про відмову у прийнятті позовної заяви
"25" червня 2014 р.№ 916/2443/14
Суддя Малярчук І.А., розглянувши матеріали позовної заяви вх.№2480/14 ОСОБА_1
до відповідача: Садівничого товариства „Примор'є"
про визнання недійсним рішення звітно-виборчих зборів садівників СТ „Примор'є" від 14.06.2014р. в частині обрання членів правління, членів ревізійної комісії, голови ревізійної комісії СТ „Примор'є".
Гр. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до СТ „Примор'є" про визнання недійсним рішення звітно-виборчих зборів садівників СТ „Примор'є" від 14.06.2014р. в частині обрання членів правління, членів ревізійної комісії, голови ревізійної комісії СТ „Примор'є".
Згідно п.14 Постанови Пленуму ВГСУ №10 від 24.10.2011р. „Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" якщо в законодавчому акті підвідомчість спорів визначена альтернативно: суду чи господарському суду, або зазначено, що спір вирішується в судовому порядку, господарському суду слід виходити з суб'єктного складу учасників спору та характеру спірних правовідносин.
Підвідомчість (підсудність) справ загальним і господарським судам визначається законодавством.У разі відсутності прямої вказівки у законі застосовується принцип розмежування підвідомчості (підсудності) за суб'єктним складом.
Відповідно до ч.1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення.
Згідно ч.1 ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст.1 цього Кодексу.
За положеннями п.3.1. Постанови Пленуму ВГСУ №10 від 24.10.2011р. „Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Положення ч.1 ст.12 ГПК України визначають, що господарським судам підвідомчі, зокрема, справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Відповідно до п.1 Рекомендацій Президії ВГСУ від 28.12.2007р. №04-5/14 „Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" у вирішенні питання про те, чи є спір таким, що виник з корпоративних правовідносин, та чи підлягає він вирішенню господарським судом, слід виходити з вимог пункту 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України. Пункт 4 частини першої статті 12 ГПК України передбачає такий склад сторін корпоративного спору: 1) учасник (акціонер, засновник) господарського товариства, в тому числі такий, що вибув, та товариство або 2) учасники (акціонери, засновники) господарського товариства у спорі між ними, пов'язаному із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням цього товариства. До виключної компетенції господарських судів відносяться справи у спорах між учасниками (акціонерами, засновниками) господарського товариства та господарським товариством, пов'язані з реалізацією та захистом корпоративних прав.
Згідно до положень ч.ч.1, 2, 3 ст.1 Закону України „Про господарські товариства" №1576-XII від 19.09.1991р. господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.
За положеннями ч.1 ст.1 Закону України „Про споживчу кооперацію" №2265-XII від 10.04.1992р. споживча кооперація в Україні - це добровільне об'єднання громадян для спільного ведення господарської діяльності з метою поліпшення свого економічного та соціального стану. Вона здійснює торговельну, заготівельну, виробничу та іншу діяльність, не заборонену чинним законодавством України, сприяє соціальному і культурному розвитку села, народних промислів і ремесел, бере участь у міжнародному кооперативному русі.
Як вбачається із аналізу вищенаведених положень Закону СРСР „Про кооперацію в СРСР", Закону України „Про господарські товариства" споживчі товариства не є господарськими товариствами, отже, між учасником споживчого товариства та самим товариством не виникають корпоративні правовідносини, розгляд спорів з яких є компетенцією господарського суду у розумінні ст.12 ГПК України.
Отже, позивачем у справі є громадянин ОСОБА_1, з підстав чого даний спір за суб'єктним складом не підвідомчий господарському суду та його не належить розглядати за правилами господарського судочинства, з врахуванням ще й того, що, як вище судом було встановлено, даний спір не належить до корпоративних.
Згідно п.1 ч.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах.
Враховуючи те, що позов гр. ОСОБА_1 подано з порушенням вищенаведених норм, суд відмовляє позивачу у його прийнятті до розгляду на підставі п.1 ч.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 62, 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя, -
1. Відмовити гр. ОСОБА_1 у прийнятті позовної заяви до СТ „Примор'є" про визнання недійсним рішення звітно-виборчих зборів садівників СТ „Примор'є" від 14.06.2014р. в частині обрання членів правління, членів ревізійної комісії, голови ревізійної комісії СТ „Примор'є".
2. Додаток: позовна заява з додатком на 22 арк.
Суддя Малярчук І.А.