справа № 2а-2192/09/0670
категорія 2.11.17
05 червня 2009 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мацький Є.М. ,
при секретарі - Чудовській Ю.Ф.
з участю представника позивача Кальчука В.В.
представника відповідача гуменюк О.І. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Приватного підприємства "Дракон-2005"
до Державної податкової інспекції в м. Житомирі
про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,-
встановив:
У березні 2008 року приватне підприємство "Дракон-2005" звернулось досуду із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача державної податкової інспекції в м.Житомирі від 18.03.2009 р. N 0001731601/0 з підстав невідповідності його приписам пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 та п. 9.6 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" від 06.07.95 N 265/95-ВР, з наступними змінами і доповненнями та просив прийняти рішення про адміністративне покарання державного податкового інспектора Яворської Н.В.
Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням позивачу за порушення названих вимог Закону N 265/95-ВР визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ за період з травня по листопад 2008 року у розмірі 10358,20 грн., застосовано штрафні санкції на суму 517,91 грн., а всього донараховано 10876,11 грн.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, обгрунтувавши їх вищевказаними обставинами.Також зазначив, що йому не було відомо про рішення ДПІ в м.Житомирі про анулювання йому как приватному підприємцю свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, суду пояснила, що в квітні 2008 року контрагенту ПП "Дракон-2005" и одночасно його ж засновнику Кальчуку В.В. було анульовано свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, внаслідок чого підприємство не мало права відносити до складу податкового кредиту суми ПДВ по розрахунках з ПП Кальчуком В.В.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідив надані сторонами докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідачем за наслідками перевірки дотримання позивачем податкового законодавства складено акт від 17.03.2009, який слугував підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 18.03.2009 року N 0001731601/0. Згідно даних цього Акту відповідач виявив порушення позивачем пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", яке полягало у незаконному віднесенні підприємством до складу податкового кредиту сум ПДВ у розмірі 10358,20 грн. на підставі податкових накладних приватного підприємця Кальчука В.В., свідоцтво платника ПДВ якого анульоване з 21.04.2008 відповідно до акту ДПІ у м.Житомирі від 21.04.2008.
Актом перевірки від 17.03.2009 стверджується, що господарські операції між позивачем і ПП Кальчуком В.В. здійсненні і відображені у податковому обліку у травні - листопаді 2008 року.
Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чеку) - у разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим платниками податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.
Підпункт 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону визначає, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт, послуг чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт, послуг.
Відповідно до п. 9.3 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" особи, що підпадають під визначення платників податку згідно із ст. 2 цього Закону зобов'язані зареєструватись як платники податку в органі державної податкової служби за місцем їх знаходження.
Анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ здійснюється лише при настанні законодавчо встановлених випадків відповідно до п. 9.6 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість". Свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання. яке відбувається у випадках, передбачених законодавством. Одночасно з анулюванням Свідоцтва органи державної податкової служби здійснюють виключення платника податку з реєстру відповідно до п. 25 Положення про реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України N 79 від 01.03.2000, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.04.2000 за N 208/4429.
Згідно припису п. 25.1 вищевказаного Порядку, виключення платника податку на додану вартість з Реєстру та анулювання Свідоцтва відбувається у разі подання платником податку заяви або закінчення терміну дії свідоцтва. Випадки виключення платника з Реєстру безпосередньо податковим органом наведені у п. 25.2 порядку. згідно якого датою виключення із Реєстру вважається відповідна дата прийняття рішення або події.
Копія акта про анулювання реєстрації платника ПДВ щодо Кальчука В.В. від 21.04.2008 року надано представником відповідача в судовому засіданні з відміткою про неможливість його вручення через відмову адресата від одержання. Представник позивача заявив про те, що він дізнався про існування вказаного акту тільки в судовому засіданні, від його отримання не відмовлявся.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що представником відповідача не надано належних і достовірних доказів щодо вручення Кальчуку В.В. копії акту про анулювання реєстрації свідоцтва платника ПДВ від 21.04.2008 року і про його обізнаність щодо його існування.
Позиція Кальчука В.В. підтверджується тим, що він протягом 2008-2009 років подавав відповідачу декларації з ПДВ і вони були відповідачем прийняті, сплачувалось ПП Кальчуком В.В. податок на додану вартість, декларації йому не повертались, акт про анулювання реєстрації його як платника ПДВ при наявності можливості не був вручений. Цей факт підтверджується оглянутими в судовому засіданні деклараціями з ПДВ за 2008-2009 роки, які подавались до ДПІ в м.Житомирі приватним підприємцем Кальчуком В.В.
Виходячи з вимог наведених вище положень законодавчих актів та приведених фактичних даних справи суд приходить до висновку, що приватному підприємцю Кальчуку В.В., який є одночасно і засновником ПП "Дракон-2005", на дати складання податкових накладних не було відомо про те, що він як приватний підприємець не володів статусом платника податку на додану вартість. Відтак слід вважати, що спірні суми ПДВ віднесені позивачем до податкового кредиту у відповідності з приписами п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" на підставі податкових накладних, які відповідають вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним і підлягає скасуванню.
Разом з тим, суд вважає безпідставною позовну вимогу щодо прийняття рішення про адміністративне покарання державного податкового інспектора Яворської Н.В., так як це не входить до компетенції адміністративного суду.
Керуючись Законом України „Про податок на додану вартість", ст.ст. 86, 158-162 КАС України, суд-
постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення 0001731601/0 від 18.03.2009 року про визначення ПП "Дракон-2005" податкового зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 10876,11 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Згідно ст. 254 КАС України, постанова, якщо інше не встановлено КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: Є.М. Мацький