23.06.2014 Справа № 756/14045/13-к
Провадження № 1-кп/756/44/14
Унікальний № 756/14045/13-к
23 червня 2014 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
за участі прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням :
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такого, що народився в с. Остапівка Лубенського району Полтавської обл., громадянина України, українця, не одруженого, проживаючого в цивільному шлюбі, такого, що має на утриманні 5 малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 17.01.2005 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч.3 ст.185, ч.1 ст.309 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 15.01.2008 року Печерським районним судом м. Києва за ч.1 ст.187 КК України до 4 років позбавлення волі; 30.10.2012 року Лубенським міським судом Полтавської області за ст.395 КК України до 2 місяців арешту;
що обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, -
12 серпня 2013 р. біля 03 години ДУДКА знаходився за адресою: м. Київ, вул. Тимошенка, 16, де діючи з корисливих спонукань, за попередньою змовою із невстановленою слідством особою (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження), з метою заволодіння чужим майном, використовуючи алкогольне сп'яніння громадянина ОСОБА_8 , вирішили заволодіти майном останнього.
Реалізуючі вказаний намір, ДУДКА та невстановлена досудовим слідством особа, застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров'я особи, що зазнала нападу, підбігли ззаду до потерпілого та нанесли удари в область голови, внаслідок чого останній втратив свідомість та впав на землю. Скориставшись цим, ОСОБА_9 та невстановлена досудовим слідством особа, заволоділи мобільним телефоном потерпілого «Нокиа 2700», вартістю 700 грн., з сім-карткою «Лайф», вартістю 25 грн.
У відповідності до висновку судово-медичної експертизи №2521 від 12.08.2013 р., встановлено, що при проведенні освідування ОСОБА_8 , в останнього виявлені садна по краю нижньої щелепи зліва, синці в проекції скронево-нижньо-щелепного суглобу справа, на правій щоці з переходом в підщелепну ділянку, підборіддя і нижню губу справа, на передній поверхні шиї справа в середній третині, на задній поверхні правого плеча у верхній третині; садна на фоні синця в проекції нижньої щелепи справа; садна на фоні крововиливу на слизовій оболонці нижньої губи по всій поверхні.
Характер та морфологічні властивості виявлених ушкоджень свідчать про те, що вони утворилися від дії тупого (тупих) предмету (предметів), характерні властивості якого (яких) в ушкодженнях не відобразились, за давністю можуть відповідати терміну 12.08.2013 р. та відносяться до легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розладу здоров'я). морфологія та локалізація виявлених тілесних ушкоджень дозволяє спростувати можливість їх утворення внаслідок однократного падіння з вертикального положення (або близького до нього) на площину.
Вчиненим правопорушенням потерпілому ОСОБА_10 заподіяно майнову шкоду на загальну суму 725 грн.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою провину у пред'явленому обвинуваченні не визнав та при цьому пояснив, що 12 серпня 2013 р. після 23-ї години він вийшов з дому шукати дочку та придбати дитяче харчування. Біля метро Мінська в м. Києві в магазині «АТБ» він придбав дитяче харчування та повертаючись зайшов в «Макдоналдс», де придбав собі поїсти та присів там же на літню площадку. Там до нього підсів раніше невідомий йому молодий чоловік, який представився ОСОБА_11 . Після того, як вони поїли, ОСОБА_11 запропонував його провести до дому. По дорозі вони купили пива, при цьому він, ОСОБА_9 , вживав безалкогольне. Далі вони присіли на лавочку в парку біля Оболонської райдержадміністрації, випили пиво та ОСОБА_11 знову пішов його проводжати. Тоді по дорозі, в цьому ж парку, вони побачили чоловіка, що сидів під ялинкою.
Далі ОСОБА_11 підійшов до цього чоловіка, а він, ОСОБА_9 , знаходився від них на відстані 5-7 метрів та про що вони говорили, не чув, однак ОСОБА_11 вдарив потерпілого в голову та в корпус. Йому, ОСОБА_12 , ОСОБА_11 пояснив, що цей чоловік його образив. Він, ОСОБА_9 , хотів піти, однак потім вони побачили автопатруль працівників міліції і ОСОБА_11 передав йому телефон, пояснивши, що це його, ОСОБА_11 телефон. Після цього вони вдвох почали втікати, однак його ДУДКУ, невдовзі було затримано, а телефон вилучено. ОСОБА_11 зміг втекти.
Суду також обвинувачений уточнив, що дочку він в той день шукав десь на протязі 8-ми годин, це було вперше. Шукали її всюди по району.
Також обвинувачений зазначив, що наміру заволодіти чужим майном у нього не було. Він бачив, як ОСОБА_11 наносив удар, а як телефон забирав, не бачив.
Не зважаючи на повне невизнання своєї провини обвинуваченим, його різні захисні версії, провина обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні ним, як особою, що раніше вчинила розбій, умисних дій, що виразилися нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, що зазнала нападу (розбій), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, підтверджується встановленими та дослідженими у судовому засіданні доказами, які не викликають у суду сумнівів у своїй об'єктивності та достовірності.
При цьому суд виходить з наступного.
Так, допитаний як потерпілий, громадянин ШИРОКОВ суду показав, що в серпні 2013 р., приблизно біля 2-ї чи 3-ї години, точніше дату та час, за плином часу, пригадати не може, він повертався з роботи додому. Перед цим він з другом вживали алкогольні напої. Під час того, як він йшов, пам'ятає, що отримав 1 удар в голову та втратив свідомість. Коли до тями привели працівники міліції, у нього боліло все тіло. З речей у нього пропав мобільний телефон.
Допитаний як свідок громадянин СОКОЛЬСЬКИЙ, інспектор патрульної служби Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві, суду показав, що був очевидцем події, коли в 2013 р., приблизно в середині чи кінці літа (точніше дату та час пригадати за плином часу не може), він виконував свої обов'язки у складі автопатруля. Під час того, як вони проїжджали біля парку в районі Мінської площі та Оболонської РДА особисто побачив, як двоє невідомих осіб нанесли по декілька ударів потерпілому, від чого останній впав та почали його обшукувати. Вони зупинилися та почали переслідувати злочинців. Вдалося затримати лише одну особу. При огляді затриманого було виявлено телефон, вилучала який слідчо-оперативна група.
Свідок також, зазначив, що Мінський парк в нічний час досить повно освітлюється, тому їм було добре видно, що відбувається, дерева їм огляд не закривали, та крім того, вони були недалеко, приблизно за 10-15 метрів від місця вчинення злочину. Затриманий їм не пояснив, звідки у нього телефон потерпілого.
Свідок суду уточнив, що коли потерпілий впав, то невідомі вдвох обшукували як його особисто, так і його речі, що були при ньому, зокрема рюкзак.
В цілому аналогічні свідчення свідком надані і під час досудового розслідування при проведенні слідчого експерименту, протокол якого досліджений в судовому засіданні (т.1 а/с 24-28).
Допитаний як свідок громадянин КОЖУХІВСКИЙ, інспектор патрульної служби Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві, суду показав, що був очевидцем події, яка відбулася літом 2013 р., (точніше дату та час пригадати за плином часу не може), він виконував свої обов'язки водія у складі автопатруля. Проїжджаючи біля парку Оболонської РДА, біля будинку №18 по вул. Тимошенка, особисто побачив, як двоє невідомих осіб били третього. Вони зупинилися та почали переслідувати злочинців. Вдалося затримати лише одну особу. Пізніше потерпілий сказав, що телефон, виявлений у затриманого нападника належить йому.
Свідок суду також уточнив, що бачив, як невідомі вдвох обшукували потерпілого зокрема один одяг, а другий рюкзак, що був при потерпілому.
В цілому аналогічні свідчення свідком надані і під час досудового розслідування при проведенні слідчого експерименту, протокол якого досліджений в судовому засіданні (т.1 а/с 29-33).
Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що 11 серпня 2013 р. він зустрівся із своїм товаришем ОСОБА_10 на метро Оболонь в м. Києві, після чого тривалий проміжок часу вживали алкогольні напої та розійшлися вже наступного дня, тобто після 24-ї години. Під час їх зустрічі ОСОБА_10 мав при собі рюкзак. На обличчі у нього синців чи подряпин не було.
У судовому засіданні будь-яких даних, які могли б вказати на наявність у свідків СОКОЛЬСЬКОГО, КОЖУХІВСЬКОГО, ЗІНЧЕНКА, які були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів, підстав для обмови ДУДКИ, не встановлено. Обвинувачений з цього приводу ґрунтовних доказів не навів, а тому суд, з врахуванням всього викладеного вище, вважає їх пояснення правдивими, послідовними, такими, що відповідають дійсним, встановленим судом фактичним обставинам справи, а відповідно їм вірить та кладе в основу вироку.
Окремі дрібні неточності в показаннях цих осіб є наслідком суб'єктивного сприйняття перебігу події, тривалого перебігу часу після події та не впливають на оцінку досліджуваних судом правовідносин в цілому.
Судом досліджено висновок судово-медичного експерта №2521 від 12.08.2013 р., з якого вбачається, що при проведенні освідування ОСОБА_8 , в останнього виявлені садна по краю нижньої щелепи зліва, синці в проекції скронево-нижньо-щелепного суглобу справа, на правій щоці з переходом в підщелепну ділянку, підборіддя і нижню губу справа, на передній поверхні шиї справа в середній третині, на задній поверхні правого плеча у верхній третині; садна на фоні синця в проекції нижньої щелепи справа; садна на фоні крововиливу на слизовій оболонці нижньої губи по всій поверхні.
Характер та морфологічні властивості виявлених ушкоджень свідчать про те, що вони утворилися від дії тупого (тупих) предмету (предметів), характерні властивості якого (яких) в ушкодженнях не відобразились, за давністю можуть відповідати терміну 12.08.2013 р. та відносяться до легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розладу здоров'я). морфологія та локалізація виявлених тілесних ушкоджень дозволяє спростувати можливість їх утворення внаслідок однократного падіння з вертикального положення (або близького до нього) на площину (т.1 а/с 65-67).
На підставі наведеного, суд критично оцінює покази обвинуваченого ОСОБА_9 , дані з приводу того, що він не вчиняв дій, які виразилися нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, що зазнала нападу (розбій), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, вважає такими, що давалися з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене, визнає надуманими та такими, що не відповідають дійсності, спростовуються наведеними раніше доказами по справі, зокрема кількістю, характером та локалізацією тілесних ушкоджень, отриманих потерпілим, короткочасним проміжком часу, протягом якого ці ушкодження були йому нанесені, узгодженістю дій обвинуваченого та невстановленої особи, а також іншими, дослідженими судом матеріалами кримінального провадження, не можуть бути визнані об'єктивними і неупередженими та не можуть бути покладені в основу вироку.
З цих же підстав суд не може покласти в основу вироку покази, надані підозрюваним ДУДКОЮ при проведенні слідчого експерименту від 14.08.2013 р. (т.1 а/с 38-48) та вважає їх такими, що давалися останнім виключно з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене.
Ґрунтовних доказів, що спростовують такий висновок суду під час судового слідства не встановлено.
Таким чином, дослідивши у своїй сукупності матеріали кримінального провадження, наведене вище, та всі докази з приводу пред'явленого ДУДЦІ обвинувачення, суд приходить до висновку, що пред'явлене обвинувачення у вчиненні ним, як особою, що раніше вчинила розбій, умисних дій, що виразилися нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, що зазнала нападу (розбій), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в повному обсязі знайшло своє підтвердження, а відповідно такі дії обвинуваченого ОСОБА_9 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 187 КК України.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_14 покарання, суд бере до уваги і у відповідності до положень ст. 66 КК України, визнає обставинами, які пом'якшують покарання, те, що він має на утриманні п'ятьох малолітніх дітей, що на обліку у лікаря нарколога та психіатра не знаходиться, а також незадовільний стан здоров'я обвинуваченого.
При прийнятті рішення суд також враховує особисте відношення обвинуваченого до вчиненого та те, що потерпілий з вимогою про відшкодування заподіяної шкоди не звертався.
У відповідності до положень ст. 67 КК України, як обтяжуючу обставину, на час розгляду справи суд враховує рецидив злочинів.
Разом з тим, беручи до уваги тяжкість, обставини та наслідки вчинення обвинуваченим злочину, в даному конкретному випадку, суд вважає можливим призначити ДУДЦІ розмір покарання, передбачений санкцією ч.2 ст.187 КК України близький до мінімального та відповідно вважає, що його виправлення не можливе без ізоляції від суспільства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 366-368, 369, 370-371, 374, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_15 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, за якою призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 6 (шість) місяців.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_16 у вигляді тримання під вартою, залишити без змін і до набрання вироком законної сили утримувати його у Київському слідчому ізоляторі № 13 Управління державної пенітенціарної служби України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_14 обчислювати з врахуванням затримання та тримання під вартою в з в'язку з даною справою, а саме з 12 серпня 2013 р.
Речові докази по справі - мобільний телефон «Нокія 2700», після набрання вироком законної сили - передати потерпілому ОСОБА_17 для використання за належністю.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а засудженим, що тримається під вартою, у той же строк, з моменту вручення йому копії вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_18