"24" червня 2014 р.Справа № 915/8/14
Одеський апеляційний господарський суд у складі:
Головуючого судді Ліпчанської Н.В.
Суддів Мацюри П.Ф., Лисенко В.А.
При секретарі судового засідання Стеблиненко В.С.
За участю представника позивача: Білоус І.А., за довіреністю №01-01/616 від 11.12.2013 р.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином.
Розглянувши апеляційну скаргу Кооперативного підприємства "Центральний ринок"
на рішення господарського суду Миколаївської області від 31.03.2014р.
у справі № 915/8/14
За позовом Миколаївської обласної спілки споживчих товариств
до Кооперативного підприємства "Центральний ринок"
про стягнення 131 756,62 грн.,
Встановив:
У січні 2014 року Миколаївська обласна спілка споживчих товариств (Далі - Спілка) звернулась до господарського суду Миколаївської області із позовом до Кооперативного підприємства "Центральний ринок" (Далі - КП "Центральний ринок") про стягнення заборгованості у сумі 131 756,62 грн., з яких 122 533,66 грн. витрат по орендній платі, та 9 222,96 грн. єдиного податку.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Спілка вказує на те, що 14.05.2004р. між нею та Миколаївською міською радою був укладений договір оренди землі № 1692, зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 17.05.2004 за № 2462, за яким Миколаївська міська рада надала, а Спілка прийняла в спільну часткову оренду із співвласниками будівель земельну ділянку площею 33 360 кв. м., з визначенням ідеальної частки позивача 901/1000 від земельної ділянки 33 360 кв. м., що складає 30 057 кв. м., для обслуговування будівель та споруд на території ринку по пр. Леніна, 25, Заводський район, згідно з планом земельної ділянки, акту розміщення меж у натурі, акту приймання-передачі об'єкта оренди, кадастровим планом земельної ділянки, що є невід'ємними частинами цього договору (а.с. 12 - 13).
Згідно із п.п. 3.1., 3.2. (в редакції договору про зміни від 22.02.2008р. (а.с. 14) вказаного договору:
- за оренду земельної ділянки Спілка сплачує орендну плату у грошовій формі;
- з 01.01.2008р. річна орендна плата за земельну ділянку (30 057 кв. м.) встановлюється у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки.
Відповідно до п. 3.3. зазначеного договору орендна плата за землю вноситься Спілкою за період з дати реєстрації цього договору щомісячно, в залежності від кількості днів у місяці та враховуючи, що орендна плата за день розраховується як 1/365 (366) від розміру річної орендної плати, протягом 30 днів наступного місяця за звітнім.
Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку даної земельної ділянки від 18.01.2012 № 115-03 нормативна грошова оцінка цієї земельної ділянки, площею 30 057 кв. м., становить 50 647 247,28 грн. (а.с. 15).
Спілка вказує, що згідно з рішенням господарського суду Миколаївської області від 03.04.2013р. у справі №5016/4192/2011(16/272) (Суддя - Фролов В.Д.), у позові до КП "Центральний ринок" про визнання недійсними договорів про спільну діяльність від 13.09.2010 № 36/1 та від 22.09.2010 № 40 було відмовлено повністю. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.06.2013р. апеляційна скарга Спілки залишена без задоволення, апеляційну скаргу КП "Центральний ринок" - задоволено, рішення - змінено. Постановою Вищого господарського суду України від 25.02.2014р. постанова ОАГС - залишена без змін.
Посилаючись на ч. 2 ст. 35 ГПК України, в якій зазначено, що факти, встановлені рішенням господарського суду не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони, Спілка зазначає, що вказаними рішеннями судів по справі №5016/4192/2011(16/272) встановлено, що 22.09.2010р. між сторонами по справі був укладений договір про спільну діяльність № 40, предметом якого є спільна діяльність сторін без додаткового створення юридичної особи для досягнення спільної мети щодо організації ринкової діяльності (розміщення і обслуговування об'єктів торгівлі, тощо) на території Центрального ринку (м. Миколаїв, пр. Леніна, 25), на земельній ділянці площею 30 057 кв. м., розташованій у Заводському районі міста Миколаєва.
Пунктом 3.1. Договору визначено, що вкладом і зобов'язанням Спілки є передача КП "Центральний ринок" права щодо організації ринкової діяльності (розміщення і обслуговування об'єктів торгівлі, тощо) на території Центрального ринку (м. Миколаїв, пр. Леніна, 25), на земельній ділянці площею 30 057 кв. м. Згідно з п. 4.1. договору вкладом і зобов'язанням відповідача є організація та здійснення господарської діяльності (розміщення і обслуговування об'єктів торгівлі, тощо).
В п. 3.2. Договору вказано, Спілка зобов'язалась отримувати від КП "Центральний ринок" відшкодування витрат позивача на оплату орендних платежів у розмірі, що не перевищує розмір місячної орендної плати, передбачений договором оренди землі від 14.05.2004р. № 1692.
Відповідно до п. 3.3. Договору, Спілка зобов'язалась перераховувати відшкодовані КП "Центральний ринок" витрати в порядку та строки, передбачені договором оренди землі від 14.05.2004р. № 1692.
Згідно з п. 4.3. договору КП "Центральний ринок" зобов'язався відшкодувати Спілці витрати щодо виконання його зобов'язань за договором оренди землі від 14.05.2004р. №1692 в частині здійснення орендних платежів за земельну ділянку, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача, на умовах та у розмірах, передбачених вказаним договором оренди землі.
П. 9.1. визначає, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 12 грудня 2013 року включно і не може перевищувати строку дії договору оренди землі від 14.05.2004 № 1692.
19.02.2013р. сторони уклали додаткову угоду до договору про спільну діяльність від 22.09.2010 № 40, в якій вирішили вважати вказаний договір неукладеним (а.с. 11).
Згідно з рішенням Миколаївської міської ради від 31.10.2013р. № 34/24 та поясненнями позивача договір оренди землі від 14.05.2004р. № 1692, укладений між позивачем та Миколаївською міською радою, був розірваний з 31.10.2013р. (а.с. 20).
На виконання умов договору про спільну діяльність від 22.09.2010 № 40, Спілкою виставлений рахунок від 21.11.2013 № СФ-0000700 КП "Центральний ринок" для відшкодування витрат по орендній платі за договором оренди землі від 14.05.2004р. № 1692, за період з 01.10.2013р. по 30.10.2013р. на загальну суму 171 811,05 грн., з яких спірні витрати по орендній платі, обмежені згідно з п.п. 3.2., 4.3. договору про спільну діяльність від 22.09.2010 № 40 розміром місячної орендної плати, тобто без суми єдиного податку, становлять 122 533,66 грн., розраховані наступним чином: 50 647 247,28 грн. х 3% : 12 = 126 618,12 грн. (щомісячна орендна плата); 126618,12 : 31 х 30 = 122 533,66 грн. (а.с. 39).
КП "Центральний ринок" своє зобов'язання, передбачене п. 4.3. договору про спільну діяльність від 22.09.2010 № 40, в частині відшкодування Спілці витрат по сплаті орендної плати по договору оренди землі від 14.05.2004р. № 1692 за період з 01.10.2013р. по 30.10.2013р. в сумі 122 533,66 грн. не виконав, що і стало причиною звернення до господарського суду із позовом.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 31.03.2014р. (Суддя - Бездоля Д.О.) позов задоволено частково.
Суд стягнув з КП "Центральний ринок" на користь Миколаївської обласної спілки споживчих товариств 122 533,66 грн. витрат по орендній платі та 2 450,67 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
Мотивуючи дане рішення місцевий господарський суд, посилаючись на приписи ст.ст. 525, 526, 599, 1130, 1131, 1137 Цивільного Кодексу України, ст. 193 Господарського Кодексу України, та ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального Кодексу України, дійшов до висновку, що позов в частині стягнення з КП "Центральний ринок" витрат по орендній платі в сумі 122 533,66 грн. підлягає задоволенню.
Щодо відшкодування КП "Центральним ринком" 9 222,96 грн. єдиного податку, місцевий господарський суд вказав, що Спілкою не доведено належними та допустимими доказами наявність у КП "Центральний ринок" зобов'язання за договором про спільну діяльність від 22.09.2010 № 40 відшкодовувати Спілці, крім суми орендної плати за договором оренди землі від 14.05.2004 № 1692, ще заявлену до стягнення суму єдиного податку, а тому в цій частині позову суд вважає необхідним відмовити позивачу у його задоволенні.
Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду, 05.05.2014р. КП "Центральний ринок" звернулось із апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить його скасувати повністю, та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування своєї позиції, скаржник зазначає, що місцевим господарським судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовані обставини справи.
Апелянт вказує, на те, що при ознайомленні з матеріалами справи, шляхом візуального огляду копії Договору, встановлено суттєву різницю між наявним у КП „Центральний ринок" зразком Договору про спільну діяльність та наявною у матеріалах справи копією (розміщення печатки, підпису на аркуші), що дає підстави вважати, що оригіналу такого Договору взагалі не існує, а надана до суду копія є підробленою.
Скаржник, вважає за потрібне призначити по даній справі судову технічну та судову почеркознавчу експертизи.
05.05.2014р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Спілка вважає рішення законним і обґрунтованим, таким що прийняте без порушення норм матеріального і процесуального права, та просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
У відзиві Спілка зазначає, що дії скаржника направлені на умисне затягування розгляду даної справи.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином, а тому відповідно до положень ст.75 ГПК України, апеляційна скарга розглянута за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступних підстав.
Приписами статтей 525, 526, 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 173 ГК України вказує, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно пунктів 1, 2 ст. 193 Господарського Кодексу України:
1. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
2. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
У статті 599 Цивільного кодексу України вказано, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 1130 Цивільного кодексу України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
Відповідно до ст. 1131 ЦК України договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.
Стаття 1137 Цивільного кодексу України визначає, що порядок відшкодування витрат і збитків, пов'язаних із спільною діяльністю учасників, визначається за домовленістю між ними. У разі відсутності такої домовленості кожний учасник несе витрати та збитки пропорційно вартості його вкладу у спільне майно. Умова, за якою учасник повністю звільняється від участі у відшкодуванні спільних витрат або збитків, є нікчемною.
З огляду на зазначене, місцевий господарський суд дійшов до правомірного висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення 122 533,66 грн. витрат по орендній платі підлягають задоволенню.
Розглядаючи даний спір, місцевий господарський суд правильно встановив факт щодо того, що стягнення з КП "Центральний ринок" відшкодування єдиного податку у сумі 9 222,96 грн. не підлягають задоволенню, оскільки Спілкою не доведено належними та допустимими доказами наявність у КП "Центральний ринок" зобов'язання за договором про спільну діяльність від 22.09.2010 № 40 відшкодовувати Спілці, крім суми орендної плати за договором оренди землі від 14.05.2004 № 1692, ще заявлену до стягнення суму єдиного податку.
Колегія суддів не погоджується із посиланнями скаржника на те, що надана до суду копія Договору про спільну діяльність від 22.09.2010 № 40 є підробленою, а тому потрібно призначити по даній справі судову технічну та судову почеркознавчу експертизи, з огляду на наступне:
Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального Кодексу України, обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
В ч.3 ст.35 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Із наявних матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Миколаївської області від 03.04.2013р., Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.06.2013р. та Постановою Вищого господарського суду України від 25.02.2014р. по справі №5016/4192/2011(16/272) встановлено, що 22.09.2010р. між сторонами по справі був укладений договір про спільну діяльність № 40, предметом якого є спільна діяльність сторін без додаткового створення юридичної особи для досягнення спільної мети щодо організації ринкової діяльності (розміщення і обслуговування об'єктів торгівлі, тощо) на території Центрального ринку (м. Миколаїв, пр. Леніна, 25), на земельній ділянці площею 30 057 кв. м., розташованій у Заводському районі міста Миколаєва.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду винесено при повному з'ясуванні та дослідженні всіх обставин справи з правомірним застосуванням норм діючого законодавства, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99; 101-105 ГПК України, суд -
Постановив:
Апеляційну скаргу Кооперативного підприємства "Центральний ринок" - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Миколаївської області від 31.03.2014р. у справі № 915/8/14 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до ВГСУ.
Повний текст постанови підписано 24.06.2014р.
Головуючий суддя Н.В. Ліпчанська
Суддя П.Ф. Мацюра
Суддя В.А. Лисенко