Справа № 522/22438/13-ц
Провадження номер 2/522/809/14
23 червня 2014 року Приморський районний суд м. Одеси, у складі:
головуючого судді - Шенцевої О.П.,
при секретарі Соболевій О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення додаткових витрат, за позовом ОСОБА_2, в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів та грошевих коштів, -
У жовтні 2012 року до Приморського районного суду м. Одеси звернулися ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яка діяла в інтересах, на той час неповнолітнього, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів та грошових коштів. Справі було присвоєно № 1522/24764/12.
Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що починаючи з 1989 року ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 Від шлюбу мають дітей: ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, які мешкають разом з матір'ю та знаходяться на її утримані.
Рішенням Приморського районного суду районного суду м. Одеси від 4 квітня 2013 року, яке було залишено без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 20 серпня 2013 року - позов було задоволено частково. Було стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_1 щомісячно аліменти у розмірі ? частини його заробітку ( доходу), починаючи з 19 жовтня 2012 року та до закінчення навчання але не більше ніж до досягнення ними 23 років. Також за рішенням суду було стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 4 093.53 грн.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 березня 2014 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04 квітня 2013 року та ухвала апеляційного суду Одеської області від 20 серпня 2013 року було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
29 серпня 2013 року до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою про стягнення коштів на додаткові витрати звернулися позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 В подальшому вказана справа № 522/22438/13-ц ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20 травня 2014 року було об'єднано в одне провадження зі справою № 1522/24764/12, яка після повернення з Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ була розподілена та знаходилася в провадженні судді Свяченої Ю.Б.
Так відповідно до остаточних уточнень по вказаній справі, які позивачами було надано, позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 полягають у наступному:
- стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 щомісячно аліменти у розмірі ? його заробітку ( доходу) батька починаючи з 22 жовтня 2012 року та до моменту закінчення навчання, але не більш ніж до досягнення ним 23 - річного віку.
- стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 щомісячно аліменти у розмірі ?? його заробітку ( доходу) батька починаючи з 22 жовтня 2012 року та до моменту закінчення навчання, але не більш ніж до досягнення ним 23- річного віку.
- стягнути одноразово з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 7 965, 87 грн. які були сплачені ОСОБА_2 за навчання ОСОБА_1.
- стягнути одноразово з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 465 грн. які були сплачені ОСОБА_2 за навчання ОСОБА_3, а також стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати понесені нею за подання позовних заяв (судовий збір).
У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив в їх задоволенні відмовити, надавши свої письмові заперечення.
Так виходячи з матеріалів справ, доказів, які були надані сторонами та пояснень суд вважає що позовні вимоги позивачів полягають частковому задоволенню з наступних підстав:
Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 був зареєстрований шлюб від 03 червня 1989 року. Під час шлюбу у подружа народилися діти: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2, який є позивачем та на момент звернення до суд досяг повноліття та продовжує навчатися в Першому Українському морському інституті міста Севастополь, ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1, який на момент звернення до суду за першої позовною заявою не досяг повноліття, але під час розгляду справи ІНФОРМАЦІЯ_2 досяг повноліття, який навчається в Морехідному коледжі технічного флоту Одеської національної морської академії, та ОСОБА_5, яка участі у справі не приймає та є повнолітньою. З 2011 року відповідач ОСОБА_4 не приймає участі у матеріальному забезпечені дітей та родити, а за рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 12 червня 2013 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було розірвано.
Як вбачається з позовних заяви та уточнень поданих до них ОСОБА_2 зверталася до суду в інтересах та той час неповнолітнього ОСОБА_3 про стягнення з батька дитини ОСОБА_4 аліментів на користь неповнолітнього ОСОБА_3 аліментів у розмірі ? частини заробітку (доходу).
Відповідно до ст. 180 СК України " Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття" Ч. 3 ст. 181 СК України вказує, що " За рішенням суду кошти на утримання дитини ( аліменти) присуджуються від доходу її матері, батька і ( або) у твердій грошовій сумі".
Так з моменту звернення до суду ( 22.10.2012 року) до ІНФОРМАЦІЯ_2 син відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_3 був неповнолітнім та мав передбачену законом можливість звернутися до суду, через свого законного представника - матір ОСОБА_2, про стягнення з батька який не проживає з родиною грошові кошти.
Починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 став повнолітнім і у подальших судових процесах приймав участь як самостійний позивач. Відповідно до довідок, які містяться в матеріалах справи, судом було встановлено, що ОСОБА_3 являється курсантом 3 курсу денної форми навчання Морехідного коледжу технічного флоту одеської національної морської академії.
Так після досягнення повноліття до питання про стягнення аліментів слід застосовувати норми глави 16 СК України , а ні глави 15 СК України, норми якої діють до досягнення повноліття. Так відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України " Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу."
Під час встановлення розміру аліментів судом при винесені рішення необхідно спиратися на ст. 182 СК України. До матеріалів справи відповідачем ОСОБА_4 не було надано докази, які б свідчили про те, що відповідач є непрацездатною особою, який має тяжкі захворювання, не має постійне, офіційне місце роботи, а навпаки надано довідки з місця робити . У відповідача немає інших дітей, крім дітей від шлюбу з ОСОБА_2, відповідач не перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі. Так докази, які були надані відповідачем про відсутність у останнього будь якого нерухомого майна ніяким чином не може слугувати підставою для звільнення від передбаченої законом матеріальної допомоги дитині, а наявність хворої матері у відповідача суд також не може розглядати як підстави для звільнення від нарахування аліментів по причині відсутності будь яких доказів, які би вказували на понесені витрати відповідачем на лікування та догляд за хворою матір'ю.
Ст. 200 СК України яка вказує на розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина вказує, "суд розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і ( або ) у частині від заробітку ( доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу.
Так частина 2 ст. 182 СК України зазначає, що " Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку …"
Так на 2014 рік 30 відсотків прожиткового мінімуму для працездатної людини складає приблизно 360 гривень. У матеріалах справи наявна остання довідка з місця роботи відповідача ОСОБА_4 з якої вбачається, що заробітна плата за останні пів року складає 1312 грн. на місяць. Так ? частина заробітку ( доходу ) аліментів на утримання ОСОБА_3 складає суму, яка навіть менша ніж мінімальна сума передбачена законом, та складає приблизно 320 грн.
При визначені розміру аліментів на іншого сина відповідача ОСОБА_4 - позивача ОСОБА_1 суд також спирається на зазначені вище норми ст. 182, 199, 200 СК України у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 є студентом Першого Українського морського інституту у м. Севастополь та на даний час продовжує навчання.
Під час судового засідання представником відповідача було заявлено, що починаючи з 07.02.2013 року , як зазначено у наказі № 127 Першим Українським морським інститутом, студента ОСОБА_1 було переведено на заочну форму навчання, що підтверджується довідкою від 13.06.2013 року № 457 у зв'язку з чим ОСОБА_1 має можливість самостійно заробляти. Відповідно до ч. 2 ст. 199 СК України яка також підтверджується абз. 1 п. 20 Постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 року № 3 - обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання припиняється у раці припинення навчання. Так обов'язок утримувати батьками повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання не залежить від форми навчання. У зв'язку з цим посилання представника відповідача на факт заочного навчання ОСОБА_1 не позбавляє відповідача обов'язку по утриманню сина.
Таким чином керуючись п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року за № 3 " Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" обов'язок батька - відповідача ОСОБА_4 утримувати синів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 які продовжують навчання після досягнення повноліття ( незалежно від форми навчання), виникає за обов'язковою сукупністю таких юридичних фактів:
- Досягнення синами віку, який перевищує 18, але є меншим за 23 роки. Так ОСОБА_3 на даний час 18 років , ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_3 виповнилося 22 роки.
- Продовження навчання. Так відповідно до довідок, які містяться в матеріалах справи ОСОБА_3 є кадетом у Морехідному коледжі технічного флоту Одеської національної морської академії , а ОСОБА_1 є студентом Першого Українського морського інституту у м. Севастополь та обидва продовжують навчання.
- Потреба у зв'язку з навчанням матеріальної допомоги. Так навчаючись у навчальних закладах як ОСОБА_3 так і ОСОБА_1 потребують значних матеріальних коштів на харчування, одяг, лікування та задоволення інших основних потреб, які необхідні кожній людині. Так у судовому засіданні позивачкою ОСОБА_2 було зазначено про те, що вже більше ніж 3 роки вона самотужки виховує своїх трьох дітей, що для неї, як для пенсіонерки, матеріальне забезпечення своїх дітей, які не можуть самостійно заробляти у зв'язку з навчанням, є непосильним завданням . У зв'язку з цим родина позивачів після уходу відповідача ОСОБА_4 живуть у постійній економії та браку коштів.
- Наявність у батьків можливість надавати таку допомогу. Так відповідач ОСОБА_4 є працездатною особою, крім дітей від подружжя з позивачкою ОСОБА_2 інших дітей не має, не одружений , має вищу освіту у галузі радіо-інженерії, відповідно до довідок наданих до суду офіційно працевлаштований та має постійний дохід.
Так у зв'язку з вищевикладеним суд вважає, що для задоволення позовних вимог позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 стосовно стягнення з відповідача ОСОБА_4 грошових коштів у розмірі ? частки заробітку ( доходу) на кожного з синів існують усі юридичні факти передбачені Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року за № 3.
У позовній заяві позивачів, яка в подальшому було уточнено, позивачка ОСОБА_2 просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 7 965, 87 грн. які були сплачені ОСОБА_2 за навчання ОСОБА_1 та грошові кошти у розмірі 465 грн. які були сплачені ОСОБА_2 за навчання ОСОБА_3
Так у матеріалах цивільної справи міститься копії квитанцій на загальну суму 15 931, 74 грн. які підтверджують сплату ОСОБА_2 за навчання у Першому Українському морському інституті м. Севастополь ОСОБА_1 також в матеріалах справи міститься копії квитанції на загальну суму 930 грн. які підтверджують сплату ОСОБА_2 за навчання у дитячій музичній школі № 15 ОСОБА_3
Відповідно до ст. 185 СК України, на яку посилаються позивачі у позовній заяві, " Той з батьків, з якого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимоги про стягнення аліментів не було подано, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами ( розвиток здібностей дитини, її хвороби, каліцтвом тощо)".
Так грошові кошти які позивачка ОСОБА_2 просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_4 є кошти, які нею було перераховано за навчання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 Позивачка ОСОБА_2 зазначає про те, що батьки мають нести рівні витрати на утримання дітей та просить суд стягнути на її користь ? від грошових коштів, які нею було сплачено за навчання ОСОБА_3 та ОСОБА_1Грошові кошти, які позивачкою ОСОБА_2 було перераховано на навчання дітей суд відносить до витрат які спрямовані на розвиток здібностей дитини, та цілком відповідає ст. 185 СК України.
Суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судових витрати понесені за подання позовних заяв, так як в матеріалах справи відсутні доказі сплати ОСОБА_2 судового збору.
Керуючись ст. 180, 181, 182, 199, 200 СК України, ст. ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги позивачів задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 щомісячно аліменти у розмірі ? його заробітку (доходу) батька починаючи з 22 жовтня 2012 року та до моменту закінчення навчання, але не більш ніж до досягнення ним 23 - річного віку.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 щомісячно аліменти у розмірі ? його заробітку (доходу) батька починаючи з 22 жовтня 2012 року та до моменту закінчення навчання, але не більш ніж до досягнення ним 23- річного віку.
Стягнути одноразово з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 7 965, 87 грн. які були сплачені ОСОБА_2 за навчання ОСОБА_1.
Стягнути одноразово з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 465 грн. які були сплачені ОСОБА_2 за навчання ОСОБА_3.
В інший частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судових збір у сумі 243,60 гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя
23.06.2014