ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
24 червня 2014 р. Справа № 909/756/13
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М., при секретарі судового засідання Ковалюк С. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк",
юридична адреса: пр. Московський, 60, м. Харків,61050
адреса для листування: вул. Павлівська, 17, оф.81, м. Київ, 01054
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю
"Будівельна компанія "Комфортбуд-2"
вул. Автоливмашівська, 5В,м. Івано-Франківськ,76000
про стягнення боргу за кредитним договором
за участю представників сторін:
Від позивача: Ридай Назар Васильович - представник, (довіреність № 33-21 від 12.02.14.)
Від відповідача представники не з'явилися.
Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" заявило позовну вимогу до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комфортбуд-2" про стягнення боргу за кредитним договором.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 27.06.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі і призначено розгляд справи на 16.07.2013 року. Ухвалою суду від 16.07.2013 року відкладено розгляд справи на 01.08.2013 року. Ухвалою суду від 01.08.2013 року відкладено розгляд справи на 15.08.2013 року. Ухвалою суду від 15.08.2013 року відкладено розгляд справи на 03.09.2013 року.
Ухвалою суду від 03.09.2013 року зупинено провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комфортбуд-2" про стягнення боргу за кредитним договором до вирішення господарським судом Івано-Франківської області справи №909/963/13.
Ухвалою суду від 06.06.2014 року поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 24.06.2014 року.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задоволити. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив. З приводу цього варто вказати таке.
Відповідно до підпункту 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у відповідності до ст. 43 ГПК України, суд встановив, що 30 березня 2007 року між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (в подальшому найменування було змінено на публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк", надалі за текстом - позивач/банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комфортбуд-2" (надалі за текстом - відповідач/позичальник) було укладено кредитним договір №11134607000.
Відповідно до п.1.1. кредитного договору банк зобов'язався надати і надав позичальникові кредит (грошові кошти) у національній валюті України в сумі 1 250 000 грн. (один мільйон двісті п'ятдесят тисяч гривень) у порядку і на умовах, визначених цим договором. Позичальник, уклавши кредитний договір, зобов'язався належним чином виконувати умови кредитного договору, зокрема повернути банку кредит в повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 на підставі будь-якого з п. п. 2.3, 5.3, 5.5, 5.6, 5.9, 5.10, 5.11, 7.4 договору. Також сплатити плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій, та сплатити штрафні санкції та здійснити інші грошові платежі згідно умов договору (п.1.2.2 кредитного договору).
За словами позивача, кредит був наданий шляхом зарахування банком коштів на поточний рахунок позичальника № 26005033123000 в АКІБ "УкрСиббанк" для подальшого використання за цільовим призначенням, згідно п.1.5. кредитного договору.
За користування кредитними коштами, згідно п.1.3.1 кредитного договору, на день видачі кредиту встановлювалась процентна ставка 16 % річних. За користування кредитними коштами понад встановлений договором строк, на день видачі кредиту процентна ставка встановлювалась у розмірі 32 % річних (п.1.3.2). Як вбачається з позовної заяви, в подальшому розмір відсоткових ставок змінювався на підставі відповідних додаткових угод до кредитного договору.
Позивач стверджує, що банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надав відповідачу грошові кошти. Позичальник, уклавши кредитний договір, зобов'язувався належним чином виконувати умови кредитного договору, зокрема, повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту, але не пізніше дати остаточного повного повернення кредиту - 29 червня 2010 року.
Позивач вказує на те, що позичальник, всупереч нормам цивільного та господарського законодавства, порушив умови кредитного договору, не повернув кредит та проценти за користування кредитом, не сплатив комісію по закінченню терміну кредитування - 29 червня 2010 року. За словами позивача, загальна заборгованість позичальника по кредитному договору станом на 14 червня 2013 року становить 656 662 грн. 17 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 320 330 грн. 22 коп., заборгованість по процентах за користування кредитом - 292 382 грн. 36 коп., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 24 046 грн. 70 коп., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах - 19 733 грн. 96 коп., заборгованість по комісії - 157 грн. 14 коп., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії - 11 грн. 79 коп.
Таким чином, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №11134607000 від 30.03.2007 року в сумі 656 662 грн. 17 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 320 330 грн. 22 коп., заборгованість по процентах за користування кредитом - 292 382 грн. 36 коп., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 24 046 грн. 70 коп., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах - 19 733 грн. 96 коп., заборгованість по комісії - 157 грн. 14 коп., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії - 11 грн. 79 коп.
Відповідач відзиву на позов та будь-яких пояснень стосовно обставин справи суду не подав, в судове засідання не з'являвся.
Виходячи з матеріалів справи та керуючись вимогами діючого законодавства, суд дійшов в спірному випадку наступних висновків.
За змістом ст.11 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір. Аналогічне правило випливає із ст. 509 ЦК України. Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено кредитний договір №11134607000 від 30 березня 2007 року.
Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами. Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до п.1.1. договору банк зобов'язується надати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) у національній валюті України в сумі 1 250 000 грн. в порядку і на умовах, визначених цим договором. Згідно п.3.1. договору банк зобов'язується надати кредит позичальнику відповідно до умов цього договору. У свою чергу, позичальник зобов'язується, як передбачено п.4.1. договору, використовувати кредит на зазначені в цьому договорі цілі та здійснювати повернення отриманого кредиту, сплату нарахованих процентів, комісій та інших платежів у порядку та терміни, встановлені договором.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до п. 1.2.1. договору надання кредиту здійснюється у наступний термін: з 30.03.2007 року по 29.03.2010 року. Відповідно до п. 1.2. Додаткової угоди №2 від 02.06.2010 року до кредитного договору №11134607000 від 30 березня 2007 року позичальник зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в термін не пізніше 29 червня 2010 року, якщо тільки не буде застосований інший термін повернення кредиту відповідно до умов договору. Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі, терміни, встановлені графіком погашення кредиту, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору на підставі будь-якого з п. п. 2.3, 5.3, 5.5, 5.6, 5.9, 5.10, 5.11, 7.4 договору. Пунктом 1.3.5. договору передбачено, що позичальник зобов'язується сплачувати проценти за договором у строк з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти за користування кредитом. При цьому, остаточне погашення процентів повинно бути зроблене не пізніше дати остаточного повного повернення кредиту.
Відповідно до п.1.5. договору кредит надається шляхом зарахування банком коштів на поточний рахунок позичальника №26005033123000 в АКІБ "УкрСиббанк" для подальшого використання за цільовим призначенням. Відповідно до меморіального ордеру №0601842258 від 30.03.2007 року банк, в силу п. п. 1.1. та 1.5. договору, надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 1 250 000 грн.
Проте, як стверджує позивач, відповідач в порушення умов договору кредитні кошти не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 656 662 грн. 17 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 320 330 грн. 22 коп., заборгованість по процентах за користування кредитом - 292 382 грн. 36 коп., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 24 046 грн. 70 коп., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах - 19 733 грн. 96 коп., заборгованість по комісії - 157 грн. 14 коп., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії - 11 грн. 79 коп. Вказане позивач підтверджує наявними в матеріалах справи розрахунком заборгованості за кредитним договором, а також довідкою-розрахунком заборгованості відповідача за кредитом станом на 14.06.2013 року.
Згідно ч.1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Частиною 3 ст. 549 ЦК України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пунктом 7.1. договору передбачено, що за порушення позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених договором, банк має право вимагати від позичальника, а позичальник при цьому зобов'язаний сплатити банку додатково до плати за кредит пеню з розрахунку 19 % річних від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, за методом "факт/360" (метод "факт/360" передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України.
В силу зазначеного, позивач нарахував пеню в розмірі 43 792 грн. 45 коп., з яких: 24 046 грн. 70 коп. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 19 733 грн. 96 коп. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах, 11 грн. 79 коп. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії.
Крім того, варто зазначити, що в силу ст.22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом. Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, адже жодного разу не з'явився в судове засідання і не подав суду будь-яких пояснень та доказів, які б свідчили про належне виконання ним своїх зобов'язань за кредитним договором №11134607000 від 30.03.2007 року.
За таких обставин суд, дослідивши подані позивачем докази і на підставі цих доказів з урахуванням обставин по справі та діючого законодавства дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача.
Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
В силу статті 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 526, 530, ч.1, 3 ст. 549, ч.1 ст. 611, ст. 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 32, 43, 44, 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задоволити.
Стягнути з відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комфортбуд-2" / 76000, м. Івано-Франківськ, вул. Автоливмашівська, 5 В, код ЄДРПОУ 33162343, п/р 26005033123000 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005 / на користь позивача публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" / 61050, м. Харків, просп. Московський, 60, код ЄДРПОУ 09807750, п/р №29090000000113, МФО 351005 / заборгованість за кредитним договором №11134607000 від 30.03.2007 року в сумі 656 662 грн. 17 коп. (шістсот п'ятдесят шість тисяч шістсот шістдесят дві гривні сімнадцять копійок), з яких: заборгованість за кредитом - 320 330 грн. 22 коп. (триста двадцять тисяч триста тридцять гривень двадцять дві копійки), заборгованість по процентах за користування кредитом - 292 382 грн. 36 коп. (двісті дев'яносто дві тисячі триста вісімдесят дві гривні тридцять шість копійок), пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 24 046 грн. 70 коп. (двадцять чотири тисячі сорок шість гривень сімдесят копійок), пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах - 19 733 грн. 96 коп. (дев'ятнадцять тисяч сімсот тридцять три гривні дев'яносто шість копійок), заборгованість по комісії - 157 грн. 14 коп. (сто п'ятдесят сім гривень чотирнадцять копійок), пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії - 11 грн. 79 коп. (одинадцять гривень сімдесят дев'ять копійок)
та судовий збір в розмірі 13 133 грн. 24 коп. (тринадцять тисяч сто тридцять три гривні двадцять чотири копійки).
Видати наказ після вступу рішення в законну силу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 25.06.14
Суддя Фрич М. М.
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
________________ Гавінська Л.Д. 25.06.14