Єдиний унікальний номер 728/1380/14
номер провадження № 1-кп/728/104/14
25 червня 2014 року місто Бахмач
Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченої - ОСОБА_4
потерпіла не з'явилась,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмачі кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014270070000340 від 20 травня 2014 року по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1 , освіта повна загальна середня, не одружена, має на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше судима 25 грудня 2013 року Бахмацьким районним судом Чернігівської області за частиною першою статті 185 Кримінального кодексу України (далі КК) до 100 (ста) годин громадських робіт, -
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною другою статті 185 КК України, -
18 квітня 2014 року обвинувачена ОСОБА_4 , маючи непогашену судимість за вироком Бахмацького районного суду Чернігівської області від 25 грудня 2013 року за частиною першою статті 185 КК, перебуваючи в господарстві громадянки ОСОБА_5 , що розташоване за адресою АДРЕСА_2 , повторно, умисно, таємно від оточуючих здійснила крадіжку жіночих джинсів вартістю 350 гривень, які належать громадянці ОСОБА_5 , чим заподіяла останній матеріальної шкоди на зазначену суму.
Обвинувачена ОСОБА_4 , допитана у судовому засіданні, вину у пред'явленому обвинуваченні визнала повністю погодившись з обсягом пред'явленого обвинувачення та пояснила, що дійсно здійснила крадіжку джинсів у ОСОБА_5 . У скоєному щиро розкаялася, заявила клопотання про застосування до неї Закону України „Про амністію”.
Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, надіслала заяву про розгляд справи без її участі, в заяві зазначила, що претензій до обвинуваченої не має.
З'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, відповідно до частини четвертої статті 349 Кримінально процесуального кодексу України (далі КПК України) суд, вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, оскільки про таке не заперечують всі учасники судового провадження, які показали, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, вони розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи свідчення обвинуваченої, співвіднісши їх з фактичними обставинами справи, приймаючи до уваги те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, суд знаходить, що дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за частиною другою статті 185 КК, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно. Вина ОСОБА_4 у скоєному доведена у повному обсязі.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_4 відповідно до статті 66 КК є щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до статті 67 КК судом не встановлено.
Вирішуючи питання про міру покарання ОСОБА_4 суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до статті 65 КК бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, що згідно із статтею 12 КК є злочином середньої тяжкості, враховує наслідки та обставини вчиненого злочину (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності), особу винної - її вік, сімейний та матеріальний стан (знаходження на утриманні неповнолітньої дитини), стан здоров'я, наявність постійного місця проживання, формально посередньої характеристики за таким, обставини, які пом'якшують покарання, за відсутності обставин, які обтяжують таке, попереднє притягнення до кримінальної та адміністративної відповідальності, відсутність вимог потерпілої про призначення суворого покарання, доходить висновку, що їй необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік в межах санкції частини статті, якою передбачено покарання за вчинений злочин та вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе без відбуття покарання, тобто її припустимо звільнити від відбуття покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК, що є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.
Крім того, судом враховується, що в судовому засіданні після роз'яснень підстав та порядку застосування амністії ОСОБА_4 заявила клопотання про застосування щодо неї Закону України „Про амністію у 2014 році” від 08 квітня 2014 року № 1185-VІІ (далі Закон від 08 квітня 2014 року № 1185-VІІ), оскільки вона має на утриманні неповнолітню дитину, стосовно якої не позбавлена батьківських прав.
Тому, відповідно до положень частини другої статті 86 КК, частини другої статті 3 Закону України „Про застосування амністії в Україні” від 01 жовтня 1996 року № 392/96-ВР (в редакції від 27 лютого 2014 року) (далі Закон від 01 жовтня 1996 року № 392/96-ВР (в редакції від 27 лютого 2014 року)) - установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
У зв'язку із чим, згідно статті 1 Закону від 08 квітня 2014 року № 1185-VІІ на ОСОБА_4 поширюється вказаний закон, оскільки вона вчинила злочин середньої тяжкості та має дитину, якій на день набрання чинності цим законом не виповнилося 18 років і відносно якої вона не позбавлена батьківських прав (пункт „в” статті 1), що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 та листом служби у справах дітей від 26 червня 2014 року № 02-01/367.
Відповідно до статті 9 Закону від 08 квітня 2014 року № 1185-VІІ виконання цього Закону покладається на суди. Застосування амністії не допускається, якщо обвинувачений або засуджений заперечує проти цього. Обвинувачена ОСОБА_4 дала свою згоду про застосування до неї амністії.
Наведене свідчить про наявність підстав для застосування до обвинуваченої ОСОБА_4 положень Закону від 08 квітня 2014 року № 1185-VІІ.
Речові докази та процесуальні витрати по справ відсутні.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.
Керуючись статтями 368, 370-371, 373-374, 376 Кримінально процесуального кодексу України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватою за частиною другою статті 185 Кримінального кодексу України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання, якщо вона протягом іспитового строку в 1 (один) рік не вчинить нового злочину.
В силу статті 76 Кримінального кодексу України зобов'язати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
На підставі пункту „в” статті 1 Закону України „Про амністію у 2014 році” від 08 квітня 2014 року № 1185-VІІ - звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.
Вирок, якщо інше не передбачено Кримінально процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінально процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок можуть бути подані апеляції до Апеляційного суду Чернігівської області через Бахмацький районний суд Чернігівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя Бахмацького районного суду
Чернігівської області ОСОБА_1