за власною ініціативою, ініціативою прокурора, органів дізнання та досудового слідства, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого, підсудного чи засудженого, їх захисників чи законних представників.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 засуджена вироком Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 20.05.2014 року за ч.2 ст.185 КК України, із застосуванням ст.70 ч.4 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі.
Нормами Законів України «Про застосування амністії в Україні» та «Про амністію у 2014 році» визначеного коло осіб, до яких амністія не застосовується.
Відтак, відповідно до п. в) ст.8 Закону України «Про амністію в 2014 році», амністія не застосовується до осіб, зазначених у статті 4 Закону України "Про застосування амністії в Україні", а також відповідно до осіб, які звільнені судом від відбування покарання з випробуванням і до закінчення визначеного судом іспитового строку знову вчинили умисний тяжкий або особливо тяжкий злочин.
Як вбачається із судимостей засудженої ОСОБА_4 , остання була неодноразово засуджена та має не зняті та не погашені судимості, а саме 17.07.2008 року, була засуджена Бобринецьким районним судом Кіровоградської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнена з іспитовим строком на 2 роки. В період іспитового терміну, вчинила новий тяжкий злочин за який 23.03.2010 року, була засуджена Бобринецьким районним судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 185, ст.71 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнена 02.01.2013 року умовно-достроково, невідбутий строк 1 рік 2 місяці 26 днів. Під час умовно-дострокового відбування покарання скоїла новий злочин, за який 24.01.2014 року, вироком Бобринецького районного суду засуджена за ст. 395 КК України із застосуванням ст.ст. 71,72 КК України до 1 року позбавлення волі, 15.05.2014 року, вироком Апеляційного суду Кіровоградської області скасовано вирок від 24.01.2014 року в частині призначення покарання та призначено покарання у вигляді 1 року 3-х місяців позбавлення волі. Після чого ОСОБА_4 була засуджена Бобринецьким районним судом за ч.2 ст. 185 КК України, із застосуванням ч.4 ст. 70 КК України до 2 років позбавлення волі.
З огляду на викладене вище, суд враховуючи, що ОСОБА_4 раніше була звільнена судом від відбування покарання з випробуванням (17.07.2008 року) і до закінчення визначеного судом іспитового строку знову вчинила умисний тяжкий злочин (за який була засуджена 23.03.2010 року), приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання засудженої ОСОБА_4 про застосування до неї Закону України «Про амністію у 2014 році», так як остання не відповідає п.в) ст.8 вищевказаного закону, крім того жодних підстав передбачених чинними законом, які б могли слугувати підставою для звільнення засудженої від відбування покарання взагалі відсутні, а зазначені ОСОБА_4 обставини не можуть розглядатися як підстава для застосування амністії взагалі.
Керуючись ст.ст. 85, 86 КК України, ст.ст. 8, 9 Закону України «Про амністію у 2014 році», ст.ст. 1, 4 Закону України «Про застосування амністії», ст.ст. 537, 539 КПК України, суд -
В задоволенні клопотання засудженої ОСОБА_4 про застосування Закону України «Про амністію у 2014 році» - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Кіровоградської області протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1