справа № 2а-2163/09/0670
категорія 2.11.17
29 травня 2009 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Капинос О.В. ,
при секретарі - Господарчук І.В.,
за участю представника позивача Яковенка П.Д.,
представника відповідача Мосійчука О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Спільного підприємства "САН" у формі товариства з обмеженою відповідальністю
до Державної податкової інспекції в м. Житомирі
про скасування податкових вимог,-
встановив:
У березні 2009 року Спільне підприємство «САН» у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулось до суду з позовом про скасування першої податкової вимоги Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 23.02.2009 р. N 1/332 про нарахування податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями в сумі 1451, 68 грн. та скасування другої податкової вимоги Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 31.03.2009 р. N 2/689 про нарахування податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями в сумі 17338 грн.. Свої вимоги позивач мотивує тим, що він належним чином виконав свої зобов'язання щодо своєчасної та повної сплати суми податкового боргу, а не надходження вказаних коштів до Державного бюджету сталося внаслідок не виконання ЖФ КБ «Західінкомбанк» ТОзВ своїх обов»язків з перерахування даних коштів. Крім того, вказує, що відповідно до підпункту 16.5.1 пункту 16.5 статті 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", за порушення строків зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених законодавством, з вини банку, передбачену законом відповідальність несе такий банк, а не платник податків, а тому зазначені податкові вимоги ДПІ в м. Житомирі є незаконними та підлягають скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з мотивів, викладених в позовній заяві, просив її задовольнить.
Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на обґрунтованість та правомірність податкових вимог. Вказав, що податок (обов'язковий платіж) вважається сплаченим в разі фактичного зарахування визначеної суми на відповідний рахунок Державного казначейства України (отримувача коштів). Оскільки, установою банку, яка обслуговує позивача, суми податків не були перераховані до бюджету, зобов'язання позивача по сплаті податків є невиконаними. Просив в позові відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, встановлено, що позивачем платіжними дорученнями від 12 лютого 2009 року перераховано суми прибуткового податку, податку на додану вартість та орендної плати, стосовно яких відповідачем заявлені податкові вимоги. Наведені платіжні доручення в цей же день були передані на виконання ЖФ «Західінкомбанк» ТОзВ, що підтверджено вхідним штампом банка, однак, банк кошти до бюджету не перерахував.
Все це мало місце до того, як Національним банком України було прийнято рішення про призначення тимчасової адміністрації в ТОзВ «Західінкомбанк» та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 13.02.2009 р. по 12.08.2009 р..
Відповідно до підпункту 16.5.1 пункту 16.5 статті 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ, за порушення строків зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених законодавством, з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених для відповідного податку, збору (обов'язкового платежу), а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Посилання відповідача на те, що дана норма звільняє платника податку лише від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції, однак, не звільняє його від зобов'язання сплатити податок суперечить її дійсному змісту.
Так, визначальним в даному випадку є те, з чиєї вини не відбулося повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. Коли це не є наслідком винних дій платника податку, то до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред'явлена вимога про повне перерахування податкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів.
Відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" переказ грошей - це рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі. Ініціатором переказу вважається особа, яка на законних підставах ініціює переказ грошей шляхом формування та подання відповідного документа на переказ грошей або використання спеціального платіжного засобу. Відповідно до п.22.4 ст. 22 зазначеного Закону ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняттям банком розрахункового документу на виконання. При цьому банк має забезпечити фіксування дати прийняття розрахункового документу до виконання.
Згідно з положеннями п.22.4 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» та підпункту 16.5.2 п.16.5 ст. 16 Закону № 2181-ІІІ днем подачі до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.
Підпунктом 16.5.3 вказаного Закону встановлено, що не вважається порушенням строків зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) з вини банку, якщо таке порушення стало наслідком регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до браку вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку для здійснення зарахування.
Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) розпочинається з моменту такого відновлення.
Саме для банку, а не для платника податків розпочинається відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) після відновлення платоспроможності банку.
Відповідно підпункту 16.3.1 пункту 16.3 статті 16 Закону № 2181-ІІІ, нарахування пені платнику податку закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку.
За обставинами справи, встановленими судом, банком, обслуговуючим платника податків - позивача, були прийняті платіжні доручення на сплату всіх сум податків, а отже, відсутні як підстави для нарахування пені, так і підстави для вимоги про сплату сум податків, незарахованих до бюджету банком, а тому перша податкова вимога Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 23.02.2009 р. N 1/332 про нарахування податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями в сумі 1451, 68 грн. та друга податкова вимога Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 31.03.2009 р. N 2/689 про нарахування податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями в сумі 17338 грн. є незаконними та підлягають скасуванню.
Згідно ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб"єктом владних повновжень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Оскільки позивачем сплачено судовий збір в сумі 6 грн. 80 коп., що підтверджується оригіналами квитанцій, суд вважає, що вказана сума підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України на користь позивача.
Керуючись Законом України „Про порядок погашення зобов"язань платників податківперед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ, ст.ст. 86, 94,158-162 КАС України, суд,-
постановив:
1. Позов задовільнити.
2. Скасувати першу податкову вимогу Державної податкової інспекції в м. Житомирі від 23.02.09 р. № 1\332 до Спільного підприємства "САН" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про нарахування податкового боргу за узгодженими податковими зобов"язанннями в сумі 1451,68 грн. та другу податкову вимогу Державної податкової інспекції в м. Житомирі від 31.03.09 р. № 2\689 до Спільного підприємства "САН" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про нарахування податкового боргу за узгодженими податковими зобов"язанннями в сумі 17338 грн..
3. Відшкодувати з Державного бюджету СП "САН" у формі товариства з обмеженою відповідальністю сплачений судовий збір в сумі 6 грн.80 коп..
Згідно ст. 254 КАС України, постанова, якщо інше не встановлено КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: О.В. Капинос
Постанова складена в повному обсязі 02 червня 2009 р.