Справа № 377/1080/13-ц Головуючий у І інстанції Теремецької Н.Ф.
Провадження № 22-ц/780/3543/14 Доповідач у 2 інстанції Гуль В.В.
Категорія 47 26.06.2014
Іменем України
24 червня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді Гуль В.В.,
суддів Березовенко Р.В., Касьяненко Л.І.,
при секретарі Ромашині І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Славутицького міського суду Київської області від 01 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, треті особи Служба у справах дітей виконкому Славутицької міської ради Київської області, орган опіки та піклування виконкому Славутицької міської ради Київської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення регламенту побачення з дитиною,-
у серпні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що після припинення його відносин із ОСОБА_4 їхня дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишилась проживати із матір'ю. При цьому відповідач зловживає своїми правами та створює йому, як батьку дитини, перешкоди у спілкуванні з дочкою, не дає можливості брати участь у її вихованні.
Ураховуючи викладене, просив усунути перешкоди у спілкуванні з дитиною та встановити спосіб його участі у вихованні дитини.
Рішенням Славутицького міського суду Київської області від 1 листопада 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог
Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав доказів того, що відповідачка чинить перешкоди у спілкуванні йому з дочкою та у її вихованні. Крім того, усупереч вимог ст. ст.19,159 СК України позивачем не надано висновок органу опіки та піклування, складений на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, які бажають брати участь у її вихованні.
Такий висновок суду не відповідає обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про охорону дитинства" дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.
Відповідно до ч.1 ст.157 СК України мати та батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Згідно ст. 157 СК України, той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджатиме нормальному розвитку дитини.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно свідоцтва про народження ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Її батьком записаний ОСОБА_2, а матір'ю - ОСОБА_4
Позивач та відповідачка в зареєстрованому шлюбі та у фактичних шлюбних відносинах не перебували.
Донька позивача ОСОБА_5 проживає у м. Славутичі Київської області разом з матір'ю.
ОСОБА_2 проживає у Франції в місті Парижі та орендує квартиру з 15.12.2007 року.
Позивач постійно надавав фінансову допомогу відповідачці, шляхом переказу грошей на картковий рахунок.
Встановлено, що позивач щотижня спілкується із дочкою по телефону або скайпу і до подачі позову в суд при приїзді позивача в м.Славутич відповідач не перешкоджала йому у спілкуванні з дитиною.
Встановлено і підтверджується сторонами, що до 2012 року дитина в супроводі матері, а пізніше бабусі дитини - ОСОБА_7 щорічно тимчасово виїздила за кордон у Францію, де дитина відпочивала у батька та дідуся.
Проте правильно встановивши вказані обставини справи, суд зробив невідповідні їм і законодавству висновки.
Колегія суддів вважає, що безпосереднє подання вказаного позову в суд та невизнання позовних вимог відповідачем свідчать про наявність перешкод із сторони ОСОБА_4 у спілкуванні позивача із дитиною та участі його у вихованні дитини.
Не можна погодитись також із однією із підстав відмови в позові, що позивач всупереч вимог ст.ст.19, 159 Сімейного кодексу України не звертався до органу опіки і піклування з метою розв'язання спору щодо його участі як батька у спілкуванні з дитиною та її виховання та не надав письмовий висновок органу опіки і піклування.
Дійсно відповідно до ч.ч.4,5,6 ст.19 Сімейного кодексу України:
4. При розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування.
5. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
6. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Як вбачається з висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Славутицької міської ради від 11.10.2013 року №12-03/44 щодо участі батька ОСОБА_2 у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, орган опіки та піклування виконавчого комітету Славутицької міської ради рекомендує спосіб участі батька у вихованні доньки, а саме: щонеділі з 12.00 до 18.00 за місцем проживання, перебування дитини з метою організації та проведення оздоровлення ОСОБА_5 на території України щорічно за попередньою домовленістю матері та дитини під час весняних або осінніх канікул у присутності рідних.
У відповідності до ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, другий з батьків має право звернутися, до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
Згідно п.2 ст.4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» за відсутності згоди одного з батьків на виїзд неповнолітнього громадянина України може бути дозволено на підставі рішення суду.
Встановлено і визнано сторонами відповідно до ст.61 ЦПК України, що в березні 2013 року поїздка дитини до позивача у Францію була відмінена ОСОБА_4 з тих причин, що вона вважала, що позивач має наміри залишити доньку у Франції на постійне місце проживання.
Відповідач в суді першої інстанції позов не визнала.
Крім того встановлення способу участі батька у вихованні дочки є і доцільним, враховуючи віддаленість батька від проживання дитини.
За таких обставин посилання суду першої інстанції на нотаріально посвідчені заяви-згоди ОСОБА_4 про надання згоди на виїзд дитини у Францію до батька, проїзний документ дитини як докази недоведеності позивачем тих обставин, що відповідач чинить йому перешкоди і не надає згоди на виїзд дитини за кордон не можуть прийматись до уваги, оскільки вони стосуються минулих подій.
Такий спосіб участі батька у вихованні та спілкуванні з дочкою, як надання дозволу на тимчасовий виїзд неповнолітньої до Франції, не є у прямому розумінні участю у вихованні та спілкуванні з дитиною, а лише можливістю виїзду дитини за кордон, порядок та підстави якого передбачені Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», Правилами перетинання державного кордону громадянами України, Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання і вилучення.
За таких обставин судова колегія приходить до висновку, що рішення Славутицького міського суду Київської області від 01 листопада 2013 року в частині відмови у встановленні способі ОСОБА_2 участі у вихованні дитини підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Славутицького міського суду Київської області від 01 листопада 2013 року в частині відмови у встановленні способі ОСОБА_2 участі у вихованні дитини скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
Встановити спосіб участі ОСОБА_2 у вихованні доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, щонеділі з 12.00 до 18.00 за місцем проживання, перебування дитини з метою організації та проведення оздоровлення ОСОБА_5 на території України щорічно за попередньою домовленістю матері та дитини під час весняних або осінніх канікул у присутності рідних.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: